Справа №2п-1694/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2007р. м. Житомир
БОГУНСЬКИЙ РАЙСУД м. ЖИТОМИРА
в складі: ГОЛОВУЮЧОГО - СУДДІ О.С. Коломієць
при СЕКРЕТАРІ Т.Л.Котляр
РОЗГЛЯНУВ У ВІДКРИТОМУ СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ ЦИВІЛЬНУ СПРАВУ
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовом в якому зазначила, що є наймачем квартири АДРЕСА_1. В квартирі також зареєстровані, як проживаючі колишня невістка ОСОБА_2., відповідач по справі, разом з неповнолітнім сином ОСОБА_3, 1992р.н.
Позивач посилається на те, що відповідач разом з сином з квітня 2002 року в квартирі не проживають. Забравши свої особисті речі, добровільно залишили житло і виїхали з квартири. З того часу відповідач разом з сином не користуються квартирою, не оплачують комунальні послуги. Просить визнати відповідача разом з неповнолітнім сином такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, оскільки не проживають в ньому без поважних причин більше шести місяців.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з тих же підстав.
3-я особа по справі на боці позивача ОСОБА_4. позовні вимоги підтримала також.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала в частині визнання її такою, що втратила право на користування жилим приміщенням. Пояснила, що вона дійсно разом з сином не проживають в спірній квартирі з квітня 2002 року, перешкод в користуванні житлом їй ніхто не чинив, добровільно залишила житло. Згідно рішення суду про розірвання шлюбу з ОСОБА_5 сина ОСОБА_3, 1992р.н. залишено на подальше проживання з матір'ю. Просила сина не визнати таким, що втратив право на користування жилим приміщенням, оскільки на наступний рік йому необхідно отримувати паспорт.
Представник 3-ї особи КВЖРЕП № 8 та 3-і особи по справі ОСОБА_6. і ОСОБА_7. в судове засідання не з'явились, надіслали заяви про розгляд справ у їх відсутності. При розгляді справи покладаються на розсуд суду. Справа слухалась у їх відсутності, згідно ст. 169 ЦПК України.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе визнати позов таким, що підлягає до задоволення виходячи з наступного.
В судовому засіданні було встановлено, що позивач є наймачем квартири АДРЕСА_1, в якій проживає разом з 3-ми особами по справі ОСОБА_4., ОСОБА_6., ОСОБА_7. та їхніми дітьми. Відповідач є колишньою дружиною сина позивача ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. ОСОБА_2. була зареєстрована в спірній квартирі в якості члена сім'ї позивача. Відповідач разом з неповнолітніми сином ОСОБА_3, 1992р.н. будучи зареєстрованим у спірній квартирі фактично з квітня 2002 року не проживають в ній без поважних причин. Остання в судовому засіданні також сам визнала ту обставину, що разом з сином в квартирі не проживає без поважних причин з 2002 року, перешкод в користуванні житлом їй ніхто не чинив. Згідно акта КВЖРЕП № 8 відповідач разом з сином в квартирі не проживає з квітня 2002 року. Згідно ст. 160 Сімейного Кодексу України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою. Оскільки неповнолітній син ОСОБА_3, 1992р.н. проживає з матір'ю, фактично визначився з місце проживання, крім того, батьки при розірванні шлюбу визначились з місцем проживання дитини і це закріплено в рішенні суду, яке набрало законної сили, то
неповнолітній ОСОБА_3 втрачає право на користування спірним житлом разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2.
Спірні правовідносини регулюються ст. 71, 72 ЖК України, у відповідності з якими особа, яка понад 6 місяців не користується житлом без поважних причин може бути визнана судом такою, що втратила право на користування останнім.
Керуючись ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст. ст. 10, 11, 60, 169, 175, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, разом з неповнолітнім сином ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги поданої протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.