|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.07.06 м. Київ 49/170-А
За позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.
Києва
До Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
Про стягнення 3011,08 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Секретар судового засідання Дмитрук О.В.
Представники:
Від позивача: Запорожець А.Л.- держ. под інсп. (дов. в справі)
Від відповідача: не з'явились
17.07.2006 о 16 год. 00 хв. в судовому засіданні, на підставі пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи :
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу перед державним бюджетом у сумі 3011,08 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:
Позивачем було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства відповідачем та за результатами перевірки складено акт від НОМЕР_1, яким встановлено, завищення валових витрат в 2004 р. на суму 64,00 грн.; віднесення до податкового кредиту сум не підтверджених в даному періоді податковими накладними; заниження податкового зобов'язання; здійснення підприємницької діяльності без застосування РРО; здійснення підприємницької діяльності без придбання торгового патенту; неналежне ведення обліку доходів та витрат. Позивачем донараховано прибутковий податок на суму 8,32 грн. та податок на додану вартість у розмірі 1639,00 грн.
На підставі акту перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення від НОМЕР_2 на суму 8,32 грн., від 1НОМЕР_3 на суму 2458,50 грн., в тому числі штрафні санкції на суму 819,50 грн. та основний платіж -1639,00 грн., від НОМЕР_4 на суму 656,10 грн., від НОМЕР_5 на суму 429,92 грн.
Позивачем на адресу відповідача було направлено першу та другу податкову вимогу №НОМЕР_6. на суму 2931,99 грн., №НОМЕР_7. на суму 3011,08 грн.
Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду у справі № 49/170-А не виконав, в судове засідання представники відповідача не з'явилися. Ухвали суду направлені відповідачу за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві та в довідці Головного управління статистики в м. Києві. Відповідно до частини 8 статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Відповідно до частини 1 статті 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, в судове засідання не з'явився, про зміну адреси суд не повідомив, заперечень на позовну заяву не надав.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачем було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства відповідачем та за результатами перевірки складено акт від 14.04.2005 р. №НОМЕР_1. Актом перевірки встановлено порушення пп.7.2.1 п.7.2 ст.7, пп.. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп..7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 №168/97 (зі змінами та доповненнями), п.1а ст.19 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян” №13-92 від 26.12.92 р. зі змінами та доповненнями; п.1а ст.19.1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889-ІУ від 22.05.2003 р. зі змінами та доповненнями, п. 1 ст. 3 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 1776-ІІІ від 01.06.2000 р. зі змінами та доповненнями, ст. 1 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” № 98/96-ВР від 23.03.1996 р. зі змінами та доповненнями - приватним підприємцем завищувались валові витрати в 2004 р. на суму 64,00 грн.; віднесено до податкового кредиту суми не підтверджені в даному періоді податковими накладними; занижено податкове зобов'язання; здійснення підприємницької діяльності без застосування РРО; здійснення підприємницької діяльності без придбання торгового патенту; не належне ведення обліку доходів та витрат.
Відповідно до п. 4.2.1., 4.2.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України “ Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від НОМЕР_2 на суму 8,32 грн., від НОМЕР_3 на суму 2458,50 грн., в тому числі штрафні санкції на суму 819,50 грн. та основний платіж - 1639,00 грн., від НОМЕР_4 на суму 656,10 грн., від НОМЕР_5 на суму 429,92 грн. Вищевказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачеві поштою. В зв'язку з неможливістю вручення податкових повідомлень-рішень було складено акт від 20.04.2005 р. № НОМЕР_8.
Відповідно до п. 5.2.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.200 р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
Відповідачем податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від НОМЕР_2, від 1НОМЕР_3, від НОМЕР_4, від НОМЕР_5 не оскаржувались та вони не є скасованими.
Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.200 р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Заступником начальника ДПІ у Солом'янському районі м. Києва прийнято рішення № 6 від 25.01.2006 р. про стягнення коштів, продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Згідно з п. 1.3 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків, або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до п. 17.1.3. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Сума штрафних санкцій, застосованих до відповідача по податку на додану вартість, становить 819,50 грн.
Крім того, відповідно до п.6.2. ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, які мають містити у т.ч. посилання на підставу їх виставлення, суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій.
Відповідно до п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Позивачем на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу №НОМЕР_6. на суму 2931,99 грн. рекомендованим листом з повідомленням. Позивачем було складено акт № НОМЕР_9 від 05.07.2005 р. про розміщення податкових вимог на дошці податкових оголошень.
Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (абзац „б” п.п.6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).
Друга податкова вимога №НОМЕР_7. на суму 3011,08 грн. направлена відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням. Позивачем було складено акт № НОМЕР_10 від 09.11.2005 р. про розміщення податкових вимог на дошці податкових оголошень.
Ст.7 п.7.1. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначений перелік джерел самостійної сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу. П.7.2. зазначеної статті визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів).
Відповідно до актів звірки розрахунків з бюджетом станом на 19.06.2006 р. заборгованість СПД ОСОБА_1. з податку на додану вартість складає 1924,97 грн., сума штрафних санкцій за порушення податкового законодавства складає 1086,02 грн.
Щодо штрафних санкцій по РРО, то згідно із преамбулою Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Отже, цей Закон не є законом про оподаткування.
В преамбулі Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Отже, як вбачається з преамбули Закону, він не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.
Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” передбачено, що фінансові санкції застосовуються на підставі рішення відповідного органу, тобто визначена форма реагування державного органу та назва акта, який він приймає в межах своєї компетенції -рішення. Прийняття податкового повідомлення-рішення Законом України “Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” не передбачено.
Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачений вичерпний перелік випадків, коли органи державної податкової служби як контролюючий орган можуть визначити податкове зобов'язання платнику податків (п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4).
Нарахування відповідачеві штрафних санкцій на підставі Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не є визначенням зобов'язань, пов'язаних з оподаткуванням. За таких обставин у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва не було підстав визначати штрафні санкції як податкове зобов'язання та податковий борг.
Разом з тим, відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Статтею 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції:
- здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів;
- забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;
- подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачена відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення норм цього закону. За такі порушення за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у встановлених цим Законом розмірах.
Такі санкції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а також Бюджетного кодексу України зараховуються до бюджетів, незважаючи на те, що за класифікацією бюджетних доходів вони відносяться до неподаткових надходжень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено податковим органом правомірно і в межах компетенції контролюючого органу, встановленої законами України, в т. ч. спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Пунктом 2.3.1. п.2.3. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене п.11. ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-XII в редакції Закону України від 24.12.1993р. №3813-XII (із змінами та доповненнями).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 158-163 КАС України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (03035, м. Київ, вул. АДРЕСА_1, рахунки у банку відсутні, ідентифікаційний код НОМЕР_11) суму податкового боргу у розмірі 1925,06 грн. ( одна тисяча дев'ятсот двадцять п'ять грн. 06 коп.) на користь Держави (на рахунок № 31113029600010, одержувач: ВДК у Солом'янському району міста Києва, ідентифікаційний код 23030100; банк одержувача: УДК у місті Києві, МФО 820019, код платежу -14010100); у розмірі 1086,02 грн. ( одна тисяча вісімдесят шість грн.. 02 коп.) на користь Держави (на рахунок № 31113104600010, одержувач: ВДК у Солом'янському району міста Києва, ідентифікаційний код 26077951; банк одержувача: УДК у місті Києві, МФО 820019, код платежу -23030100)
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
|
Суддя |
А.В. Митрохіна |
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -20.07.2006р.