АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
- головуючого судді – Заїкіна А.П.,
- суддів: - Федорової А.Є., Процик М.В.,
при секретарі – Трошині К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, про стягнення боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2010 року,
встановила:
У листопаді 2006 р. ОСОБА_3 звернувся до суду із вищеназваним позовом, який уточнив у травні та жовтні 2010 р. і вказав, що 03.11.04 р. ОСОБА_4 зайняв у нього 30000 доларів США та 17000 євро, про що надав розписку, відповдіно до якої зобов’язався повернути гроші через чотири місяці. У разі несвоєчасного повернення грошей сплачується штраф у розмірі 10% від суми боргу. У встановлені строки гроші відповідач не повернув, від виконання обов’язків з повернення грошей ухиляється. Станом на 14.10.10 р. за курсом НБУ 1 долар США складає – 7,91 грн., а 1 євро – 11,04 грн., сума боргу становить – 467486,63 грн.. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 533, 610 - 612, 625, 1046 ЦК, просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь: 1) борг у сумі 467486,63 грн.; 2) судові витрати: - 1730,00 грн.; - витрати на оплату судової експертизи у розмірі – 1095,25 гр..
У судовому засіданні позивач підтримав позов, наполягав на його задоволенні у повному обсязі, за вказаних в ньому підстав.
Відповідач позов не визнав, пояснивши, що гроші в борг він дійсно брав у відповідача, про що написав розписку, але її не підписував. Гроші він повернув сину позивача, однак останній відмовився написати відповідну розписку.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася, повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Надала суду заяву, в якій не заперечує проти задоволення позову, просить розглянути справу за її відсутності.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.10 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 - 467485,20 грн. та судові витрати у розмірі - 1730,00 грн.. В іншій частині позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 19.01.11 р. рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.10 р. в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення витрат на експертизу скасовано. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1095,25 грн.. В іншій частині рішення залишено без змін.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права: - необґрунтовано було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи у зв'язку з чим судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6 рішення суду першої інстанції не оскаржили.
Відповідно до ст. 303 ЦПК колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу треба відхилити за таких підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що згідно розписки від 03.11.04 р. ОСОБА_7 взяв у ОСОБА_3 в позику 30000 доларів США та 17000 євро, строком на чотири місяці. В розписці передбачено, що у разі несвоєчасного повернення грошей боржник сплачує штраф у розмірі 10% від суми боргу. Згідно висновку експертизи розписку написав та підписав відповідач. Розписка знаходиться у позивача, що підтверджує наявність боргу на його користь та спростовує доводи відповідача про відсутність боргових зобов’язань (а. с. 261).
Відповідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Висновки суду першої інстанції щодо обставин справи та відповідних правовідносин між сторонами зроблені на підставі досліджених судом доказів, які надані сторонами: розписки про отримання грошей від 03.11.04 р. (а. с. 5), висновку експертизи № 372 від 02.04.10 р. (а. с. 183 - 187).
Між сторонами виникли зобов’язання позики. Згідно розписки від 03.11.04 р. (а. с. 5), яку згідно висновку судової експертизи № 372 від 02.04.10 р. (а. с. 183 – 187) писав і підписав ОСОБА_4, останній отримав від позивача 30000 доларів США та 17000 євро, які зобов’язався повернути через чотири місяці. У випадку неповернення грошей у встановлений строк відповідач сплачує штраф у розмірі – 10% від суми боргу. Взятих на себе обов’язків з повернення боргу відповідач не виконав. Борговий документ – розписка знаходиться у позивача. Поясненням свідка ОСОБА_8, про повернення грошей синові відповідача, суд першої інстанції дав правильну критичну оцінку. Інших належних та допустимих доказів повернення боргу відповідач суду не надав.
За правилами ст. ст. 610, 611 ЦК порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За загальними положеннями про договір позики (ст. ст. 1046 - 1050 ЦК) за цим договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір є укладений з моменту передачі грошей. На підтвердження укладення договору позики може бути представлена розписка позичальника.
Апелянт не надав суду першої інстанції доказів, які б спростовували вищевказані висновки суду першої інстанції, як не надав апеляційному суду доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги. Посилання суду першої інстанції на ст. ст. 216, 376 ЦК УРСР (1963 р.) колегія суддів вважає помилковим, оскільки правовідносини виникли в листопаді 2004 р., але в цілому суд першої інстанції правильно вирішив справу на підставі ст. ст. 533, 625, 1051 ЦК. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги є неспроможними.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і
залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, прийняв рішення на підставі наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, повно і всебічно з’ясувавши обставини, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень. Рішення суду є справедливим, законним та обґрунтованим, підстави для його скасування, зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, про стягнення боргу - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: А. Є. Федорова
М. В. Процик