перша інстанція код суду 2702 справа 2а-862/2006 справа №2а-259/2007 категорія 13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2007 року Гагарінський районний суд
міста Севастополя
у складі: головуючого судді Бессараб Л.М.
при секретарі Трігуб Г.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 3370 про стягнення грошової надбавки за безперервну службу, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся 12.12.2006 року до суду з позовом до відповідача військової частини А 3370 про стягнення грошової надбавки за безперервну службу, суд у розмірі 50% від грошового забезпечення по тих підставах, що він проходить дійсну військову службу у військової частини А 3370, що знаходиться на грошовому забезпеченні відповідача, проте, у порушення вимог Указу Президента України „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління Державної охорони України за безперервну службу" №389 від 05 травня 2003 року, вказана надбавка у повному обсязі йому не виплачувалася. Просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок за вказаною надбавкою виходячи з 50% надбавки з грошового забезпечення з червня 2003 року по грудень 2005 року.
У судове засідання позивач ОСОБА_1. надіслав письмову заяву з проханням позов задовольнити та розглянути справу за його відсутністю.
У судове засідання представник відповідача не з'явився.
Суд вивчивши матеріали справи вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог п.1 Указу Президента України „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та
Управління Державної охорони України за безперервну службу" №389 від 05 травня 2003 року, Міністру оборони України надано право встановлювати щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення військовослужбовцям, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років - до 10%, понад 10 років - до 30%, понад 15 років - до 50%, понад 20 років - до 70%, понад 25 років - до 90%. При цьому, порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром Оборони України. А згідно до п. 2 цього Закону, виплату цих надбавок необхідно здійснювати за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України. Відповідно до п. 1.2 „Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в збройних Силах України", затвердженої Наказом Міністра оборони України №149 від 26 травня 2003 року, зазначена виплата вказаної надбавки у аналогічних розмірах; п.2.4. вказаної інструкції також передбачає виплату надбавки в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин, військових навчальних закладів, організації та установ.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1. проходив військову службу у військової частині А-3370, що знаходився на грошовому забезпеченні відповідача; отримав грошову надбавку за безперервну військову службу в ЗСУ, що передбачена Указом Президента України №389 від 05 травня 2003 року.грошова надбавка за безперервну військову службу сплачувалася позивачу залежно від розміру асигнувань та наявного фонду грошового забезпечення згідно з п.п.1.2., 2.4 Наказу Міністра Оборони України №149 від 26 травня 2003 року „Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України" та відповідний розмір надбавки доводився до відома військових частин телеграмами Міністра Оборони України, що не суперечить вимогам вказаного Указу.
Суд не може прийняти до уваги доводи позивача про те, що позивачу, у порушення вимог цього Указу, не сплачувалася вказана надбавка у максимальному розмірі від його грошового забезпечення, оскільки п. 2 цього Указу визначає тільки максимальний розмір надбавки у процентному відношенні, без визначення його мінімальної границі, виходячи з розміру асигнувань та наявного фонду грошового забезпечення.
Таким чином, суд вважає за необхідне у задоволені позову відмовити.
Відповідно до ст94 КАС України, суд вважає за необхідне державне мито по справі в сумі 51 гривні віднести на рахунок держави, оскільки позивач був звільнений від його сплати при подачі позову.
На підставі висловленого, керуючись ст.71, 76, 94, 158-161, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені позову ОСОБА_1 до військової частини А 3370 про стягнення грошової надбавки за безперервну службу, -відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Гагарінський районний суд м. Севастополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова надрукована власноручно у нарадчої кімнаті.