АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 травня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді – В.А. Станкевич
судді – О.Д. Варикаша
судді – А.П. Бабій
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання дій безпідставними та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги ,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що вона являється пенсіонером та має статус дитини війни, але відповідач не підвищив їй пенсію на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснити нарахування та виплату ОСОБА_4 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 9.07.2007 р. – 87,30 грн., з 1.08.2007 року по 30.09.2007 року із розрахунку – 123,02 грн. на місяць, з 1.10.2007 року до 31.12.2007 року із розрахунку – 124, 53 грн. на місяць.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 1.06 2008 року із розрахунку – 144, 30 грн., з 1.07.2008 року до 30.09.2008 року – 144, 60 грн. на місяць, з 1.10.2008 року до 31.12.2008 року із розрахунку – 149, 40 грн. на місяць.
В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи.
Позивач має статус: «дитина війни» (в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни»), що підтверджується відповідним посвідченням.
Протягом 2006-2008 років позивач не отримував щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що Закону України від 19 січня 2006 року № 3367-VI внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено п. 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а ст. 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, то вимоги позивачки, що стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року ст. 111 вказаного Закону визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
Відповідно до підпункту 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» змінено та викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення, зокрема, пунктів 36-100 розділу Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону, яка діяла до 01.01.2006 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд 1-ї інстанції повинен був врахувати, що річний строк для звернення до суду слід застосовувати у кожному випадку порушення права позивача, тобто відносно кожного місяця, в якому порушувалось право позивача на отримання підвищення до пенсії.
З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом 28 травня 2009 року.
Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Колегія суддів вважає, що доводи позивача щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, а відповідач наполягав на пропущення строку звернення до адміністративного суду.
За таких підстав права позивача підлягають захисту з 28 травня 2008 року.
Крім того, судова колегія вважає, що адміністративний суд може лише визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом проводити розрахунок суми заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови.
Керуючись ст.99, ст. 100, ст. 197, п.2 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч. 5 ст. 254 КАС України, судова колегія ,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2009 року скасувати, прийняти по справі нову постанову, якою позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси нарахувати та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_4 у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком з розрахунку за період з 28 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає чинності через п’ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.А. Станкевич
Судді:
О.Д. Варикаша
А.П. Бабій