Справа 1-65/2007рік

    ВИРОК

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

17 серпня   2007 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області В складі: головуючого - судді Цибри Н.В.

При секретарі             Петраш Т.М.

З участю прокурора Тищенка К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнобай справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с.Целінне Джанкойського району АР Крим , росіянина, гр.України, з середньою освітою, в шлюбі не перебуває, неповнолітніх дітей на утриманні не має, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого:

-   за вироком Бориспільського районного суду Київської області від 18 березня 1986

року за ст..ст.81 ч.3, 193 ч.3 КК України до трьох років і шести місяців позбавлення

волі;

·        за вироком Бориспільського міського суду Київської області від 28 грудня 1988 року за ст..ст.215-3 ч.2, 140 ч.2 КК України до п'яти років позбавлення волі;

·        за вироком Білоцерківського міського суду Київської області від 09 серпня 1991 року за ст.. 101 ч.1 КК України до семи років і шести місяців позбавлення волі;

-     за вироком Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 15

червня 1998 року за ст.ЛОІ ч.1, 206 ч.3 КК України до шести років позбавлення волі;

звільнений 02 березня 2004 року по відбуттю покарання;

У вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України

Встановив:

Підсудний ОСОБА_110 липня 2007 року біля 23 год.30 хв. в АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в жилому будинку ОСОБА_2, умисно з застосуванням посередньої сили наніс ОСОБА_3 два удари кулаком правої руки в праву частину тулубу і один удар в нижню щелепу зліва, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зліва в двох місцях та перелому 5,6 ребер, які згідно висновку експерта №1118 від 16 липня 2007 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні підсудний свою вину в

вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що , перебуваючи в стані сп'яніння , в

будинку ОСОБА_2, вдарив двічі ОСОБА_3 в тулуб, а тоді один раз в щелепу.

Пізніше він дізнався, що потерпілий звертався за медичною допомогою. Потерпілий до

нього претензій не має. В скоєному щиро розкаявся, просить суворо не карати.     

Показання підсудного відповідають  фактичним  обставинам справи  і ним  не оспорюються.

У відповідності до СТ..299 КПК України, враховуючи думку прокурора, підсудного, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, які повністю не оспорюють ся сторонами і досліджував лише характеризуючі дані стосовно особи підсудного.

При цьому суд переконався в тому, що підсудний правильно розуміє зміст всіх обставин справи, викладених в обвинувальному висновку, і сумніву у добровільності та істинності його позиції у суду немає.

Також підсудному роз'яснено, що він при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, буде позбавлений можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудний наполягла на істинності своєї позиції у визнання вини і викладених обставинах справи, а прокурор на недоцільності дослідження визнаних обставин.

Оцінюючи зібрані, перевірені та досліджені в порядку ст.299 КІЖ України докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 повністю доведена, а його дії кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який має незняті і непогашені судимості, негативно характеризується за місцем проживання, вважає за доцільне призначити покарання в межах санкції статті у вигляді обмеження волі.

Обставиною, що пом'якшує покарання, суд вважає щире каяття в скоєному злочині, активне сприяння в розкриття злочину; обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння .

Цивільний позов по справі не заявлено, речові докази та судові витрати відсутні.

Керуючись ст..ст.323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити покарання за цією статтею у вигляді обмеження волі строком на один рік.

Міру запобіжного заходу засудженому залишити попередню - підписку про невиїзд з місця проживання - до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 днів з дня проголошення через районний суд.