Судове рішення #21884045


Справа № 22-ц-71/2012    Головуючий у I інстанції – Киреєв О.В.

Категорія – цивільна    Доповідач - Харечко Л. К.


                                                                   

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И


06 лютого 2012 року

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:



головуючого - суддіХаречко Л.К.

суддів:Іваненко Л.В., Зінченко С.П.

при секретарі:Бивалькевич Т.В.

за участю:представника позивача Супрун Н.С., відповідача ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_7, відповідача ОСОБА_8 та його представника ОСОБА_9


розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Чернігова апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Носівського  районного суду   Чернігівської області від 03 вересня 2010 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про стягнення шкоди,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 03 вересня 2010 року, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про стягнення шкоди та судових витрат, апелянт, ПАТ КБ «ПриватБанк», ставить питання про скасування такого рішення та просить прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме: стягнути солідарно з ОСОБА_8 і ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 135970,81 грн.

На думку апелянта суд першої інстанції порушив норми та принципи процесуального права, а саме рівності перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність цивільного судочинства.

Апелянт зазначає, що він надав суду документи, які підтверджують розмір заподіяної шкоди, в той час як відповідачі не довели, що кошти по кредитним договорам, які були ними укладені, добровільно сплачуються, чи то стягуються за рішенням суду з позичальників.

Апелянт посилається на те, що відповідно до постанови Носівського районного суду від 26.05.2008 року ОСОБА_8 вже було пред’явлено обвинувачення і він  повністю визнав вину в пред’явленому обвинуваченні.           

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,  апеляційний суд  вважає, що апеляційна скарга  ПАТ КБ «ПриватБанк» не підлягає  задоволенню,  з наступних підстав.  

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 з жовтня 2005 року по січень 2007 року працював на посаді економіста індивідуального бізнесу Носівського відділення «ПриватБанку», а ОСОБА_6 з червня 2005 року по вересень 2006 року обіймав посаду економіста корпоративного бізнесу Носівського відділення «ПриватБанку», відповідачі перебували в трудових відносинах з банком.

Постановою Носівського районного суду Чернігівської області від 28 травня 2008 року ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 367 КК України були звільнені від кримінальної відповідальності згідно ст.1 п.1 ЗУ «Про амністію» від 19 квітня 2007 року, а провадження по справі було закрито, позов банку було залишено без розгляду.

Згідно з ч.1 ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх  підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності регулює законодавство про працю, а не ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями працівника.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

В п.п.3,4 постанови Пленуму ВС України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» Пленум Верховного суду України зазначив ряд обов’язкових умов, що є підставою для покладання матеріальної відповідальності на працівника:

- протиправність діяння (порушення норм трудового законодавства або покладених на нього трудових обов’язків).

- наявність прямої дійсної шкоди – під якою розуміють втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести заяві, тобто викликані внаслідок безпосереднього порушення працівником трудових обов’язків, грошові виплати:  

- наявність причинного зв’язка між протиправною поведінкою та шкодою:

-  вина працівника у вигляді умислу або необережності:

Суд обґрунтовано зазначив про протиправність дій відповідачів, які належним чином своїх обов’язків не виконали, наявність шкоди, причинного зв’язку між протиправною поведінкою та шкодою, а також вини, однак, правильно дійшов висновку про те, що позивач не надав суду доказів, що відповідачі діяли спільно,  та не надав доказів про розмір заподіяної шкоди, а також врахував, що кошти по кредитних договорах, які були укладені відповідачами, поверталися до Банку, шляхом добровільної сплати особами, на користь яких вони були укладені або по рішенню судів про стягненню відповідних коштів.

Крім того, позивач пропустив річний строк звернення до суду. З дня виявленої заподіяної відповідачами шкоди до дня звернення до суду з даним позовом ( 22 березня 2010 року ) пройшло більше одного року.

Таким чином, оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк» не довів належним чином та в повній мірі розмір шкоди, який заподіяний діяннями своїх працівників, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволені позову.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишає без змін, якщо буде встановлено, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України,  апеляційний  суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Носівського  районного суду   Чернігівської області від 03 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.



Головуючий:Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація