АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – судді – Варикаші О.Д.
суддів - Ступакова О.А.
- Станкевича В.А.
при секретарі - Сутула Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 22.12.2010 року про залишення заяви без розгляду, по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування на квартиру та договору дарування на будинок недійсними,-
встановила:
ОСОБА_2, ОСОБА_3 зверулися з позовом до суду до ОСОБА_4 про визнання договору дарування на квартиру та договору дарування на будинок недійсними.
Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 22.12.2010 року позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України в зв’язку з повторною неявкою позивачів в судове засідання.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу на ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 22.12.2010 року, в якій просять ухвалу суду скасувати, посилаючись на те, що вони не повідомлялися про дату розгляду справи, ніяких судових повідомлень не отримували.
В судове засідання сторони не з’явилися, причини неявки суду не повідомили клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили. Від третьої особи на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, на яку в ухвалі посилається суд першої інстанції, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Тобто, для залишення позовної заяви без розгляду з підстав повторної неявки позивача, необхідно щоб він повторно не з’явився в судове засідання, був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 без розгляду, суд першої інстанції, як вбачається з ухвали суду, виходив з того, що 08.12.2010 року, 22.12.2010 року позивачі не з’явилися, заяв щодо відкладення розгляду чи розгляду справи без їх участі не подавали. Представник відповідача в судове засідання з’являвся та просив залишити позовну заяву без розгляду.
Однак, з таким висновком суду судова колегія не може погодитися.
Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 74, ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик; судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку; розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
Проте в матеріалах справи відсутні відомості про належне, в установленому законом порядку (відповідно до ст. ст. 74, 76 ЦПК України), повідомлення позивачів про розгляд справи 08.12.2010 року та 22.12.2010 року, коли постановлювалася оскаржувана ухвала.
Так в повідомленнях (а. с. 89, 92, 93) про вручення судових повісток позивачам на 08.12.2010 року та 22.12.2010 року, відсутні розписки позивачів про вручення їм судових повісток, а є лише помітка про дату вручення особи, яка їх доставляла, а повідомлення про вручення судової повістки на 08.12.2010 року ОСОБА_3 взагалі відсутнє в матеріалах справи, що підтверджує доводи апеляційної скарги позивачів, що вони не повідомлялися про дату розгляду справи, ніяких судових повідомлень не отримували.
Таким чином, судова колегія частково погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що ухвала суду першої інстанції від 22.12.2010 року про залишення позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3 без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, постановлена з порушенням норм процесуального права, і порушує право позивачів на захист своїх прав та інтересів в судовому порядку.
На підставі викладеного, ухвалу суду першої інстанції від 22.12.2010 року необхідно скасувати, а справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування на квартиру та договору дарування на будинок недійсними направити для продовження розгляду до Тарутинського районного суду Одеської області.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 311, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 22.12.2010 року про залишення заяви без розгляду, по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування на квартиру та договору дарування на будинок недійсними – скасувати, справу направити для продовження розгляду до Тарутинського районного суду Одеської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша
О.А. Ступаков
В.А. Станкевич