АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 січня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Боголюбської Л.Б.
суддів - Дмитренко Г.М., Лашевича В.М.
за участю прокурора - Пламадяла І.П.
та засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок та засудженого ОСОБА_1, на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 08 листопада 2010 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1, такий, що не судимий,
засуджений за ст. 212 ч. 3 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на 3 роки, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
ОСОБА_1 вироком суду визнаний винним та засуджений за умисне ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах.
Як встановив суд, злочин вчинено за таких обставин.
ОСОБА_1 займаючи посаду директора ТОВ «Промвітамет» згідно протоколу зборів учасників №1 від 07.08.2007 року, відповідно до ст. 67 Конституції України, зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст. ст. 9, 11 Закону України №77/97-ВР від 18 лютого 1997 року «Про систему оподаткування» і з змінами та доповненнями, ОСОБА_1 зобов’язаний: сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни; відповідальний за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.
Діючи в порушення вказаних вимог законодавства, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність та бажаючи уникнути виконання обов’язків перед бюджетом, усвідомлюючи і передбачаючи настання суспільно-шкідливих наслідків у вигляді не сплати податків та ненадходження до бюджету грошових коштів, бажаючи їх настання, ОСОБА_1, будучи службовою особою суб’єкта підприємницької діяльності – директором ТОВ «Промвітамет», 28 серпня 2008 року від імені ТОВ «Промвітамет» (поручитель) уклав договір поруки № 008/885Кл/П1 з ТОВ КБ «Український фінансовий світ» (кредитор), згідно якого поклав на себе виконання зобов’язання щодо погашення боргу вище зазначеного банку.
На виконання вище зазначеного договору ОСОБА_1 в період з 29 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року перерахував на розрахункові рахунки ТОВ КБ «Український фінансовий світ» в рахунок погашення кредиту суму в розмірі 6 259 765 грн.
В подальшому, в період з 29 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року, ОСОБА_1 будучи службовою особою суб’єкта підприємницької діяльності – директором ТОВ «Промвітамет» в порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 та пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), вимог «Стандартів бухгалтерського обліку в Україні», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 року за № 391/3684 та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХХV від 16.07.1999 року, з метою ухилення від сплати податків, шляхом завищення валових витрат підприємства, а саме включення суми погашення боргу по кредиту в розмірі 6 259 765 грн., згідно договору поруки № 008/885Кл/П1 до складу валових витрат ТОВ «Промвітамет», занизив об’єкт оподаткування податком на прибуток, чим умисно ухилився від сплати податку на прибуток у розмірі 1 564 941,00 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України коштів у особливо великих розмірах.
Справа розглянута відповідно до вимог ст. 299 КПК України.
В апеляції з доповненнями до неї, прокурор не оспорюючи доведеність вини та правильності кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду скасувати, у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, не правильним застосуванням кримінального закону та порушенням вимог ст. 299 КПК України, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що при призначенні покарання ОСОБА_1 суд недостатньо врахував ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину та його особу, під час досудового слідства ОСОБА_1 вину не визнавав, жодним чином не намагався відшкодувати завдані збитки, скоїв тяжкий злочин, не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, останній з яких 10.08.2009 року Печерським районним судом м. Києва за скоєння злочину передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України, вважає призначене покарання занадто м’яким.
Крім того прокурор вказує на порушення судом вимог ст. 299 КПК України, оскільки в ході судового слідства ОСОБА_1 визнавав свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, проте фактичні обставини справи заперечував, а тому суд повинен був встановити повний порядок дослідження доказів по справі.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, звільнити його від відбування покарання у виді 5 років позбавлення волі, пом’якшити покарання, посилаючись на те, що він не усвідомлював покладену на нього відповідальність та не бажав уникнути виконання обов’язків перед бюджетом, не усвідомлював і не передбачав настання суспільно-шкідливих наслідків у вигляді не сплати податків та ненадходження до бюджету грошових коштів, не бажав їх настання, його знайомий ОСОБА_1 запропонував йому стати директором ТОВ «Провітамет», ОСОБА_3 з якою його познайомив ОСОБА_1 надавала йому підписувати документи, з якими він не ознайомлювався, оскільки довіряв цим особам, вказує, що його мати на той час довго хворіла та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, батько безробітний за станом здоров’я, його старший брат ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства ІІ групи, він єдиний в сім’ї хто може працювати та приносити дохід в сім’ю, що судом не враховано, зазначає, що повністю визнав себе винним, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю цього злочину.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора з доповненнями, просив вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, та заперечував проти задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти задоволення апеляції прокурора з доповненнями, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора з доповненнями підлягає задоволенню, а апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з таких підстав.
Доводи апеляції прокурора про порушенням судом вимог ст. 299 КПК України є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.
Як убачається з матеріалів справи, її було розглянуто в порядку, передбаченому ст. 299 КПК України, тобто, з обмеженням обсягу доказів, які підлягають дослідженню.
За змістом ст. 299 ч. 3 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснює їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.
Як убачається з протоколу судового засідання /т. 2 а.с. 170/, засуджений ОСОБА_1 суду пояснив, що він визнає себе винним повністю, підтверджує всі фактичні обставини викладені в обвинувальному висновку. Дійсно в 2007 році його знайомий запропонував йому стати директором підприємства ТОВ «Промвітамет», сказав, що ніяких негативних наслідків не буде. З ним по питанням оформлення зазначеного підприємства їздила жінка, яка готувала їх.
На питання прокурора засуджений ОСОБА_1 пояснив, що документи по підприємству «Промвітамет» готувала жінка, яку звали ОСОБА_3, на зазначених документах він ставив тільки свій підпис, за кожну поїздку в банк він отримував від Людмили по 300-400 грн. за зняття з рахунку 30 тис. грн., 300 тис. грн.
Таким чином, засуджений ОСОБА_1 фактично визнав лише те, що підписував документи, які йому надавали та знімав з рахунку в банку грошові кошти, тим самим оспорив фактичні обставини справи.
Однак, суд першої інстанції, не дивлячись на те, що ОСОБА_1 оспорив фактичні обставини справи, у порушення вимог ст. 299 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись лише допитом засудженого.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, яке ставить під сумнів законність й обґрунтованість постановленого у справі судового рішення. Тому вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд.
Апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки вирок суду постановлений з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону підлягає скасуванню.
При новому розгляді справи суду необхідно дотримуватись вимог кримінально-процесуального закону, встановити фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідити докази, прийняти законне та обгрунтоване рішення по справі.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора задовольнити.
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 08 листопада 2010 року щодо засудженого ОСОБА_1 за ст. 212 ч. 3 КК України скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити без зміни – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Судді:
_______________ _______________ ______________