Справа № 2-3599/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 вересня 2007 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Савічева В.О.

при секретарі - Петько CO. розглянувши у  відкритому попередньому  судовому засіданні в залі суду  в м. Кременчуці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ;

У серпні 2007 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Вказує, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 26 серпня 1989 року.

Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Сімейно-шлюбні відносини між ними були припинені з липня 2007 року по причині відсутності взаєморозуміння між сторонами. Просила шлюб розірвати.

У попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити. Пояснив, що наполягає на розірванні шлюбу, оскільки разом однією сім'єю з відповідачкою не проживають. Просив розірвати шлюб.

Відповідач ОСОБА_2 з позовом погодилася, пояснив, що дійсно шлюбні стосунки припинені з липня 2007 року, однією сім'єю не проживають, спору по житловому та майновому питанню не виникає, претензій до позивача не має, проти розірвання шлюбу не заперечує.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Сторони по справі зареєстрували шлюб 26 серпня 1989 року, який є для обох сторін першим. Дошлюбне прізвище відповідачки ОСОБА_4. Від даного шлюбу мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 яка проживає з матір'ю, ОСОБА_2.

Сімейно-шлюбні відносини сторони припинили з липня 2007 року по причині відсутності взаєморозуміння між сторонами.

На підставі встановлених фактів, відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу. Місце проживання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити з матір'ю, ОСОБА_2.

Витрати по розірванню шлюбу необхідно покласти на позивача ОСОБА_1 у вигляді необхідності сплати на користь держави мита у розмірі 17 грн. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу. Відповідачку ОСОБА_2 в зв'язку з цим необхідно звільнити від сплати мита на користь держави.

Керуючись ст.ст. 104,105,110,112 Сімейного Кодексу України, ст.хт. 14, 57-59, ч. 4 ст. 130,174,208,209,212-215,218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 26.08.1989 р. у Палаці шлюбів м. Кременчука, а/з за № 1467 - розірвати.

Стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь держави мито у     розмірі 17 грн. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу.

Звільнити від сплати мита на користь держави відповідачку ОСОБА_2.

Місце проживання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити з матір'ю, ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до Апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.