КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2011 року 2а-552/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді –Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СТМ 1»
доБориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області
провизнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «СТМ 1»(далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - Відповідач), в якому просить визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.10.2010 року № 0049802340/0 в частині застосування штрафних санкцій за не роздрукування відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункових операцій та за незабезпечення зберігання фіскального звітного чека в книзі обліку розрахункових операцій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної перевірки з питань дотриманням суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, Бориспільською ОДПІ Київської області прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0049802340/0 від 14.10.2010 року в сумі 1 107 714,00 грн. за порушення вимог пунктів 1, 2, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі –Закон № 265/95-ВР).
Позивач вважає висновки Акту перевірки щодо порушення ним вимог пунктів 1, 2, 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР необґрунтованими та неправомірними, а тому оскаржуване рішення в цій частині підлягає визнанню нечинним.
В письмових запереченнях, наданих до суду, Відповідач проти позову заперечує та просить суд в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було прийнято правомірно, тому на думку відповідача підстави для його скасування відсутні.
03 березня 2011 року представники Позивача та Відповідача подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
В жовтні 2010 року працівниками Бориспільської ОДПІ Київської області на підставі направлень від 07.10.2010 року № 389 та № 390 проведено перевірку з питань дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій торгового кіоску за адресою м. Київ, вул. Тельмана, 3, який використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «СТМ 1»на підставі договору оренди.
За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки від 07.10.2010 року на бланку № 000379.
За наслідками розгляду матеріалів перевірки Бориспільською ОДПІ Київської області винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.10.2010 року № 0049802340/0, яким до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 107 714,00 грн.
Згідно з Актом перевірки перевіряючими, зокрема, встановлено порушення ТОВ «СТМ 1»вимог п. 1, п. 2, п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР.
Також, перевіркою було встановлено, що при проведенні розрахункових операцій підприємством видаються документи, які не є розрахунковими. Так, перевіркою встановлено, що за період з 27.12.2009 року по 17.03.2010 року розрахунки по операціях на суму 221 465,95 грн. проводились без роздрукування відповідних розрахункових документів, а саме: касові чеки не містили один з обов’язкових реквізитів, зокрема, назву господарської одиниці –в касових чеках зазначена адреса вул. Тельмана, 125, м. Київ, а фактична адреса вул. Тельмана, 3, м. Київ.
За вказані порушення згідно пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95 до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 1 107 329,75 грн.
Також перевіркою було встановлено не зберігання позивачем фіскального звітного чеку № 266 від 16.05.2010 року в книзі обліку розрахункових операцій № 1004002761р/1 від 22.12.2009 року.
За дане порушення відповідно пункту 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 340,00 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Порядок проведення розрахунків із споживачами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюється Законом України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»із змінами та доповненнями.
Як визначено ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб’єктами підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та (або) безготівковій формі (із застосуваннями платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно зі статтею 2 зазначеного Закону розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів на повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Головною обставиною справи, про що було зазначено в акті, позивачем здійснювалися розрахунки через РРО, шляхом роздрукування касових чеків, які не містили одного з обов’язкових реквізитів, а саме: не містили назви господарської одиниці.
Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Згідно зі ст. 8 вищезгаданого Закону форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Відповідно до Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614 до реєстрації приймаються РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що термін служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням термінів реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року № 1315 затверджено Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.
Рішення про включення моделей до Державного реєстру приймає Державна податкова адміністрація за наявності позитивного висновку технічної комісії.
Реєстрація РРО здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання. Реєстрація РРО здійснюється на підставі письмової заяви суб’єкта господарювання довільної форми.
Відповідно до реєстраційного посвідчення № 1004002761, виданого Бориспільською ОДПІ Київської області, 22 грудня 2009 року здійснено реєстрацію РРО «ІКС-М 500», що належить ТОВ «СТМ 1»для використання в господарській одиниці за адресою м. Київ, вул. Тельмана, 125.
Згідно наданого договору оренди № 09/09 від 01.12.2009 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Перша торгівельна мережа», відповідно до якого, позивач прийняв у платне строкове користування тимчасову споруду за адресою м. Київ, вул. Тельмана, 125 загальною площею 5,4 кв. м.
Так, 17 березня 2010 року до реєстраційного посвідчення № 1004002761 Відповідачем були внесені зміни до адреси господарської одиниці та зазначено м. Київ, вул. Тельмана, 3
Судом встановлено, що адреса господарської одиниці м. Київ, вул. Тельмана, 125 була змінена на адресу м. Київ, вул. Тельмана, 3 на підставі договору оренди тимчасової споруди № 29/10 від 25.01.2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Перша торгівельна мережа», та дозволу на розміщення тимчасової споруди № 01-0288 від 22.01.2010 року, який був виданий Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації.
У розрахункових документах позивача в період з 27.12.2009 року по 17.03.2010 року зазначається адреса господарської одиниці –м. Київ, вул. Тельмана, 125.
Тобто, у розрахункових документах позивач зазначив адресу господарської одиниці, яка визначена договором оренди № 09/09 від 01.12.2009 року.
Крім того, п. 2.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) № 614 визначено, що відповідальна посадова особа органу ДПС не пізніше двох днів з моменту подання суб’єктом господарювання документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО. У разі позитивного рішення виписується довідка про резервування фіскального номера РРО.
Згідно з п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 року № 601, центри сервісного обслуговування при введенні в експлуатацію РРО повинні вводити обов’язкові реквізити чека на підставі запису у довідці про резервування фіскального номера РРО, яка відповідно до Порядку № 614 видається та підписується відповідальною посадовою особою органу державної податкової служби, де здійснюється реєстрація РРО.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «СТМ 1»використовується реєстратор розрахункових операцій, який належним чином зареєстрований в Бориспільській ОДПІ, про що свідчить довідка про реєстрацію РРО.
Як визначено пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Вказаною нормою закону передбачена відповідальність за непроведення розрахункових операцій через РРО.
Як встановлено судом, сума розрахункових операцій визначена посадовими особами Бориспільської ОДПІ на підставі фіскальних звітних чеків позивача за період з 27.12.2009 року по 17.03.2010 року.
Господарська діяльність позивача провадиться на підставі виданих торгових патентів, ведеться книга обліку розрахункових операцій.
В п. 2.2.12 акту перевірки зазначено, що фіскальні звітні чеки розрахункових операцій друкуються та зберігаються і обліковуються в книзі обліку розрахункових операцій.
Тобто, факт проведення розрахункових операцій та роздрукування фіскальних касових чеків за період, що перевірявся, спростовує висновки акта перевірки щодо проведення позивачем розрахункової операції без роздрукування відповідного розрахункового документа.
Оспорюване рішення в частині визначення позивачу суми штрафних санкцій у сумі 1 107 329,75 грн. прийняте відповідачем на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким встановлено штраф у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів за не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. Проте норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не передбачають застосування до господарюючого суб’єкта штрафних санкцій в разі невідповідності розрахункового документа вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не було порушено пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв’язку з чим відсутні підстави для застосування до ТОВ «СТМ 1»на підставі пункту 1 статті 17 цього ж Закону штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 107 329,75 грн.
Щодо іншого встановленого порушення, а саме –не зберігання позивачем фіскального звітного чеку № 266 від 16.05.2010 року в книзі обліку розрахункових операцій, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем згідно вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»забезпечено зберігання фіскального звітного чеку № 266 від 16.05.2010 року в книзі обліку розрахункових операцій № № 1004002761р/1 від 22.12.2009 року, а тому застосування до ТОВ «СТМ 1»на підставі пункту 4 статті 17 цього ж Закону штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн. є безпідставними.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що всупереч наведеним вимогам Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.10.2010 року № 0049802340/0 в частині застосування штрафних санкцій за не роздрукування відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункових операцій та за незабезпечення зберігання фіскального звітного чека в книзі обліку розрахункових операцій.
За таких обставин, оскаржуване рішення від 14.10.2010 року № 0049802340/0 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 107 669,75 грн. суд вважає таким, що не відповідає правовим нормам, а тому підлягає визнанню нечинним.
Враховуючи викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТМ 1»–задовольнити.
Визнати нечинним рішення Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14 жовтня 2010 року 0049802340/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 107 669,75 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: А.І. Балаклицький
Постанову прийнято в порядку письмового провадження 03 березня 2011 року.