ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №22а-126/08 Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку – 48 інстанції – О.Ю. Васильєв
№ А32/498-06
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2008 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді – Проценко О.А. (доповідач)
суддів – Коршун А.О., Туркіної Л.П.,
при секретарі – Стрєлка Р.Л.,
за участі представників сторін:
позивача – Любименко І.В. (довіреність від 04.02.2008 року),
відповідача – Решетнік О.А. (довіреність № 4/11-544 від 27.12.2007р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради
на постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2007р. в адміністративній справі № А32/498-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг Інвест»
до Дніпропетровської міської ради
про скасування рішення,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спрут і К» (далі ТОВ «Спрут і К») звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення №12/5 від 12.10.2006р. Позов обґрунтований тим, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем без врахування всіх фактичних обставин, в порушення повноважень міських рад, які їм надано Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради №12/5 від 12.10.2006р.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2007р. у справі №А32/498-06, позовні вимоги ТОВ «Спрут і К» задоволено, рішення Дніпропетровської міської ради №12/5 від 12.10.2006р. скасовано.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини, які мали суттєве значення для вирішення даної справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Рішення суду винесено з порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт просить скасувати постанову суду від 30.01.2007р. у даній справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
26.11.2007 року до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг Інвест» (далі ТОВ «Торг Інвест») про заміну назви позивача у даній адміністративній справі у зв’язку з зміною назви підприємства. На підтвердження даного факту до клопотання було додано статут ТОВ «Торг Інвест», в якому зазначено, що ТОВ «Спрут і К» зареєстроване виконавчим комітетом Амур-Нижньодніпровської районної ради м.Дніпропетровська 04.12.1995р., згідно з рішенням загальних зборів учасників товариства від 30.08.2007 року змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торг Інвест».
Ухвалою від 12.02.2008 року колегія суддів допустила заміну позивача у даній справі - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Спрут і К» її правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю «Торг Інвест».
Позивач – ТОВ «Торг Інвест» у письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилаючись на те, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно та повно з’ясував усі обставини, які мали суттєве значення для вирішення даної справи, та ухвалив законне та обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду від 30.01.2007р. у даній адміністративній справі залишити без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі та просить суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 30.01.2007р. у даній адміністративній справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені вимог адміністративного позову.
Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1284/1 від 16.07.1998р. / а.с. 31/ затверджено акт державної технічної комісії від 06.09.1997р. про прийняття в експлуатацію комплексу Калиновського ринку і автостоянки по вул. Калиновій 14, збудованого ТОВ «Спрут і К», дозволено ТОВ «Спрут і К» ввести в експлуатацію комплекс Калиновського ринку і автостоянку по вул. Калиновій 14, прийняті за актом державної технічної комісії, затвердженим цим рішенням, та оформити за фірмою право власності.
На підставі вищезазначеного рішення та акту державної технічної комісії / а.с. 32-33/ позивачу 02.12.1999р. видано свідоцтво про право власності на будівлі та споруди комплексу Калиновського ринку та автостоянки по вул.Калиновій №14 у м.Дніпропетровську / а.с. 34-35/, Управлінням з питань підприємництва та регуляторної політики Дніпропетровської обласної державної адміністрації 28.05.2002р. видано висновок про відповідність ринку «Калиновського» ( м.Дніпропетровськ, вул. Калинова №14) «Правилам торгівлі на ринках» та іншим нормативно-технічним вимогам, що пред’являються ринкам згідно їх спеціалізації / а.с. 46/. 28.12.2002р. між Дніпропетровською міською радою та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки по фактичному розташуванню будівель та споруд ринку Калиновського та автостоянки, які належать позивачу, та розташовані по вул.Калиновій,14 у м.Дніпропетровську / а.с. 47-49/.
13.02.2006р. до Дніпропетровської міської ради надійшов протест заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1284/1 від 16.07.1998р. / а.с. 21-22/. За результатами розгляду вищезазначеного протесту, враховуючи результати перевірки комплексу Калинівського ринку і автостоянки по вул. Калиновій 14 у м. Дніпропетровську, які належать позивачу, Дніпропетровською міською радою 12.10.2006р. прийнято рішення №12/5, яким визнано таким що втратило чинність рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1284/1 від 16.07.1998р. про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію комплексу Калиновського ринку і автостоянки по вул. Калиновій №14 у м. Дніпропетровську / а.с. 20/.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами ст.140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
За ст.143 Конституції України органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності. Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Згідно з ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон) органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Таким чином, органи місцевого самоврядування повинні діяти та приймати рішення виключно в межах повноважень, наданих їм Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Так, ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (частина 1 цієї статті). Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (частина 2 цієї статті).
Глава 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме ст.ст. 25-40 даного Закону, передбачає виключний перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, із аналізу зазначених норм вбачається, що повноваження виконавчих органів рад розподіляються на власні (самоврядні) та делеговані повноваження. За ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» делеговані повноваження - це повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад. Відповідно до ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством віднесено до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад ( пп.1 п. «б» ч. 1 цієї статті).
Частиною 9 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
Згідно зі ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень, вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (п 15 ч. 1 цієї статті)
Аналіз норм права показав, що серед повноважень, наданих законом органам місцевого самоврядування (в даному випадку місцевим радам) відсутнє таке повноваження, як визнання нечинними (визнання такими що втратили чинність) певних рішень виконавчих органів ради, а надано повноваження скасування певних рішень виконавчих комітетів рад, які не відповідають вимогам Конституції чи Законам України, іншим нормативним актам, та віднесені до власної компетенції виконавчих органів ради.
З огляду на вищезазначене суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини; зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами; рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив вірний висновок, стосовно того, що під час прийняття Дніпропетровською міською радою рішення №12/5 від 12.10.2006р. орган місцевого самоврядування вийшов за межі наданих йому Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень, та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанова від 30.01.2007р. у даній адміністративній справі залишається без змін.
Керуючись ст.ст.196, 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2007 року у справі № А32/498-06 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2007р. у справі №А32/498-06 залишити без змін.
Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О. А. Проценко
Судді: А. О. Коршун
Л. П. Туркіна