КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2011 року 2а-209/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді –Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомфізичної особи –підприємця ОСОБА_1
доТетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області
провизнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
в с т а н о в и в:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати нечинними рішення Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області (далі - Відповідач) про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 грудня 2010 року № 0001452370 та № 0001462370.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій проведена відповідачем без дотримання вимог чинного законодавства, зокрема ст.ст. 11, 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», також висновки Акту перевірки складені з порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327, у зв’язку з чим рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 грудня 2010 року № 0001452370 та № 0001462370 є незаконними.
В письмових запереченнях наданих до суду, Відповідач проти позову заперечує та просить суд в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що спірні рішення винесені Відповідачем з дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
27 січня 2011 року представники Позивача та Відповідача подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з таких мотивів.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 16 листопада 2010 року працівниками ДПА в Київській області на підставі направлень на перевірку від 15.11.2010 року № 8199 і № 8200 проведено перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1
За результатами перевірки складено Акт перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 16.11.2010 року (бланк № 003762).
Відповідно до Акту перевірки встановлено порушення Позивачем вимог пунктів 1, 2, 9, 11, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі –Закон України № 265) та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, а саме: при продажу цигарок «Вінстон»вартістю 9,00 грн. розрахункову операцію проведено на неповну суму (2,90 грн.); не забезпечено зберігання в книзі ОРО чотирьох фіскальних звітних чеків за період з 12.11.2010 року по 15.11.2010 року № 1633, № 1634, № 1635, № 1636; встановлено факт невикористання режиму попереднього програмування цін товарів (пачка сигарет «Вінстон»запропонована по ціні 2,90 грн.); невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, що склала 582,92 грн.; встановлено факт неоприбуткування готівки в сумі 348,70 грн., а саме –не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі ОРО на підставі фіскальних звітних чеків з 12.11.2010 року по 15.11.2010 року № 1633, № 1634, № 1635, № 1636.
За наслідками розгляду матеріалів перевірки від 16.11.2010 року Тетіївською МДПІ в Київській області прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.12.2010 року № 0001452370, яким до позивача застосовано фінансові санкції на загальну суму 4 390,10 грн., а саме: згідно з п. 1 ст. 17 Закону України № 265 за не проведення розрахункових операцій через РРО –у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів: (9,00 грн. - 2,90 грн.) х 5 = 30,50 грн.; згідно п. 4 ст. 17 Закону України № 265 за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій –у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 340,00 грн. х 4 = 1 360,00 грн.; згідно з п. 6 ст. 17 Закону України № 265 за проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування РРО –у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто, 5 х 17,00 грн. = 85,00 грн.; згідно ст. 22 Закону України № 265 за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті РРО –у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, тобто, 582,92 грн. х 5 = 2 914,60 грн., та № 0001462370, яким до позивача застосовано фінансові санкції на загальну суму 1 743,50 грн., а саме: згідно п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, тобто, 348,70 грн. х 5 = 1 743,50 грн.
Не погоджуючись з прийнятими Відповідачем рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить їх скасувати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку, зокрема, копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. З урахуванням викладеного позивачем зазначено, що відповідачем не було повідомлено Позивача про проведення перевірки, а також не надано наказу на проведення даної перевірки.
Стосовно вказаних вище доводів позивача суд зазначає наступне.
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»від 25.03.2005 року № 2505-ІV, яким внесено зміни до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», доповнив ст. 11-1 частиною 7 такого змісту: «позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду».
Здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано розділом IV (ст.ст. 15-16) Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зокрема, згідно зі ст. 15 вказаного Закону такий контроль здійснюється податковими органами шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до законодавства України.
Стосовно планових перевірок реєстраторів розрахункових операцій, то згідно з п. 2.6 додатка 2 до наказу ДПА України від 11.10.2005 року № 441 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб’єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні»такі перевірки проводяться за окремими щомісячними планами податкових органів.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 16 вказаного Закону планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов’язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з п. 5 - 9 ст. 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону № 265 позапланова перевірка, що проводиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.
Згідно з ч. 4 ст. 16 планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Таким чином, щодо підстав та періодичності проведення позапланових перевірок, то відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»позапланові перевірки, що проводяться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених в ч. 2 цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.
А для перевірок суб’єктів, які застосовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не встановлює порядку проведення планових та позапланових перевірок, а визначає, що планові та позапланові перевірки таких осіб проводяться в порядку, передбаченому чинним законодавством.
У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є спеціальним. Отже, інші акти законодавства, у тому числі й Закони України «Про державну податкову службу в Україні», застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Отже, до перевірок реєстраторів розрахункових операцій застосовуються всі правила, що стосуються допущення посадових осіб до проведення планових та позапланових перевірок передбачені ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Акту перевірки, перевірка була здійснена на підставі направлень від 15.11.2010 року № 8199 та № 8200.
Крім того, позивач посилається на порушення Відповідачем вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327, а саме що в акті зазначено недостовірні дані, але при цьому ніяких доказів Позивач не надав.
Як зазначалось вище, при перевірці відповідачем встановлені порушення пунктів 1, 2, 9, 11, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі –Закон України № 265) та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637.
Порядок проведення розрахунків із споживачами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюється Законом України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»із змінами та доповненнями.
Статтею 3 Закону № 265/958-ВР передбачено:
Суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;
11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637.
Відповідно до п. 2.6 зазначеного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Крім того, пунктом 1.2 даного Положення визначено, що оприбуткування готівки –це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Таким чином, оскільки в момент перевірки було встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 пунктів 1, 2, 9, 11, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі –Закон України № 265) та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, суд приходить до висновку, що застосування до Позивача за результатами проведеної перевірки штрафних санкцій на загальну суму 6 133,60 грн. є правомірним, а тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 грудня 2010 року № 0001452370 та № 0001462370 прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд вважає, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог і, відповідно, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 –відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя:
Постанову прийнято в порядку письмового провадження 27 січня 2011 року.