ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" жовтня 2006 р. | Справа № 34/363-06-9005 |
За позовом Фінансово-розрахункового центру „ФРЦ”
до відповідача Товариства інвалідів-юристів
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонду соціальної допомоги ім. доктора Ф.П. Гааза
Акціонерного фінансово-інвестиційного товариства „Фонд”;
про повернення грошових коштів у сумі 6596127грн.
та
за зустрічним позовом Товариства інвалідів-юристів
до Фінансово-розрахункового центру „ФРЦ”
про визнання договору дійсним
Суддя Фаєр Ю.Г.
Представники:
від Фінансово-розрахункового центру „ФРЦ”: Сибарова С.М. –представник, діюча на підставі довіреності від 02.10.06р. №97/1;
від Товариства інвалідів-юристів: Цирфа Г.Б. –представник, діючий на підставі довіреності від 02.10.06р. №115;
від Фонду соціальної допомоги ім. доктора Ф.П. Гааза: Когут О.В. –представник, діючий на підставі довіреності від 29.09.06р. №135/1;
від Акціонерного фінансово-інвестиційного товариства „Фонд”: Селиванов С.А. - представник, діючий на підставі довіреності від 04.10.06р. №25;
По справі оголошено перерву до 12.10.06р. на підставі ст.77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Фінансово-розрахунковий центр „ФРЦ” звернувся до господарського суду Одеської області із позовом, в якому просить зобов’язати Фонд соціальної допомоги ім. доктора Ф.П. Гааза та Товариство інвалідів-юристів повернути грошові кошти, отримані на благодійницькі цілі на підставі договору №34 від 12.01.2004р. про надання фінансово-розрахункових послуг.
Відповідач-Товариство інвалідів-юристів проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд соціальної допомоги ім. доктора Ф.П. Гааза та Акціонерне фінансово-інвестиційне товариство «Фонд»проти позовних вимог заперечують з підстав, викладених у клопотанні та письмовому поясненні відповідно.
Поряд з цим, Товариство інвалідів-юристів звернулося до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою від 25.09.06р. вих№113 (вх№12249 від 28.09.06р.) до Фінансово-розрахункового центру „ФРЦ” про визнання договору про пожертву від 14.07.06р., укладеного між Фінансово-розрахунковим центром „ФРЦ” та Товариством інвалідів-юристів дійсним.
Фінансово-розрахунковий центр „ФРЦ” проти зустрічних позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченні на зустрічний позов.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2006р. по справі №28/8-5/38-43/400 за позовом Фінансово-розрахункового центру “ФРЦ” до ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”, за участю третьої особи Акціонерного фінансово-інвестиційного товариства “ФОНД” про визнання установчих документів недійсними та стягнення неодержаних прибутків, колегія суддів скасувала ухвалу господарського суду м. Києва від 22.09.2005р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2005р. у справі № 28/8-5/38-43/400 в частині залишення без задоволення заяви акціонерного фінансово-інвестиційного товариства “Фонд” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вищого арбітражного суду України від 19.08.1997р. у справі № 28/8-5/38-43/400; постанову Президії Вищого арбітражного суду України від 11.07.1997р. у справі № 28/8 та рішення Вищого арбітражного суду України від 19.08.1997р. у справі № 28/8-5/38 скасувала; рішення Вищого арбітражного суду України від 25.04.1997р. у справі № 28/8 залишила в силі; стягнула грошові кошти в розмірі 6596127гривень із усіх банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод” на користь фінансово-розрахункового центру “ФРЦ”; стягнула з поточного рахунку товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод” на користь акціонерного фінансово-інвестиційного товариства “Фонд” 127,5гривень витрат зі сплати державного мита, стягнула з поточного рахунку товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод” у доход Державного бюджету України 25500гривень державного мита, в решті ухвалу господарського суду м.Києва від 22.09.2005р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2005р. у справі № 28/8-5/38-43/400 залишила без змін.
12.07.2006 р. грошові кошти в розмірі 6596127грн. надійшли на поточний рахунок Фінансово-розрахункового центру «ФРЦ», що підтверджується випискою Одеської обласної філії АКБ УСБ з особистого рахунку клієнта банку.
14.07.2006р. фінансово-розрахунковий центр “ФРЦ” на виконання зобов’язань за договором №34 від 12.01.2004р. про надання фінансово-розрахункових послуг, укладеного між Акціонерним фінансово-інвестиційним товариством „Фонд”, інвестиційною фірмою „Траст-Фонд”, з однієї сторони, та фінансово-розрахунковим центром “ФРЦ”, з іншої, перерахував грошові кошти в розмірі 6585727грн. засновнику - Товариству інвалідів-юристів на благодійницькі цілі, які останній того ж дня перерахував на рахунок благодійницького фонду - Фонду соціальної допомоги ім. доктора Ф.П. Гааза на благодійницькі цілі.
28.08.2006р. враховуючи подану касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод” на постанову ВГСУ від 14.06.2006р. по справі №28/8-5/38-43/400, фінансово-розрахунковий центр “ФРЦ” звернувся до Товариства інвалідів-юристів та Фонду соціальної допомоги ім. доктора Ф.П. Гааза з проханням повернути зазначені грошові кошти на суму 6596127грн., відсутність реагування на які зумовило звернення Фінансово-розрахункового центру «ФРЦ»до господарського суду з позовом про стягнення останніх.
12.01.2004р. між Акціонерним фінансово-інвестиційним товариством „Фонд” і Фінансово-розрахунковим центром „ФРЦ” був укладений договір №34 (у новій редакції) про надання фінансово-розрахункових послуг, у тому числі поступки права вимоги. У пункті 1 вказаного договору передбачене, що Фінансово-розрахунковий центр „ФРЦ” уповноважується перевести всі стягнені на підставі рішення суду грошові кошти на благодійні цілі на користь свого засновника –Товариства інвалідів-юристів. Суд оцінює даний договір відповідно до положень ст.203 ЦК України як дійсний, оскільки він цілком відповідає вимогам діючого законодавства України.
Фінансово-розрахунковий центр „ФРЦ” є учбово-виробничим підприємством, створеним Товариством інвалідів-юристів. Поряд з цим, відповідно до положень розділу III Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991р. (із змінами та доп.) є громадською організацією інвалідів і на підставі ст.ст. 83, 85 ЦК України є непідприємницьким товариством. Правовий режим оподатковування таких неприбуткових організацій встановлений підпунктами 7.11.1, 7.11.3. пункту 7.11. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в ред. від 22.05.1997р. (із змінами та доп.), відповідно яких кошти, що надходять на користь громадських організацій інвалідів у порядку добровільних благодійних пожертв звільняються від податку на прибуток.
Прибуток підприємств громадських організацій інвалідів на підставі ст.ст.14-1, 14-2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991р. (із змінами та доп.), підпункту 7.12.1. пункту 7.12. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в ред. від 22.05.1997р. (із змінами та доп.) звільняється від податку на прибуток.
Відповідно до положень ст.729 ЦК України пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим ч.1 ст.720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.4 ст.727 ЦК України дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим. При цьому відповідно до вимог ч.5 ст.727ЦК України у випадку розірвання договору поверненню підлягає дарунок у натурі. Повернення грошових коштів у подібному випадку законом не передбачено.
Згідно з ч.3 ст.730 ЦК України пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.
Позивач як мету пожертви на користь відповідача вказав її благодійне призначення, що підтверджується платіжним дорученням № 491 від 14.07.2006р.
Відповідач, отримавши кошти в сумі 6585727грн., які він одержав у власність на законних підставах, відповідно до благодійної мети пожертви на підставі Закону України «Про благодійництво та благодійні організації»від 16.09.1997р. (із змінами та доп.) 14.07.2006р. здійснив переведення зазначених коштів на користь благодійної організації –Фонду соціальної допомоги імені доктора Ф.П. Гааза, що підтверджується платіжним дорученням №492 від 14.07.2006р., в якому як підставу переведення вказано: «добровільна благодійна пожертва». Даний договір про пожертву, укладений між відповідачем і Фондом соціальної допомоги ім. доктора Ф.П. Гааза, суд оцінює відповідно до положень ст.203 ЦК України як дійсний, оскільки він цілком відповідає вимогам діючого законодавства України, а грошові кошти, які надійшли до Фонду соціальної допомоги ім. доктора Ф.П. Гааза, є об`єктом права власності останнього та набуті ним на законних підставах.
Оцінюючи всі обставини справи в їхній сукупності, суд прийшов до висновку про те, що відповідач-Товариство інвалідів-юристів розпорядився отриманими коштами в повній відповідності з метою пожертви і вимогами закону на благодійницькі цілі. Враховуючи, що на момент пред'явлення позову у Товариства інвалідів-юристів на поточному рахунку були відсутні грошові кошти як об'єкт пожертви з боку Фінансово-розрахунковому центру „ФРЦ”, оскільки були перераховані 14.07.2006р. Товариством інвалідів-юристів на рахунок благодійницького фонду - Фонду соціальної допомоги ім. доктора Ф.П. Гааза на благодійницькі цілі, у суду не має підстав, передбачених законом, для визнання недійсним або розірвання оспорюваного договору про пожертву.
Суд також вважає, що акти благодійної пожертви здійснені: позивачем (його посадовими особами) на користь відповідача, а потім і відповідачем (його посадовими особами) на користь благодійного фонду, відповідають загальним принципам цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності, установлених ст.3 ЦК України, а також утвердженню основ гуманізму і милосердя, передбачених преамбулою Закону України «Про благодійництво та благодійні організації»від 16.09.1997р. (із змінами та доп.).
За таких обставин відсутні підстави для повернення Товариством інвалідів-юристів добровільної благодійної пожертви Фінансово-розрахунковому центру „ФРЦ”.
Зважаючи на вищевикладене, слід відмовити Фінансово-розрахунковому центру „ФРЦ” у задоволенні позовних вимог, а зустрічні позовні вимоги Товариства інвалідів-юристів про визнання договору про пожертву від 14.07.06р. між Фінансово-розрахунковим центром „ФРЦ” та Товариством інвалідів-юристів дійсним задовольнити.
Керуючись ст.ст. 60, 77, 82-84 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Відмовити Фінансово-розрахунковому центру „ФРЦ” у задоволенні позовних вимог.
2. Зустрічні позовні вимоги Товариства інвалідів-юристів задовольнити.
3. Договір про пожертву від 14.07.06р. між Фінансово-розрахунковим центром „ФРЦ” та Товариством інвалідів-юристів, визнати дійсним.
Рішення господарського суду набирає чинність у порядку ст.85 ГПК України.
Суддя Фаєр Ю.Г.