Справа №  11-98/12                                        Головуючий у 1 інстанції: І.Б. Кос  

Провадження №  11/1390/98/12                     Доповідач:   Ревер  В.  В.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

17 лютого 2012 року     

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Львівської області у складі:

       головуючого судді              Ревера В.В.                   

       суддів                                   Танечника І.І., Валько Н.М.

                 за участю прокурора           Малиш Н.С.

                 засудженого                         ОСОБА_1         

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляцію державного обвинувача Романика Р.В. на вирок Буського районного суду Львівської області від 18 жовтня 2011 року, -

встановила:

цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого: 11.05.2010 року Буським районним судом Львівської області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 01.10.2010 року Буським районним судом Львівської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 2 роки,

визнано винним та засуджено за ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі.

          На підставі ст.71 КК України, до призначеного покарання часткового приєднано невідбуту частину покарання за вироком Буського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2010 року та остаточно визначено покарання  три роки один місяць позбавлення волі.

          Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено раніше обраний –взяття під варту.

          Початок терміну відбування покарання засудженому рахується з 28 квітня 2011 року, тобто з часу фактичного затримання.

          Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПП «АгроКом»906,00 грн. за проведення експертизи.

          Вирішено питання з речовими доказами.

          Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що  22 березня 2011 року, приблизно о 23 год., знаходячись по АДРЕСА_2, маючи умисел на викрадення чужого майна, повторно, шляхом пошкодження петлі навісного замка, проник в сарайне приміщення ОСОБА_2, звідки таємно та з корисливих мотивів викрав металевий ящик, ріжковий ключ 32Х36, ріжковий ключ 30Х32 та інше майно, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на суму 533 грн.          

          На даний вирок державний обвинувач Романик Р.В. подав апеляцію та зміни до неї, в якій просить змінити такий, виключити з мотивувальної частини вироку обтяжуючу вину обставину повторність.

          В обґрунтування апеляції зазначає, що судом першої інстанції при постановленні вироку допущено неправильне застосування кримінального закону. Зокрема в мотивувальній частині такого зазначено обтяжуючу обставину вчинення злочину повторно, хоч а в даному випадку повторність є кваліфікуючою ознакою ч.3 ст.185 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1 на підтримання апеляції державного обвинувача, думку прокурора Малиш Н.С. про задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені доводи, колегія суддів вважає, що апеляція державного обвинувача Романика Р.В. підлягає до задоволення.   

Доведеність винності та правильність юридичної  кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України в апеляції  не оспорюється.

Покарання засудженим призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України, яке відповідає характеру тяжкості вчиненого злочину і даним про особу ОСОБА_1, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, в тому числі за аналогічні злочини. Обране судом покарання, з застосуванням положень ст.71 КК України, на думку колегії суддів є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Разом з тим суд першої інстанції, обираючи вид та міру покарання підсудному, як обтяжуючу покарання обставину, визнав повторність вчинення злочину.

Відповідно ж до вимог ч.4 ст.66 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Оскільки кваліфікуючою ознакою вчиненого ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, є окрім проникнення у інше приміщення і повторність вчинення злочину, визнання такої ознаки як обставини, що обтяжує покарання в даному випадку є недопустимим, а тому вирок в цій частині підлягає зміні. З мотивувальної частини такого слід виключити покликання на визнання обставиною, яка обтяжує покарання, повторність вчинення злочину. В решті вирок є законним та обґрунтованим.

Виходячи з цього апеляція державного обвинувача Романика Р.В. підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію державного обвинувача Романика Р.В. задоволити.

Вирок Буського районного суду Львівської області від 18 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_1 –змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку покликання на визнання обставиною, яка обтяжує покарання, повторність вчинення злочину.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Судді:

Ревер В.В.                                 Танечник І.І.                         Валько Н.М.