Справа №2-1269/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 вересня 2007 року Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого-судді:                                            - Бобровича В.І.

при секретарі:                                                    - Сінькової О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення суми боргу у розмірі 17 613 гривень 50 копійок. В обгрунтуванні позову вказав, що 13 травня 2003 року між ним та відповідачем був укладенний договір позики, за яким відповідач позичив в нього гроші в сумі 16 050 гривень, строком до 30 грудня. Гроші відповідач повинен був повернути рівними частками у розмірі 2293 гривні щомісяця до 13 числа починаючи з червня 2003 року по грудень 2003 року шляхом внесення на депозит приватного нотаріуса. Відповідач порушив умови договору і не повернув у вказанний строк позичені гроші. 07 липня 2004 року відповідач повернув йому 900 гривень, про що він дав йому розписку, після йього відповідач постійно обіцяє повернути борг, але свої забов'язання не виконує, тому він просить стягнути з відповідача на його користь осоновну суму боргу у розмірі 15 150 гривень, штраф в сумі 500 гривень, три відсотка річних від простроченної суми за три роки, 600 гривень витрат на надання юридичної допомоги, та судові витрати: держмито у сумі 176 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі, просять його задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача осоновну суму боргу у розмірі 15 150 гривень, штраф в сумі 500 гривень, три відсотка річних від простроченної суми за три роки, 600 гривень витрат на надання юридичної допомоги, та судові витрати: держмито у сумі 176 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідач та його представник, в судовому засіданні, позов не визнали.. Відповідач суду пояснив, що у позивача він грошей не брав, а брав гроші у ОСОБА_3, а коли посвідчували договор у нотаріуса, чому-сь в договорі написали, що гроші позичаються у ОСОБА_3, чому так написали він не знає. Всю суму позиченних грошей він, як брав так і повернув ОСОБА_3, що в 2003 році, як і передбачав договір. Просять в задоволенні позову відмовити, у зв'язку з пропуском строка позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду з позовом тільки 25 квітня 2007 року.

2

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

Згідно договора позики укладенного 13 травня 2003 року вбачається, що ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 гроші в сумі шістнадцять тисяч п'ядесят гривень, терміном по 30 грудня 2003 року тисячі третього року. Позичені гроші отримані ОСОБА_2 від ОСОБА_1 до підписання договору.

Позивач позов пред'явив до суду 25 квітня 2007 року, тобто за спливом майже чотирьох років.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється три роки.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази представляються сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі. Доведенню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення в справі і по який у сторін і інших осіб, що беруть участь у справі, виникає суперечка. Доведення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання позивача на те, що відповідач нібито 07 липня 2004 року повернув йому 900 гривень, про що була написана розписка, нічим не обґрунтовується, оскільки позивач не надав суду доказів, які б підтвержували факт передання відповідачем грошей в рахунок погашення суми боргу.

Оскільки загальний строк позовної давності складає три роки, та застосовується до усіх правовідносин, за вийнятком тих, для яких законом передбачені інші, нійбільш короткі або більш тривалі строки, то позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки ним пропущено строк звернення до суду з данним позовом.

Керуючись ст. ст.    10, 11, 58, 59, 60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 257 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні    позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області

шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження, а потім -

протягом 20 днів самої апеляційної скарги. Рішення набирає законної

чинності після закінчення десятиденного строку подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне/ оскарження не було

подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна

скарга не була подана в двадцятиденний строк, рішення набирає законної

сили після закінчення цього строку.