1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2011 року місто Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого судді – Боголюбської Л.Б.,
Суддів – Лашевича В.М., Шальнєвої Т.П.,
за участю прокурора – Ємця А.А.,
обвинуваченої – ОСОБА_1,
її захисника-адвоката – ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляцію прокурора Гаврюшенка В.О., який погодив постанову старшого слідчого про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до суду для вирішення питання про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності, на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 27 вересня 2011 року.
Цією постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 вересня 2011 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Гаврюшенка В.О. про відновлення йому строку на внесення апеляції та залишено без розгляду його апеляцію на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2011 року, якою кримінальну справу № 1п-1424/11 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, повернуто до прокуратури Дарницького району міста Києва для продовження у даній справі провадження у звичайному порядку.
На постанову від 27 вересня 2011 року, винесену місцевим судом, прокурор Гаврюшенко В.О. 04 жовтня 2011 року подав апеляцію, в якій, посилаючись на порушення кримінально-процесуального законодавства, просить скасувати постанову районного суду про відмову у відновленні йому строку на внесення апеляції у кримінальній справі відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3, відновити йому цей строк, визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, та дати розпорядження суду першої інстанції виконати вимоги ст. 351 КПК України.
Зокрема, як на поважну причину пропуску ним строку на апеляційне оскарження, автор апеляції вказує на те, що державне обвинувачення в зазначеній справі не підтримувалося прокуратурою Дарницького району міста Києва, а підтримувалося іншою прокуратурою, у зв’язку з чим він не знав про перебіг та результати судового розгляду. Крім того, ще однією причиною пропуску строку на оскарження рішення суду апелянт називає переміщення його по роботі з прокуратури Дарницького району міста Києва до прокуратури Київської області.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, а саме просив скасувати постанову суду першої інстанції, відновити строк апеляційного оскарження, визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження місцевому суду виконати вимоги ст. 351 КПК України, пояснення обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника, які поклались у вирішенні даного питання на розсуд суду, вивчивши матеріали справи та обміркувавши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 348 та ч. 3 ст. 349 КПК України, апеляція прокурора на постанову суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, може бути подана протягом п’ятнадцяти діб з моменту її проголошення.
Як вбачається із матеріалів справи, постанова Дніпровського районного суду міста Києва про повернення кримінальної справи № 1п-1424/11 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, до прокуратури Дарницького району міста Києва для продовження у цій справі провадження у звичайному порядку була винесена 03 серпня 2011 року. При цьому в судовому засіданні в якості представника прокуратури виступав прокурор Щасна А.Е.
Прокурор Гаврюшенко В.О., який погодив постанову старшого слідчого про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до суду для вирішення питання про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності, подав апеляцію на вищевказану постанову районного суду тільки 19 вересня 2011 року, тобто з пропуском строку на її апеляційне оскарження. Причому, звертаючись тоді ж з клопотанням про відновлення йому строку на подачу апеляції, будь-яких причин пропуску цього строку в своєму клопотанні не навів (т. 2, а. с. 51). Не навів ніяких причин пропуску строку на подачу апеляції і прокурор Касьян А.О., який приймав участь в судовому засіданні при розгляді зазначеного клопотання прокурора Гаврюшенка В.О. (т. 2, а. с. 55). Про це безпосередньо вказано і в оскаржуваній постанові суду першої інстанції.
Хоча прокурор Гаврюшенко В.О. лише в апеляції, яка розглядається, і вказав на причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, однак ці причини не можуть бути визнані поважними, оскільки необізнаність прокурора про перебіг і результати судового розгляду справи, по якій він погоджував постанову старшого слідчого, свідчить, перш за все, про неналежний контроль прокуратури за подальшим рухом цієї постанови, а переміщення заступника прокурора Дарницького району міста Києва Гаврюшенка В.О. по роботі до прокуратури Київської області не впливає на встановлені законом строки подачі апеляції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є законною і будь-які підстави для її скасування відсутні, а тому апеляції прокурора Гаврюшенка В.О. слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів –
УХВАЛИЛА :
Апеляцію прокурора Гаврюшенка В.О., який погодив постанову старшого слідчого про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до суду для вирішення питання про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності, – залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 27 вересня 2011 року про відмову у задоволенні клопотання прокурора Гаврюшенка В.О. про відновлення йому строку на внесення апеляційного подання та про залишення без розгляду його апеляції на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2011 року у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, і ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, – залишити без змін.
Судді:
Боголюбська Л.Б. Лашевич В.М. Шальшєва Т.П.