Справа №2031/ 2-175/2011р.
Провадження2/2031/15/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2012 року смт. Печеніги
Печенізький районний суд Харківської області
у складі:
головуючого судді - Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря - Ріпа І.В.,
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Печеніги цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
ВСТАНОВИВ:
26 травня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Позивач зазначав, що 16. 05. 2006 року ОСОБА_2 позичив у нього в борг 13 000 доларів США, які зобов’язався повернути до травня 2011 року, однак протягом 2006 -2008 року, повернув лише –4 000 доларів США.
Просив стягнути еквівалент неповернутої залишкової суми позики, проценти від суми позики, понесені ним судові витрати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У судовому засіданні позивач надав письмову заяву про залишення позовних вимог, в частині стягнення процентів на загальну суму займу, без розгляду.
Ухвалою суду від 21 березня 2012 року позовні вимоги в цій частині залишені без розгляду.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова №2029/2-1730/11 від 15.06.2011 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 13.09.2011 року, в порядку забезпечення позову було накладено арешт на гаражний бокс, автотранспортні засоби та причіп, які належать ОСОБА_2
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
В судовому засіданні відповідач проти позову заперечував, мотивуючи відсутністю боргових зобов’язань за даними позовними вимогами.
Заслухавши пояснення сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав:
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
16.05.2006р. відповідачем була складена боргова розписка на отримання від ОСОБА_1 13 000 доларів США, строк повернення- протягом 5 років (а.с. 113).
Фактично в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що за цією розпискою передав ОСОБА_2 лише 5000 доларів США.
Його твердження, що 8000 доларів США є борговою сумою відповідача за іншими його борговими розписками минулих років і тому включена в загальну суму зазначеного боргу в 13 000 доларів США, суд вважає безпідставними, оскільки вони не були предметом позовних вимог.
Разом з тим, достовірно встановлено про повернення відповідачем протягом 2006-2008 р.р. 4000 доларів США, в рахунок погашення боргу за розпискою від 16.05.2006р.
Зазначені обставини повністю підтверджуються письмовою заявою позивача, наданою у судове засідання 06.03.2012р.
Цей факт визнаний і відповідачем, про що свідчить письмова заява ОСОБА_2, надана у судове засідання 21.03.2012 р.
Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов’язання виконав частково, а саме, з фактично отриманої за розпискою суми у розмірі 5000 (п’ять тисяч) доларів США, повернув лише 4000 (чотири тисячі) доларів США, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 1000 (однієї тисячі) доларів США.
Повернення залишку боргу за розпискою від 16.05.2006 р. у розмірі 1000 (однієї тисячі) доларів США відповідачем, у судовому засіданні не доведено та не підтверджено жодними доказами.
Визначений сторонами розпискою строк виконання зобов’язання сплинув у травні 2011 року.
Згідно ч.1 ст. 1046 ЦК України: За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Боргові документи повинні підтверджувати дві обставини: по-перше, факт отримання боржником грошей або речей, по-друге, волевиявлення боржника у певний строк - точно визначений чи визначений моментом витребування—повернути кошти.
Згідно ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Статтею 1047 ЦК України передбачено форму договору, так договір позики укладається в письмовій формі.
Таким чином, закон вимагає від позивача надання суду письмових доказів у підтвердження укладення договору позики, а саме: факту передання ним і отримання відповідачем грошових коштів за договором позики.
Згідно ст. 524 ЦК України, зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України —гривні.
Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.
Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно розпорядження № 74/0. HAFS від 14.03.2012 р., виданого КБ «Приватбанк» офіційний курс НБУ 1 (одного) долару США станом на 14.03.2012 р. становить 7,985 гривень.
На підставі ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві –пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до ч.6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, суд вважає за необхідне заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою №2029/2-1730/11 Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15 червня 20011 року залишити до набрання судовим рішенням законної сили.
Керуючись ст.ст. 4-8, 10, 11, 60, ч. 1 ст. 61, 88, 154, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 524, 533, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) доларів США, що станом на 14 березня 2012 року відповідно до офіційного курсу НБУ складає 7985,00 грн. (сім тисяч дев’ятьсот вісімдесят п’ять гривень).
За правилами, визначеними ст. 88 ЦПК України стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 79,85 грн. (сімдесят дев’ять гривень 85 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн.
Заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали №2029/2-1730/11 Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15 червня 20011 року залишити до набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Печенізький районний суд Харківської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Д.В.Цвірюк