ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" березня 2012 р. Справа № 2a-381/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Главача І.А.
за участю секретаря судового засідання Данилюк ІМ
за участю представників сторін:
від позивача - Яковишин Б.Ю., Яковишин Д.Б.
від відповідача - Гринчак В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Приватного підприємства "Еластоагрос"
до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 209 від 23.01.2012 року,-
ВСТАНОВИВ:
03.02.2012 року Приватне підприємство "Еластоагрос" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 209 від 23.01.2012 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що так як сума грошового зобов’язання, вказаного у оскаржуваній податковій вимозі, не є узгодженою, податкова вимога винесена відповідачем з порушенням вимог абзацу 4 пункту 56.18 статті 56, пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, а тому підлягає скасуванню.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Суду пояснили, що підставою для винесення Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську податкової вимоги № 209 від 23.01.2012 року та її направлення Приватному підприємству "Еластоагрос" була несплата останнім грошового зобов’язання у сумі 409 289,15 грн., визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000422302 від 17.02.2011 року. Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржено у судовому порядку. Вказали, що оскільки позивачем 13.01.2012 року було подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2011 року по справі № 66063/11/9104, якою скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-704/11/0970 та прийнято нову, якою в задоволенні позову Приватного підприємства "Еластоагрос" до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення за № 0000422302 від 17.02.2011 року -відмовлено, то податкове зобов’язання є неузгодженим, а податкова вимога № 209 від 23.01.2012 року винесена передчасно. Просили позов повністю задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву від 17.02.2012 року. Суду пояснив, що 17.02.2011 року Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення № 0000422302, згідно якого Приватному підприємству "Еластоагрос" збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 411 129,00 грн., з яких 328 905,00 грн. –основний платіж та 82 224,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив у судовому порядку (адміністративна справа № 2а-704/11/0970 25.11.2011 року). Вказав, що оскільки Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2011 року по справі № 66063/11/9104, що набрала законної сили, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-704/11/0970 –скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову Приватного підприємства "Еластоагрос" до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення за № 0000422302 від 17.02.2011 року відмовлено, то сума грошового зобов’язання, визначена згідно вказаного податкового повідомлення-рішення є узгодженою з 05.12.2011 року та підлягала сплаті позивачем протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. У зв’язку з несплатою Приватним підприємством "Еластоагрос" узгодженої суми податкового зобов’язання у десятиденний строк, відповідачем правомірно, у відповідності до вимог статті 59 Податкового кодексу України, винесено та надіслано позивачу податкову вимогу за № 209 від 23.01.2012 року на суму 517 893,99 грн. З урахуванням наведеного, вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Просив у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні та подані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 23.01.2012 року Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську винесено та надіслано Приватному підприємству "Еластоагрос" податкову вимогу № 209. З даної вимоги вбачається, що станом на 23.01.2012 року сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов’язаннями становить 517 893,99 грн., у тому числі 327 065,15 грн. –основний платіж (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)), 82 224,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та 108 604,84 грн. –пеня (а.с.13).
Не погоджуючись із податковою вимогою № 209 від 23.01.2012 року Приватне підприємство "Еластоагрос" оскаржило її у судовому порядку.
Підстави та порядок направлення податкової вимоги врегульовано статтею 59 Податкового кодексу України.
Абзацом 1 пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У відповідності до вимог підпункту 2.2 пункту 2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1037, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1432/18727, податкова вимога формується, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання, визначену в податковому повідомленні-рішенні, в установлені законами строки.
Системний аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що обов’язковими умовами, наявність яких у їх сукупності є підставою для винесення органом державної податкової служби податкової вимоги, є –1) наявність узгодженої суми грошового зобов'язання та 2) її не сплата платником податків в установлені законодавством строки.
Вирішуючи питання про те, чи була узгодженою, станом на 23.01.2012 року, сума грошового зобов’язання, на підставі якої сформована оскаржуваної вимога, суд виходить з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що підставою для винесення Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську податкової вимоги № 209 від 23.01.2012 року та її направлення Приватному підприємству "Еластоагрос" була несплата останнім грошового зобов’язання у сумі 409 289,15 грн., визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000422302 від 17.02.2011 року, та нарахована, у зв’язку з несплатою позивачем вказаної суми грошового зобов’язання, пеня у розмірі108 604,84 грн.
З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення № 0000422302 від 17.02.2011 року, згідно якого Приватному підприємству "Еластоагрос" збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 411 129,00 грн., з яких 328 905,00 грн. –основний платіж та 82 224,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, винесено Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську на підставі акта перевірки № 593/23-2/14277739 від 04.02.2011 року (а.с.53).
Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно пункту 56.18 статті 56 цього Кодексу з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення (абзац 1).
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац 4).
Судом встановлено, що вищевказане податкове повідомлення-рішення Приватне підприємство "Еластоагрос" оскаржило у судовому порядку.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-704/11/0970 адміністративний позов Приватного підприємства "Еластоагрос" до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000422302 від 17.02.2011 року задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську за № 0000422302 від 17.02.2011 року (а.с.14-20).
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2011 року по справі № 66063/11/9104 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-704/11/0970 –скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову Приватного підприємства "Еластоагрос" до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення за № 0000422302 від 17.02.2011 року -відмовлено (а.с.21-28).
Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Таким чином, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2011 року по справі № 66063/11/9104 набрала законної сили з моменту її проголошення.
Згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що сума грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 411 129,00 грн., з яких 328 905,00 грн. –основний платіж та 82 224,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, яка визначена Приватному підприємству "Еластоагрос" згідно податкового повідомлення-рішення № 0000422302 від 17.02.2011 року, відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України була узгоджена 05.12.2011 року.
А тому посилання представників позивача з приводу того, що податкове зобов’язання є неузгодженим, оскільки позивачем подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2011 року по справі № 66063/11/9104, є безпідставними та необґрунтованими.
Судом також встановлено, що відповідачем на виконання вимог підпункту 129.1.2 пункту 129.1, абзацу 2 пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України нараховано Приватному підприємству "Еластоагрос" пеню на суму грошового зобов’язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000422302 від 17.02.2011 року, у розмірі 108 604,84 грн.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до вимог пункту 57.3 статті 57 даного Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Таким чином, Приватне підприємство "Еластоагрос" повинно було сплатити узгоджену суму грошового зобов’язання, визначену податковим повідомленням-рішенням № 0000422302 від 17.02.2011 року, а також нараховану пеню, у строк, встановлений абзацом 2 пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, тобто протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження, яким є 05.12.2011 року.
Згідно 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, сума узгодженого грошового зобов’язання у розмірі 517 893,99 грн. є податковим боргом відповідача, яка ним не сплачена у строк, встановлений абзацом 2 пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що оскільки, станом на 23.01.2012 року, позивачем не була сплачена сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов’язаннями у розмірі 517 893,99 грн., Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську правомірно, у відповідності до вимог статті 59 Податкового кодексу України, сформовано та направлено на адресу Приватного підприємства "Еластоагрос" податкову вимогу № 209 від 23.01.2012 року.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки податкова вимога, винесена Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську, за № 209 від 23.01.2012 року є законною та обґрунтованою, у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 21.03.2012 року.