КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2012 року Справа № 2а-566/12/1070
Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Леонтовича А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю)
від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
до
проТовариства з обмеженою відповідальністю «Домес»
Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області
визнання протиправними дій, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Домес»(далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій службової особи Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області при складанні Акту від 22 грудня 2011 року № 908/15-2/37496916 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Домес»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовані податкові зобов’язання та податковий кредит за липень 2010 року по жовтень 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області є протиправними, оскільки відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства України, не було направлено до позивача запит про надання пояснень та належним чином засвідчених копій документів. У зв’язку з цим, позивач був позбавлений можливості надати до податкового органу докази на підтвердження факту виконання господарських договорів за зобов’язаннями з його контрагентами.
Відповідачем при проведенні звірки не досліджувалися первинні документи, тому висновки про те, що господарські договори ТОВ «Домес»з усіма його контрагентами, укладені без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об’єкта оподаткування, несплати податків є безпідставними.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти заявленого позову. просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та пояснив, що запит про надання пояснень та належним чином засвідчених копій документів до позивача не направлявся, оскільки за результатами проведеного посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області виїзду встановлено відсутність посадових осіб ТОВ «Домес»за податковою адресою.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Домес»(місцезнаходження: місто Київ, Печерський район, вулиця Архітектора Городецького, будинок 11, літера Б) зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 24 березня 2011 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 375064 (т. 1 а.с. 12).
На податковому обліку Товариство з обмеженою відповідальністю «Домес»перебуває в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області.
Відповідно до матеріалів справи, 22 грудня 2011 року посадовою особою ДПІ у Вишгородському районі Київської області складено акт «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Домес»(код 37496916) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовані податкові зобов’язання та податковий кредит за липень 2010 року по жовтень 2011 року № 908/15-2/37496916 (т. 1 а.с. 36-48) (далі –Акт про неможливість проведення зустрічної звірки). Згідно із вступною частиною вказаного Акту, він складений у зв’язку з відсутністю ТОВ «Домес»за юридичною адресою, що підтверджується актом про незнаходження суб’єкта господарювання за юридичною адресою від 7 грудня 2011 року № 1806.
У відповідності до висновків, які наведені у Акті про неможливість проведення зустрічної звірки, за результатами перевірки встановлено, що ТОВ «Домес»відображені в податковій звітності з податку на додану вартість за липень - жовтень 2011 року правові відносини з контрагентами без мети реального настання правових наслідків та з метою заниження об’єкта оподаткування, несплати податків. Вказуючи на те, що у ТОВ «Домес», відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності (основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби) та посилаючись на частини 1, 5 статті 203, пункти 1, 2 статті 215, статтю 228 Цивільного кодексу України відповідач зробив висновок, що угоди, укладені ТОВ «Домес»з контрагентами (покупцями, постачальниками) мають ознаки нікчемності. Крім того, на сторінці 4 Акту про неможливість проведення зустрічної перевірки, відповідач стверджує, що укладені позивачем договори згідно частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України, в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з їх недійсністю.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року 509-XII, Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Надаючи правову оцінку діям відповідача при складанні Акту від 22 грудня 2011 року № 908/15-2/37496916 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Домес»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовані податкові зобов’язання та податковий кредит за липень 2010 року по жовтень 2011 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок надіслання завіреного печаткою запиту про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисте вручення суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку такого запиту є обов’язком органу державної податкової служби, що виникає у разі відсутності в його розпорядженні запитуваної інформації в обсягах, необхідних для проведення зустрічної звірки.
Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Відповідно до пункту 5 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями).
Пунктом 6 вказаного Порядку визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.
У судовому засіданні встановлено, що, в порушення вищезазначених вимог податкового законодавства, Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області на адресу ТОВ «Домес»письмовий запит про подання пояснень та їх документального підтвердження не направлявся.
Суд вважає необґрунтованим твердження представника відповідача про те, що письмовий запит про подання пояснень та їх документального підтвердження не повинен був направлятися, оскільки в розпорядженні податкової інспекції знаходився акт про незнаходження суб’єкта господарювання за юридичною адресою від 7 грудня 2011 року № 1806, з огляду на наступне.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Згідно пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Судом встановлено, що на момент проведення звірки, відповідно до даних ЄДРПОУ, юридична адреса ТОВ «Домес»була наступною: місто Київ, Печерський район, вулиця Архітектора Городецького, будинок 11, літера Б.
Натомість, згідно акту про незнаходження суб’єкта господарювання за юридичною адресою від 7 грудня 2011 року № 1806, посадовими особами ДПІ у Вишгородському районі здійснено виїзд за адресою: місто Київ, вулиця Городецького, будинок 11, тому зазначений акт не є підтвердженням відсутності ТОВ «Домес»за юридичною адресою.
Положення Акту про неможливість проведення зустрічної звірки, у якому вказано, що ТОВ «Домес»має стан «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням»суд також не бере до уваги, оскільки представником відповідача не надано жодного доказу на підтвердження зазначеної обставини. На питання суду про надання доказів представник відповідача відповів, що усі докази по справі надано.
Суд звертає увагу на те, що законодавчо визначений обов’язок органу державної податкової служби щодо надіслання письмового запиту про подання пояснень та їх документального підтвердження у випадку проведення зустрічної звірки є однією з гарантій захисту законних прав та інтересів платника податків, яка полягає у можливості надати документальне підтвердження факту здійснення господарських операцій та спростувати припущення про порушення податкового законодавства. При цьому, звуження змісту такої правової гарантії допускається лише на законодавчому рівні, що виключає можливість встановлення випадків, за яких запит не повинен направлятися, на рівні рекомендацій Державної податкової адміністрації України.
Зважаючи на те, що процедура проведення зустрічної звірки складається з декількох взаємопов’язаних етапів, орган державної податкової служби не в праві складати акт про неможливість проведення зустрічної звірки без вжиття усіх необхідних заходів, одним з яких є направлення платнику податків обов’язкового письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Ураховуючи вищезазначене, фактичні обставини справи та докази надані сторонами, суд дійшов висновку, що відповідачем було допущено порушення вимог чинного законодавства України, які визначають процедуру проведення зустрічної звірки.
Як наслідок, висновки Акту про відображення ТОВ «Домес»в податковій звітності з податку на додану вартість за липень - жовтень 2011 року правових відносини з контрагентами без мети реального настання правових наслідків та з метою заниження об’єкта оподаткування, несплати податків, ґрунтуються виключено на тій обставині, що позивача не було знайдено за юридичною адресою, а не на результатах співставлення даних первинних бухгалтерських і податкових документів.
Зазначені дії ДПІ у Вишгородському районі Київської області суперечать вимогам чинного законодавства, а також матеріальному інтересу, який має платник податків у податкових правовідносинах, що полягає у забезпеченні належної фіксації органом державної податкової служби обставин діяльності суб’єкта господарювання, неухильному дотримані органом державного управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише за наявності визначених законодавством підстав.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності вчинення дій щодо проведення зустрічної звірки позивача.
В той же час, позивачем доведено факт порушення відповідачем положень чинного податкового законодавства України, зокрема, норм щодо порядку проведення зустрічних звірок суб’єктів підприємницької діяльності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, врахувавши ту обставину , що податковим органом не доведено правомірності дій при складанні Акту про неможливість проведення зустрічної звірки з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж позовних вимог, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Домес»підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області при складанні акту від 22.12.2011 року № 908/15-2/37496916 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Домес» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовані податкові зобов’язання та податковий кредит за липень 2010 року по жовтень 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов’язанням Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домес» понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 35 (тридцять п’ять) гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Леонтович А.М.
Повний текст постанови виготовлено 26 березня 2012 року.