Справа №1-140/12р.

В И Р О К

І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И

 27 березня 2012 року                              Солом’янський районний суд м. Києва

  у складі:  головуючого -  судді                        Зелінської М.Б.

                                при секретарі                       Чесноковій В.В.

                   за участю прокурора                         Дяченко О.О.

                  за участю захисника                      ОСОБА_1

                за участю підсудного                      ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Києві        

кримінальну справу   за обвинуваченням

                                              ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, працюючого газонокосарем в КП «Плесо», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 28.09.1999 року Ватутінським районним судом м. Києва за ст. 17, 140 ч.2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, 01.11.2000 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст.17, 141 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, 21.02.2002 року Полтавським районним судом м. Полтава за ст. 391, 71 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, 03.08.2005 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 309 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі, 04.08.2009 року Деснянським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.2 КК України на 3 роки обмеження волі. 05.10.2010 року постановою Ірпінського міського суду Київської області на підставі ст. 82 КК України змінено невідбуту частину покарання на виправні роботи, невідбутий строк покарання 1 рік 10 місяців 30 днів з утриманням 20 % в дохід держави,

    у вчиненні злочину, передбаченого ст. 389 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, будучи раніше засудженим 04.08.2009 року Деснянським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.2 КК України на 3 роки обмеження волі. 05.10.2010 року постановою Ірпінського міського суду Київської області на підставі ст. 82 КК України змінено невідбуту частину покарання на виправні роботи, невідбутий строк покарання 1 рік 10 місяців 30 днів з утриманням 20 % в дохід держави, на шлях виправлення не став та знову скоїв навмисний злочин.

Так ОСОБА_2, знаходячись на обліку з 08.02.2011 року у ВКВІ Солом’янського району м. Києва, розташованому по пр.. Повітрофлотський, 47, в м. Києві та, незважаючи на те, що 08.02.2011 року він особисто ознайомився в приміщенні ВКВІ Солом’янського району м. Києва з порядком відбуття покарання у виді виправних робіт, власноручно поставив підпис в підписці про ознайомлення з порядком відбуття покарання у виді виправних робіт та про кримінальну відповідальність за ухилення від відбуття покарання, після чого знаходячись на обліку з 08.02.2011 року у ВКВІ Солом’янського району м. Києва, свій обов’язок щодо відбуття покарання у виді виправних робіт в подальшому не виконав, допустивши неявку на реєстрацію до ВКВІ Солом’янського району м. Києва 09.03.2011 року, 12.04.2011 року та 10.05.2011 року, у зв’язку з чим до нього було застосовано стягнення у виді попередження від 04.04.2011 року. Наказом ПАТ НВП «Більшовик»за №105/к від 18.05.2011 року ОСОБА_2 був звільнений за прогули без поважних причин за п.4 ст. 40 КЗпП України, тим самим свій обов’язок щодо відбуття покарання у виді виправних робіт протягом строку, вказаного у вироці суду, який вступив в законну силу, не виконав та своїми діями умисно ухилився від відбуття виправних робіт.

Допитаний у судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_2 свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, визнав повністю і, показав, що дійсно, будучи раніше засудженим 04.08.2009 року Деснянським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.2 КК України на 3 роки обмеження волі. 05.10.2010 року постановою Ірпінського міського суду Київської області на підставі ст. 82 КК України змінено невідбуту частину покарання на виправні роботи, невідбутий строк покарання 1 рік 10 місяців 30 днів з утриманням 20 % в дохід держави, знаходячись на обліку з 08.02.2011 року у ВКВІ Солом’янського району м. Києва, розташованому по пр. Повітрофлотський, 47, в м. Києві та, незважаючи на те, що 08.02.2011 року він особисто ознайомився в приміщенні ВКВІ Солом’янського району м. Києва з порядком відбуття покарання у виді виправних робіт, власноручно поставив підпис в підписці про ознайомлення з порядком відбуття покарання у виді виправних робіт та про кримінальну відповідальність за ухилення від відбуття покарання, після чого знаходячись на обліку з 08.02.2011 року у ВКВІ Солом’янського району м. Києва, свій обов’язок щодо відбуття покарання у виді виправних робіт в подальшому не виконав, допустивши неявку на реєстрацію до ВКВІ Солом’янського району м. Києва 09.03.2011 року, 12.04.2011 року та 10.05.2011 року, у зв’язку з чим до нього було застосовано стягнення у виді попередження від 04.04.2011 року. Наказом ПАТ НВП «Більшовик»за №105/к від 18.05.2011 року він був звільнений за прогули без поважних причин за п.4 ст. 40 КЗпП України, тим самим свій обов’язок ,щодо відбуття покарання у виді виправних робіт протягом строку, вказаного у постанові суду, не виконав . Також пояснив , що не міг влаштуватись на роботу і не міг сплачувати 20 відсотків від заробітної плати.

В скоєному щиро розкаявся.

 На підставі ч.3 ст. 299 КПК України суд при дослідженні доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким із учасників процесу не оспорюються, обмежився допитом підсудного та дослідив документи, які характеризують його як особу.  

З урахуванням вищевказаного, суд вважає, що підсудний ОСОБА_2, винний у скоєнні умисних дій, які виразилися в умисному ухиленні від відбування виправних робіт особою, засудженою до цього покарання, скоїв злочин, передбачений ст. 389 ч.2 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно зі ст. 12 КК України віднесений до категорії середньої тяжкості, його особу, молодий вік, раніше неодноразово судимий, одружений, задовільну характеристику за місцем реєстрації (а.с.74),скрутне матеріальне становище,  його відношення до вчиненого злочину, щире каяття, і вважає, що для його виправлення достатнє покарання у виді обмеження волі,але на мінімальний строк.

Відповідно до вимог  ст.71 ,72 КК України до призначеного судом покарання необхідно приєднати невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 04.08.2009 року .

З урахуванням конкретних обставин справи, тяжкості вчиненого злочину та суспільної небезпеки вчиненого підстав для застосування до підсудного ОСОБА_2 ст.75 КК України та звільнення його від покарання з випробувальним строком суд не вбачає.

 Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_2, в силу ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

 Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2, в силу ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

        Цивільний позов по справі не заявлено.

  Речові докази по справі відсутні.

  Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

    Визнати винним  ОСОБА_2 за ст. 389 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 11 (одинадцяти) місяців обмеження волі.

На підставі ст.71, ст.72 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 04.08.2009 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Зарахувати засудженому ОСОБА_2 в строк відбуття покарання утримання під вартою з 04.02.2012 року по 28.03.2012 року, що за правилами ст. 72 КК України складає 3 місяці 16 днів обмеження волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський  районний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

          Суддя: