Справа № 2-5164/11

          Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Скрипник К.О.

при секретарі Маєвській М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»до ОСОБА_1, треті особи –ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

          Позивач 12 вересня 2011 року звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що 14 червня 2008 року, відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля «Форд», д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобілю «Іж». д/н НОМЕР_2, внаслідок чого останньому завдано технічних пошкоджень. Вказаний автомобіль був застрахований в ЗАТ СГ «ТАС»за полісом добровільного комплексного страхування наземного транспорту ДСНТ № НОМЕР_3 від 12.06.2008 року. Згідно висновку оцінювача ЕКФ «Арт-Синтез»ОСОБА_4, вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Іж». д/н НОМЕР_2 складає 31161,93 грн. та ЗАТ СГ «ТАС»сплатила страхувальнику відповідно до умов договору, страхове відшкодування в розмірі 30975,33 грн., яке і просили стягнути з відповідача та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилався на обставини, викладені у позові.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Суду пояснили, що дійсно мала місце дорожньо-транспортна пригода, однак не згодні з сумою страхового відшкодування. Так, представник відповідача та відповідач не зазначили суду розмір суми, яку визнає відповідач, пояснивши це тим, що вони не згодні з розміром страхового відшкодування, яке було виплачено позивачем страхувальнику. Крім того, представник відповідача пояснив, що оцінювач ОСОБА_4 не мав повноважень надавати висновок про розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Іж». д/н НОМЕР_2, оскільки на час складання висновку його свідоцтво № 908 було дійсно лише до 10.06.2008 року, тому виплата страхового відшкодування, здійснена на підставі вказаного висновку, є неправомірною.

Треті особи у судове засідання не з`явилися про день і час проведення судового засідання повідомлялися належним чином про причини неявки не повідомили, письмових заяв не надходило.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Встановлено, що 14 червня 2008 року о 00-30 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Форд», д/н НОМЕР_1, рухаючись по вул. Комунарівській в м. Дніпропетровськ, при виникненні перешкоди в русі не знизив швидкість, аж до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Іж». д/н НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

В силу ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Так, постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2008 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.48).

Встановлено, що автомобіль «Іж». д/н НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 та був застрахований у ЗАТ «Страхова Група «ТАС»за договором добровільного страхування наземного транспорту № НОМЕР_3 від 12 червня 2008 року (а.с.9,19-22).

11 листопада 2009 року відбулась зміна юридичної особи, а саме, Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС», раніше іменувалось Закрите акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС», і є його правонаступником.

Згідно висновку спеціаліста-товарознавця експертно-консалтингової фірма «Арт-синтез» ОСОБА_4, за № 230607 від 11 липня 2008 року, матеріальна шкода, заподіяна володільцю автомобілю «Іж». д/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження у ДТП складає 31161,93 грн. (а.с.35-45).

У зв’язку з чим, 11 серпня 2008 року страховою компанією був складений страховий акт № 5389В/05, згідно якого сума страхового відшкодування складає 31 161,93 грн. (а.с.49-50), за відрахуванням франшизи 0,5 % у розмірі 186,60 грн., складає 30975,33 грн. (а.с.50), яке було виплачено ОСОБА_3 в повному обсязі позивачем (а.с.52). Тобто, страхова компанія, позивач по справі, свої зобов’язання за договором страхування виконала належним чином.

До обґрунтувань представника відповідача з приводу того, що висновок спеціаліста-товарознавця експертно-консалтингової фірма «Арт-синтез»ОСОБА_4, за № 230607 від 11 липня 2008 року є не законним з тих підстав, що свідоцтво № 908, видане ОСОБА_4, дійсне до 10.06.2008 року, а висновок ним надавався 11.07.2008 року, суд ставиться критично. Так, представник позивача надала суду належним чином посвідчену копію свідоцтва № 908, видане ОСОБА_4, в тому, що йому рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України від 10.06.2005 року присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз за спеціальністю 12.2, строк дії якого продовжено до 03.07.2011 року (а.с.70). Крім того, згідно Державного Реєстру атестованих судових експертів України, який створений для обліку атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян та створення інформаційного фонду осіб, які одержали в установленому порядку дозвіл на проведення конкретного виду судової експертизи за відповідною експертною діяльністю, а також забезпечення в установленому порядку органів дізнання, попереднього слідства й судів, інших зацікавлених юридичних та фізичних осіб необхідною інформацією з фонду Реєстру, встановлено, що ОСОБА_4 включений до цього Реєстру.

Тому, у суду відсутні будь-які підстави вважати висновок спеціаліста-товарознавця експертно-консалтингової фірма «Арт-синтез»ОСОБА_4 за № 230607 від 11 липня 2008 року не законним та як наслідок, страхова виплата, здійснена позивачем на користь страхувальника, є правомірною.

Крім того, к доводам відповідача та його представника з приводу того, що сума шкоди, яка була нарахована експертом ОСОБА_4, є занадто збільшеною, суд ставиться критично, оскільки вони є необґрунтовані. Клопотання про призначення по справі судової товарознавчої експертизи, заявлене відповідачем, суд залишив без задоволення, оскільки воно не може бути предметом розгляду даних спірних правовідносин.

Так, данні спірні правовідносини передбачають право позивача, страховика, вимагати стягнення збитків з особи, винної у заподіянні шкоди страхувальникові. У даному випадку існує основне зобов’язання між страхувальником, ОСОБА_3, з одного боку, і особою, відповідальною за збитки, - з іншого. Однак, в даних правовідносинах відбулася зміна осіб у зобов’язанні шляхом переходу прав кредитора до іншої особи на підставі закону, відповідно до ст.993 ЦК України, а саме, страховик замінює особу страхувальника в його вимогах до особи, відповідальної за збитки.

Отже, в даному випадку відбувся перехід прав страхувальника до страховика після виплати страхового відшкодування, здійснене на підставі договору, за яким страхувальник передав свої права страховику. Так, платіжним дорученням від 01.09.2008 року № 2398 (а.с.52) повністю підтверджений факт виплати страховиком, позивачем по справі, страхувальнику, ОСОБА_3, страхової виплати. Тому, до страховика перейшло право вимоги в межах виплаченої суми страхового відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В своїх запереченнях відповідач також посилався на той факт, що позивачем пропущений строк позовної давності, однак суд до цих заперечень ставиться критично, оскільки позов Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС»пред»явила в межах позовної давності, що підтверджується поштовим конвертом, в якому був направлений позов до суду, а саме, згідно штемпелю позов зданий до пошти 01.09.2011 року (а.с.56).

Так, згідно зі ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов’язано його початок.

Таким чином, позивачем строк позовної давності пропущений не був.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 30975,33 грн.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути, понесені позивачем судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 309,75 грн. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

          На підставі викладеного і керуючись Законом України «Про страхування», ст.ст. 993, ч.1 ст.1191 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»до ОСОБА_1, треті особи –ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»суму в розмірі 30 975,33 грн. (тридцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять гривень 33 коп.).

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» судові витрати в розмірі 429,75 грн. (чотириста двадцять дев`ять гривень 75 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя К.О. Скрипник