РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року справа № 640/10619/20

   м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., за участю:

секретаря судового засідання – Міщенко Д.А.,

прокурора – Чустрака О.В.,

позивач не прибув,

представник відповідача 1 не прибув,

представника відповідача 2 – Янчука О.С. (за посадою),

розглянувши в залі суду правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до Державної служби геології та надр України, Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Міністерства енергетики та захисту довкілля України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35; код ЄДРПОУ 37552996) (далі – позивач) з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16; код ЄДРПОУ 37536031) (далі – відповідач-1), Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" (30014, Хмельницька область, Славутський район, с.Ташки; код ЄДРПОУ 21314234) (далі – відповідач-2) про:

визнання протиправним і скасування наказу відповідача-1 від 12.08.2016 № 250 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами відповідачу-2;

визнання протиправним і скасування спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2016 № 6155, виданого відповідачу-2 на видобування сапонітових глин, придатних для виробництва борошна сапонітового "Сапокорм".

Позов обґрунтований твердженням про порушення процедури прийняття спірних рішень. Зокрема, для їх видачі мав відбутися аукціон. Всупереч закону матеріали для отримання спецдозволу не містили обов`язкового документа – геологічного вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин за замовленням відповідача-2. Пошуково-оцінювальні та геологорозвідувальні роботи на родовищі виконані у 80-90-х роках. Геологічне вивчення надр – у  2004 році. Підтвердження запасів сапонітових глин Ташківської ділянки в сумі 4832тис.т встановлені у 2004 році в цілому відповідають розміру запасів геолого-економічного обґрунтування виділення Ташківської ділянки родовища. Відомості про залишкові запаси вказаного родовища в сумі 4831 тис.т були наявні в ДНВП «Геоінформ України» станом на 01.01.2011. То ж таке використання позбавило надходження до бюджету, створює передумови для зловживання та корупційних ризиків. На звернення до позивача та відповідача-1 прокуратура отримала відповіді про відсутність підстав для захисту інтересів держави, ініціювання позовів. Подання позову самостійно також обґрунтовує запобіганням отримання спеціальних дозволів у поза аукціонних умовах, що порушує права інших суб`єктів господарювання та держави.

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА ухвалою від 02 червня 2020 року позовну заяву повернув заступнику прокурора Хмельницької області. ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД постановою від 03 вересня 2020 року апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області задовольнив, вказану ухвалу скасував, а справу направив Окружному адміністративному суду міста Києва для продовження розгляду.

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА ухвалою від 03 листопада 2020 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач-2 подав суду відзив з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи законністю оскаржуваних рішень відповідача-1 та відсутністю підстав для анулювання спецдозволу. Зауважив, що за власний кошт виготовив документацію, наявність якої законодавство передбачало умовою видачі спецдозволу на використання надр без аукціону. Не подавав матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення Ташківської ділянки родовища, а чинна редакція Порядку №615 не передбачала обов`язку подавати матеріали геологічного вивчення ділянки надр та підрахунку корисних копалин, затвердженого ДКЗ. Натомість його матеріали містили копію протоколу ДКЗ №2880 від 03.04.2013 про затвердження станом на 01.01.2013 балансових запасів сапонітових глин загальнодержавного значення Ташківської ділянки. Відповідач-2 виконав всі геологорозвідувальні та науково-дослідні роботи для використання продукції на основі сапонітів в сільському господарстві та промисловості, у результаті чого протоколом ДКЗ №916 від 13.12.2004 за його замовленням та технічним завданням затверджені запаси сапонітових глин Варварівського родовища. 05.07.2012 відповідач-2 уклав з ТОВ «ГІРНИЧА КОМПАНІЯ «УКРГЕОПРОЕКТ» Договір №05-01-07/2-12 на проведення геолого-економічної оцінки запасів цих глин з представленням результату у формі звіту для проведення експертизи. Внаслідок його розгляду ДКЗ зареєструвало ці роботи під номером У-12-282/1. То ж роботи з геологічного вивчення надр проведені відповідачем-2. Протокол ДКЗ від 04.03.2013 №2880 щодо геолого-економічного обґрунтування виділення Ташківської ділянки Варварівського родовища сапонітових глин, як окремого об`єкта надрокористування, введений в дію відповідачем-1 протоколом засідання робочої групи від 17.04.2013 №7. Відповідач-2 за власні кошти здійснив геологічне вивчення Ташківської ділянки Варварівського родовища сапонітових глин та провів підрахунок запасів корисної копалини (сапонітових глин), які затверджені колегією ДКУпЗКК протоколом від 03.04.2013 №2880. Такі документи подані відповідачу-1 в межах дії трьох років, що надало підстави отримати спірні рішення без проведення аукціону.

Прокурор подав відповідь на відзив відповідача-2, в якому зауважив на строки відомостей та документів, врахованих для  видачі спірних рішень, які, на його думку, перевищують три роки та не надавали відповідачу-1 підстав не застосувати конкурсну процедуру видачі.

Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог, стверджуючи, що не порушив вимог закону та врахував чинність всіх отриманих документів, які надали підстави видати спірні рішення без аукціону.

Відповідач-2 подав заперечення на відповідь на відзив вказуючи, що згідно з чинним на дату подання заяви законодавством не подавав і не мав обов`язку  подати документи геолого-економічного обґрунтування виділення Ташківської ділянки Варварівського родовища, матеріалів геологічного вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин. Відповідні роботи ним фактично проведені та всі облікові відомості чинні протягом 3-х років до дати видачі спірних рішень.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва справу направлено в Черкаський окружний адміністративний суд.

За результатом автоматизованого розподілу вказана справа передана для розгляду судді Бабич А.М. Ухвалою від 27 січня 2025 року суд прийняв до свого провадження адміністративну справу та продовжив її розгляд правилами загального позовного провадження, розпочав підготовче провадження. У підготовчому засіданні 25.03.2025 допустив заміну позивача процесуальним правонаступником - Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35; код ЄДРПОУ 43672853). Він письмово повідомив суд про прохання спір вирішити з дотриманням вимог закону.

Під час підготовчого провадження суд постановив ухвали про відмову у задоволенні клопотань відповідачів про залишення позову без розгляду та колегіальний розгляд справи. Також долучив всі подані сторонами докази.

Провадження зупинялося на період витребування судом апеляційної інстанції матеріалів цієї судової справи. У зв`язку з їх поверненням 20.05.2025 суд постановив усну ухвалу про поновлення провадження та продовження розгляду спору.

Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Свідоцтвом №21314234 від 09.02.1995 підтверджується створення Малого спільного аграрного підприємства з обмеженою відповідальністю «МІНЕРАЛ» (далі – МСАП).

МСАП «МІНЕРАЛ» звернулося листом від 18.06.1998 до Голови Комітету по геології і використанню надр України,  в якому просило надати йому геологічну інформацію для підготовки пакетів документів на отримання ліцензії для подальшого продовження геологорозвідувальних робіт на Варварівському родовищі сапонітів за кошти МСАП «Мінерал».

У 1998 році МСАП «Мінерал» Хмельницької асоціації «Облагрошляхбудсервіс», як покупець, та Державний комітет України по геології і використанню надр, як продавець, уклали Угоду про закупівлю геологічної інформації, предметом якої вказаний продаж геологічної інформації щодо Варварівського родовища сапонітових глин без надання покупцю виключних прав на цю Геологічну інформацію. У ст.1 Угоди зауважено, що підготовка геологічних матеріалів згідно з додатком №1 буде здійснюватися ДГП «Геоінформ» на підставі окремого договору між МСАП «Мінерал» та ДГП «Геоінформ». Додатком №1 до цієї Угоди встановлений Перелік геологічних матеріалів по Варварівському родовищу сапонітових глин, проданих МСАП «Мінерал»: Звіт про результати пошуково-оціночних робіт і попередньої оцінки Варварівського родовища сапонітових глин, Геологічні розрізи, Геологічна карта Варварівського родовища.

Листом вих. №3128 МСАП «Мінерал» звернулося до директора науково-виробничого центру «Сапоніт-Поділля», в якому просило провести оплату за ліцензію на геологічне вивчення Варварівського родовища сапонітових глин, яку зобов`язується повернути до 30.12.1998. Така оплата вказаним підприємством підтверджується платіжними дорученнями від 14.07.1998.

23.07.1998 МСАП «Мінерал» отримав ліцензію (спеціальний дозвіл) №1022 на геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислову розробку Варварівського родовища (Ташківська і Варварівська ділянки), метою якої вказане проведення технологічних випробувань, розробки технічних умов для використання сировини в сільському господарстві, будівництві, медицині.

Згідно з відомостями ЄДРПОУ внаслідок реорганізації МСАП «МІНЕРАЛ» відповідач-2 зареєстрований, як юридична особа, 03.11.2000, що підтверджено протоколом зборів уповноважених представників його засновників від 06.07.2000 №16 та його Статутом.

11.04.2001 відповідачу-2 видана ліцензія (спеціальний дозвіл) на користування надрами №1626 на геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислову розробку Варварівського родовища (Ташківська і Варварівська ділянки) для аналогічної вказаній вище мети.

13.12.2004 на засіданні колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин України при Державному комітеті природних ресурсів України згідно з протоколом №916 розглянуті матеріали геолого-економічної оцінки запасів сапонітових глин Варварівського родовища (Ташківська і Варварівська ділянки), поданих ТОВ «Укрмінералресурс» за дорученням відповідача-2, та постановлено постійні кондиції для підрахунку балансових запасів сапонітових глин вказаного родовища, затвердити їх балансові запаси станом на 01.12.2004 у кількості 22664тис.т, апробувати попередньо розвідані запаси та запаси спільно залягаючих вапняків, визнати балансові запаси глин підготовленими для промислового освоєння та подальших геологорозвідувальних робіт.

31.03.2011 начальник держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області Вавринчук С.М. затвердив Екологічну картку №381 на Ташківську ділянку Варварівського родовища сапонітових глин, що знаходиться на північній околиці с.Ташки Славутського району Хмельницької області, якою погоджено видачу спеціального дозволу на користування надрами для видобування сапонітових глин на вказаній ділянці за умов дотримання вимог природоохоронного законодавства, розроблення проектів розробки та рекультивації родовища розділом оцінки впливів на навколишнє середовище і представлення до початку розробки родовища їх на державну екологічну експертизу, погодження з Хмельницькою обласною радою.

Держгірпромнагляд України листом від 22.07.2011 вих.№1/03-3.1.12/5322, розглянувши матеріали відповідача-2, повідомив йому, що не має заперечень щодо надання йому спеціального дозволу на користування ділянкою надр з метою розробки Варварівського родовища сапонітових глин (Ташківська і Варварівська ділянки). Водночас зауважив, що для набуття права на користування ділянкою надр та початку ведення гірничих робіт необхідно: оформити у встановленому законодавством порядку проекти розробки родовища та погодити їх з органами Держгірпромнагляду України в частині охорони  надр; отримати акти про надання гірничих відводів; отримати акти про право користування земельними ділянками; отримати відповідні дозволи на ведення робіт та експлуатацію механізмів підвищеної безпеки. Після отримання  спеціальних дозволів на користування земельними ділянками надр надати управлінню Держгірпромнагляду України по Хмельницькій області для реєстрації копії спеціальних дозволів та угоди про користування надрами.

05.08.2011 Хмельницька обласна рада винесла рішення №23-5/2011 на звернення відповідача-2, яким погодила йому надання спеціального дозволу на користування Варварівською і Ташківською ділянками надр Варварівського родовища сапонітових глин, розташованих в Славутському районі Хмельницької області.

Листом від 18.11.2011 вих.№22641/06/10-11 Міністерство екології та природних ресурсів України повідомило відповідача-2 про прийняте рішення щодо підтвердження можливості надання йому спеціального дозволу на користування  надрами за умови дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства.

На звернення відповідача-2 листом від 17.04.2012 про поділ вказаного родовища на 2 окремі об`єкти надрокористування Державна комісія України по запасах корисних копалин України листом від 08.05.2012 повідомила про необхідність подання на державну експертизу до ДКЗ матеріалів геолого-економічної оцінки обґрунтування такого виділення.

30.06.2012 відповідач-2, як Власник, уклав договір з ДНВП «Геоінформ України», як Зберігачем, Договір №40 на зберігання конфіденційної геологічної інформації: «Розвідка Варварівського родовища (Ташківська і Варварівська ділянки) сапонітових глин у Славутському районі Хмельницької області», - на термін до 31.12.2017 з правом пролонгації до 31.12.2022. Згідно з Додатком №1 до нього в Переліку 3 книги (текст звіту, текстові додатки, графічні додатки), а також Диск CD-R.

05.07.2012 відповідач-2 уклав, як замовник, із ТОВ «ГІРНИЧА КОМПАНІЯ УКРГЕОПРОЕКТ», як виконавцем, договір на проведення геолого-економічної оцінки запасів сапонітових глин Ташківської ділянки Варварівського родовища сапонітів. Тому 08.10.2012 проведена реєстрація робіт з геологічного вивчення надр «Геолого-економічне обгрунтування виділення Ташківської ділянки Варварівського родовища сапонітових глин в Славутському районі Хмельницької області» за формою 3-гр реєстраційний номер У-12-282/1 з терміном закінчення їх в четвертому кварталі 2012 року.

08.01.2013 відповідач-2 уклав, як замовник, з Державною комісією України по запасах корисних копалин України, як виконавцем, договір №2 на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин геолого-економічної оцінки запасів Ташківської ділянки. 03.04.2013 контрагенти підписали акт здачі-приймання продукції.

03.04.2013 згідно з протоколом №2880 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України (ДКУпЗКК) розглянуті матеріали геолого-економічного обґрунтування виділення Ташківської ділянки Варварівського родовища сапонітових глин, як окремого об`єкта надрокористування в Славутському районі Хмельницької області, поданих відповідачем-2 з метою отримання спеціального дозволу на видобування корисної копалини Ташківської ділянки (Державний реєстраційний номер У-12-282/1) (далі – Протокол №2880): Звіт ТОВ «ГК «Украгеопроект «Геолого-економічне обґрунтування виділення Ташківської ділянки Варварівського родовища сапонітових глин в Славутському районі Хмельницької області» 2012року, Ліцензію Мінеокології та природних ресурсів України №1626  від 11.04.2001 на геологічне вивчення надр,  у т.ч. дослідно-промислову розробку сапонітових глин Ташківської та Варварівської ділянок; Протокол ДКЗ від 13.12.2004 №916 затвердження запасів вказаних глин вказаних ділянок; Довідку Цвітоської сільської ради Славутського району від 22.03.2013 №52 щодо попереднього погодження місця розташування земельної ділянки 12га  для отримання відповідачем-2 спецдозволу на користування надрами на Ташківському родовищі у межах земель лісового фонду; Довідку Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області від 29.03.2013 №02-37-1142/2013 щодо погодження відповідачу-2 отримання вказаного виду спецдозволу; Рішення Хмельницької обласної ради від 05.08.2011 щодо погодження надання йому спецдозволу на користування Ташківською та Варварівською ділянками надр;  Довідку ДНВП «Геоінформ України» від 09.09.2011 №02/302-2417 про те, що залишкові запаси сапонітових глин станом на 01.01.2011 складають 4831тис.т; довідку відповідача-2, що технічні умови на сапонітове борошно «Сапокорм» знаходиться на стадії розробки спеціальної організації; Протокол №1 засідання технічної ради відповідача-2 від 12.12.2012; Авторську довідку; експертні висновки; відповіді на зауваження експертизи; очікувані техніко-економічні показники розробки Ташківської ділянки, погоджені генеральним директором відповідача-2.

У вказаному протоколі зафіксовано, що пошуково-оцінювальні та геологорозвідувальні роботи на родовищі виконані в 1988-95роках Побузькою геологорозвідувальною партією Правобережної геологорозвідувальної експедиції за технічним завданням Хмельницького трасту «Агрошляхбуд». Розвідувальні роботи у межах родовища (опробування та лабораторні дослідження сапонітових глин) та складання звіту виконало ТОВ «Укрмінералресурс» за технічним завданням відповідача-2. У результаті геологорозвідувальних робіт у 2004 році балансові запаси сапонітових глин Варварівського родовища (Ташківська і Варварівська ділянки) затверджені ДКЗ (протокол від 13.12.2004 №916) у кількості 22664тис.т. Згідно з довідкою ДНВП «Геоінформ України» від 09.09.2011 №02/302-2417 залишкові запаси сапонітових глин Ташківської ділянки станом на 01.01.2011 становлять 4831тис.т. У 2012 році ТОВ «Гірнича компанія «Укргеопроект» відповідно до технічного завдання відповідача-2 за матеріалами геологорозвідувальних робіт попередніх років з урахуванням ступеня фактичного вивчення ділянки, камеральним шляхом виконало геолого-економічне обґрунтування виділення Ташківської ділянки вказаного родовища, як окремого об`єкта надрокористування. На державну експертизу подані підраховані станом на 12.12.2012 балансові запаси сапонітових глин Ташківської ділянки Варварівського родовища у кількості 4831тис.т.

У результаті вказаним Протоколом №2880 вирішено здійснити поділ Варварівського родовища глин шляхом виділення Ташківської ділянки, як окремого об`єкта надрокористування, затверджено станом на 01.01.2013 балансові запаси сапонітових глин цієї ділянки у кількості 4831тис.т, визнано ці балансові запаси підготовленими для промислового освоєння та визнано таким, що втратив чинність протокол ДКЗ від 13.12.2004.

Листом від 18.03.2015 №609/01-15 Заступник голови Хмельницької обласної ради на звернення керівника відповідача-2 від 05.03.2015 проінформував, що чинним є її рішення щодо погодження надання йому вказаного вище спеціального дозволу та факти відкликання чи скасування його відсутні.

14.04.2015 Держгірпронагляд України направив на запит відповідача-2 лист, яким повідомив про чинність його погодження від 22.07.2011 №1/03-3.1.12/5322 на надання йому вказаного вище спеціального дозволу.

30.04.2015 Заступник Міністра-керівник апарату Мінприроди України листом вих.№5/3-615002-15 у відповідь на листи відповідача-2 повідомив, що чинним регламентом його роботи не передбачено надання суб`єктам господарювання інформації стосовно підтвердження чинності або відкликання його погоджень надання надр у користування.

Відповідач-2 звернувся до відповідача-1 заявою від 16.02.2016 вих.№16/02/1-16 (вх. №2917/13/12-16), в якій, посилаючись на підп.1 п.8 постанови КМУ №615 від 30.05.2011, просив надати спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування сапонітових глин Ташківської ділянки Варварівського родовища в Славутському районі Хмельницької області для використання в сільському господарстві, будівництві, медицині. До заяви додав перелік документів: погодження Хмельницької обласної ради листом від 05.08.2011 №23-5/2011, погодження Мінприроди від 18.11.2011 №22641/06/10-11, погодження Держгірпромнагляду від 22.07.2011 №1/03-3.112/5322, пояснювальну записку з обґрунтуванням необхідності використання надр, копію протоколу ДКУпЗКК від 03.04.2013, каталог географічних координат кутових поворотних точок ділянки надр, програму робіт, графічні матеріали (оглядову карту району робіт Ташківської ділянки, ситуаційний план, план підрахунку запасів, геологічні розрізи ліній) (далі – Перелік документів до Заяви).

Супровідним вих.№18/02/1-16 додатково надав відповідачу-1 згадані вище листи: Мінприроди від 30.04.2015, Хмельницької обласної ради від 18.03.2015, Держгірпромнагляду України від 14.04.2015, а також рішення Хмельницької обласної ради від 05.08.2011.

12.08.2016 відповідач-1 видав наказ № 250 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами відповідачу-2 (далі – Спірний наказ).

29.09.2016 відповідач-2 оформив платіжне доручення №216 про часткову оплату збору за спецдозвіл на користування надрами в сумі 300000,00грн.

12.10.2016 відповідач-2 оформив платіжне доручення №226 про доплату збору за спецдозвіл на користування надрами в сумі 312400,00грн.

Також у жовтні 2016 року ДНВП «Геоінформ України» листом вих.№05/305-3992 повідомило, що геологічна інформація щодо ділянки сапонітових глин Ташківської ділянки Варварівського родовища, що міститься в геологічному звіті «Розвідка Варварівського родовища (Ташківська та Варварівська ділянки) сапонітових глин у Славутському районі Хмельницької області», автор ОСОБА_1 , 2006р., згідно з наданими документами до лист та наявною інформацією ДНВП «Геоінформ України» виконана не за кошти державного бюджету та є власністю АТОВ «Велес».

18.11.2016 відповідач-1 видав на підставі Спірного наказу спеціальний дозвіл відповідачу-2 на 12 років користування надрами №6155 на видобування сапонітових глин, придатних для виробництва борошна сапонітового "Сапокорм" (далі – Спірний спецдозвіл), у родовищі «Варварівське родовище Ташківська ділянка» на північній околиці с.Ташки площею 11,9га . У відомостях про погодження вказано про видачу Хмельницькою обласною радою листа від 18.03.2015 №609/01-15, рішення від 05.08.2011 №23-5/2011 та листи Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.11.2011 №22641/06/10-11 та від 30.04.2015 №5/3-6/5002-15.

Процедура конкурсного відбору (аукціону) для видачі спецдозволу на використання вказаних надр не проводилася.

Того ж дня відповідачі уклали Угоду №6155 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин (далі – Угода). Стаття 11 Угоди передбачає умови набуття чинності, зміни, розірвання та припинення Угоди. Зокрема, в підп.11.1 зазначено, що Угода набирає чинності з дня реєстрації Дозволу та припиняє свою дію з моменту припинення права користування надрами шляхом анулювання Дозволу або закінчення строку дії Дозволу. До вказаної Угоди підписаний Додаток №1 – Характеристика ділянки надр з метою видобування корисних копалин, в якій зазначено, що Варварівське родовище складається з двох ділянок: Варварівська та Ташківська ділянки для першочергової розробки.

29.11.2016 генеральному директору відповідача-2 видано довіреність ЯКЖ №724505 терміном дії до 06.12.2016 на отримання вказаного спецдозволу.

Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області направило запит директору ДНВП «Геоінформ України» про надання відомостей у формі завірених копій документів щодо видачі відповідачу-2 спеціального дозволу на користування надрами №6155 від 18.11.2016 та документів, що стали підставою для його отримання, а також відомості, що стали підставою для видачі наказу відповідача-1 №250 від 12.08.2016. Листом від 03.03.2017 він надав копії документів на 86арк.

У результаті опрацювання Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області звернулося до Заступника прокурора Хмельницької області старшого радника юстиції Гриценка С.М листом вих.№72/21/21783 від 07.04.2017, яким повідомило про отримання в установленому законом порядку інформації, що службові особи відповідача-2 внаслідок використання неправомірної схеми набуття права користування надрами загальнодержавного значення (сапонітові глини Варварівського родовища) без проведення аукціону створили передумови до завдання шкоди навколишньому природному середовищу. Зокрема, при оформленні спеціального дозволу на користування надрами без дотримання конкурсних засад вони подали відповідачу-1 матеріали геолого-економічного обґрунтування виділення Ташківської ділянки родовища, затверджені Державною комісією України по запасах корисних копалин (далі – ДКУпЗКК), замість геологічного вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ. При цьому у вказаних матеріалах вказано, що такі роботи виконані у 80-90-х роках. Геологічне вивчення надр, у т.ч. дослідно-промислову розробку у межах родовища, виготовлено у 2004 році, про шо складено відповідний звіт. Запаси глин встановлені в 2004 році, а відомості про залишкові запаси вказаного родовища були наявні в ДНВП «Геоінформ України» станом на 01.01.2011. Таким чином, використано неправомірну схему набуття права користування надрами загальнодержавного значення без проведеного аукціону, оскільки в 2013 році за замовленням відповідача-2 фактично розробку з геологічного вивчення ділянки надр та підрахунку запасів корисних копалин не проводилися. Тому висловив прохання в порядку взаємодії вжити відповідні заходи та проінформувати про результати.

Заступник прокурора Хмельницької області С.Гриценко направив лист відповідачу-1 від 14.12.2016 для встановлення законності використання сапонітових глин з проханням надати завірені копії наданого відповідачу-2 спецдозволу та наказу з копіями документів, на підставі яких вони видані, а також проінформувати, чи проводився для цього аукціон.

Оскільки запитувана інформація не надійшла, він повторно надіслав йому лист вих. від 25.01.2017. Відповідь отримав листом від 05.01.2017 про те, що їх видано без проведення аукціону, оскільки запаси корисної копалини Ташківської ділянки Варварівського родовища затверджено протоколом ДКУпЗКК 03.04.2013 №2880 за рахунок відповідача-2.

Прокуратура листом від 21.02.2014 відповідачу-1 запросила надати копії документів, що запитувалися. У відповідь відповідач-1 листом від 09.03.2017 направило їй копію спеціального дозволу №6155 та наказу №250.

Заступник прокурора Хмельницькій області звернувся в суд позовною заявою до Державної служби геології та надр України за участю третьої АТОВ «Велес» у справі №826/6673/17 про визнання протиправним і скасування наказу від 12 серпня 2016року №250 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами вказаному підприємству, а також визнання протиправним і скасування спеціального дозволу на користування надрами від 18-го листопада 2016року №6155, яким йому надано дозвіл на видобування сапонітових глин, придатних для виробництва борошна сапонітового «Сапокорм». Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018року позов залишено без розгляду з підстав відсутності у прокурора права на звернення до адміністративного суду в інтересах держави з таким позовом. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018року це рішення суду залишено без змін. Зі вказаними рішеннями погодився Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2019року. У мотивувальній частині вказано, що звернення до суду відповідно до статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону «Про прокуратуру» і КАС України редакції, чинній на момент подання позову, може бути реалізовано прокурором лише у разі, якщо він доведе що вказані суб`єкти такий захист не здійснюють або здійснюють його належним чином. При цьому в такому випадку прокурор не виступає самостійним ініціатором звернення до суду і у разі відкриття провадження у справі не набуває процесуального статусу позивача, яким, в свою чергу, наділяється орган, в особі якого прокурором подається позовна заява. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Перевірка права прокурора на звернення до адміністративного суду передує розгляду питання щодо правомірності дій відповідача щодо надання дозволу що оскаржується. Встановлення обставин, що свідчать про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави, а отже, і право на звернення до суду, є перешкодою для розгляду справи по суті. Правомірність надання оскаржуваного дозволу, зокрема і з мотивів, наведених прокурорів, може бути перевірена за позовом належного позивача.

26.12.2019 відповідач-1 на запит прокуратури від 25.11.2019 повідомив, що не вбачає підстав для звернення до суду з позовом до відповідача-2, володіє дискреційними повноваженнями та не порушив закону.

13 лютого 2020року на запит прокуратури Хмельницької області від 25.11.2019 Міністерство енергетики та захисту довкілля Україна направило лист від 31 січня 2020року, в якому повідомило про підстави видачі спецдозволу відповідачу-2. Вказало, що воно за власні кошти здійснило геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, подало документи на отримання спеціального дозволу не пізніше, ніж протягом трьох років після затвердження запасів. За вказаних обставин Мінекоенерго зазначило про відсутність підстав для порушення перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування наказу Державної служби геології та надр України від 12 серпня 2016року №250 та видало на його підставі спеціальний дозвіл на користування надрами, у тому числі в судовому порядку повністю чи в окремій частині.

28.04.2020 прокурор звернувся листом до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, в якому повідомив про встановлення порушення відповідачем-1 чинного законодавства про видачу спецдозволів на користування надрами, а саме відповідачу-2 без конкурсних засад при відсутності документів геологічного вивчення ділянки надр та підрахунку запасів корисних копалин, затвердженого ДКЗ, та за документами, виконаними у 80-90-х роках, 2004 року та наявними станом на 01.01.2011. То ж повідомив про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді в особі вказаного Міністерства до вказаних відповідачів.

Тому заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, а саме Міністерство енергетики та захисту довкілля України з позовом до відповідачів ро визнання протиправним і скасування наказу №250 та спеціального дозволу №6155. Однак ухвалою від 2 червня 2020року позовну заяву повернуто прокурору з підстав відсутності права на звернення до суду. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2020року зазначену ухвалу скасовано, справу направлено суду першої інстанції для продовження розгляду.

У зв`язку зі вказаними обставинами та фактами, спір розглянуто по суті.

Для вирішення спору суд урахував.

Абзац другий ст.19 Конституції України приписує обов`язок всіх органів державної влади, службових і посадових осіб діяти в порядку, межах і спосіб, які визначені законом.

На прокуратуру, відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закону України 14 жовтня 2014 року № 1697-VII “Про прокуратуру” (далі – ЗУ № 1697-VII) та п.3 ст.1311 Конституції України, покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Обов`язку моніторингу відкритих державних реєстрів у порядку нагляду за діяльністю іншими суб`єктами владних повноважень, які не є правоохоронними органами, у т.ч. процедури постійного її інформування органами державної влади про прийняті рішення з дати їх ухвалення, закон для органів прокуратури не встановлює.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді згідно з приписами ст.23 ЗУ № 1697-VII полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Тобто, процес з`ясування органами прокуратури відомостей про те, чи існує загроза інтересам держави у визначених правовідносинах полягає у виникненні приводу, умов отримання відомостей, з`ясування можливих чи фактичних наслідків, правовій оцінці визначеним правовідносинам, обрання належного способу захисту інтересів держави. В останньому судовий порядок не є обов`язковим, хоча і допустимим способом захисту. Для саме такого способу закон вимагає з`ясування у встановленому законом порядку владних повноважень визначених органів державної влади, звернення до них органом прокуратури, отримання та подальша оцінка їх відповідей.

У ст.6 Конституції України презюмовано, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже, всі органи державної влади повинні виконувати власні функції та завдання в інтересах держави. То ж саме у разі з`ясування неналежного, на думку прокурора, виконання владних повноважень чи неналежним чином, тобто, всупереч інтересам держави Україна, у нього виникає право на звернення до суду для відстоювання цих інтересів. Підставою ж для такого звернення є саме отримання відомостей у встановленому законом порядку від відповідних органів державної влади про непогодження порушення ними вказаних інтересів та небажання їх відновити, а не про їх загальну діяльність.

Згідно зі ст.23 ЗУ № 1697-VII, що умовою здійснення представництва в суді прокурором законних інтересів держави є у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Тому суд дійшов висновку, що для заявлених у цій справі правовідносин видача наказу та спецдозволу не є підставою для представництва інтересів держави прокурором в суді та належить до його передумов. До таких передумов належить і отримання прокурором від СБУ окремих відомостей, позаяк вони потребували подальшої перевірки у визначений законом спосіб. Підстави для звернення прокурора в інтересах держави виникли виключно після отримання у встановленому законом порядку від належного позивача відомостей щодо непогодження з оцінкою його дій як таких, що порушують інтереси держави. Встановлені вище обставини спору доводять, що належний позивач не виконав належно своїх повноважень у сфері контролю за діяльністю відповідачів, допустив бездіяльність, не зважаючи на запит прокуратури. З урахуванням висновків Верховного Суду у вказаній вище справі та суду апеляційної інстанції в цій справі, прокурор обґрунтовано звернувся в суд.

Основним законом, що регулюються спірні правовідносини, є Кодекс України про надра 27 липня 1994 року № 132/94-ВР (далі – КУпН), що на дату звернення та видачі спецдозволу відповідачу-2 діяв у редакції, чинній у періоді 01.01.2016 до 18.12.2018.

Згідно зі ст.16 КУпН у вказаній редакції спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

У разі виконання окремих видів робіт, пов`язаних з користуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному дозволі, відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальними дозволами, несе суб`єкт, що отримав спеціальний дозвіл.

Щодо окремих видів користування надрами чи окремих користувачів надр можуть встановлюватись певні обмеження, передбачені законодавством України.

Власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб`єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.

Тобто, за загальним правилом спеціальний дозвіл на користування надрами надавався внаслідок та після проведення аукціону. Виключення встановлюються в порядку, визначеному Урядом України.

На час оформлення дозвільних документів відповідачами діяли норми постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, якою затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі – Порядок №615), редакція якого неодноразово змінювалася. Перелік документів, що подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, затверджений Додатком №1 до нього (далі - Додаток №1). Вказана Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ №749 від 04.07.2023.

Нормативне регулювання порядку припинення (анулювання) відповідного дозволу протягом тривалого судового розгляду цієї справи змінювалося. Тому суд урахував, що право на звернення до суду зі вказаним вище позовом до відповідачів оцінене судами в цій справі під час вирішення питання про відкриття провадження. Після передачі справи для розгляду Черкаському окружному адміністративному суду Порядок №165 втратив чинність, норми КУпН, що регулюють припинення права користування надрами, також змінено і на час судового вирішення діють у редакції, що чинна з 17.01.2025.

Згідно зі ст.60 КУпН (у чинній на дату удового розгляду справи редакції) державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Відповідно до положень ч.1 ст.61 КУпН державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Встановлені обставини спору свідчать, що відповідач-1 після отримання запитів правоохоронних органів не проводив будь-яких перевірок з питань дотримання відповідачем-2 умов спеціального дозволу на користування надрами та не складав відповідних актів.

Відповідач-1 є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє на підставі Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року №1174 (далі - Положення №1174), що у спірних правовідносинах діяла в редакції дати ухвалення.

Згідно з підпунктами 9-10 п.4 Положення №1174 відповідач-1 видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), зупиняє та анулює в установленому порядку їх дію, а відповідно до підпункту 12 - здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням. Ці повноваження чинні і на дату судового розгляду спору в чинній редакції вказаного Положення.

Дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Приписи пунктів 2-3 Порядку №615 в редакції станом на дату прийняття Спірних рішень встановлювали, що на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл. Одному заявникові може надаватися дозвіл на видобування одного виду корисних копалин з кількох близько розташованих родовищ, якщо доцільність їх спільної розробки підтверджується відповідним рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ). У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами. При цьому в угоді на користування надрами визначаються просторові межі та координати кожного виду корисної копалини.

Крім того, пункт 4 Порядку №615 у вказаній редакції приписував, що дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів. Надрокористувач, якому надано дозвіл на видобування корисних копалин, має право проводити дорозвідку (довивчення) родовища у межах наданої йому ділянки надр.

Оцінка достовірності запасів корисних копалин і наявних у них корисних компонентів на основі дослідження та аналізу матеріалів геологічного вивчення надр щодо закономірностей формування й розміщення покладів корисних копалин, їх речовинного складу й технологічних властивостей, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання, а також визначення кількості та якості запасів корисних копалин і компонентів, ступеня їх вивчення й підготовленості до промислового освоєння є одними з завдань державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, порядок і умови проведення якої врегульовані Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 (далі – Положення №865), що для спірних правовідносин діяло в редакції 26.03.2008.

Пункт 28 Положення №865 приписував, що надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акта про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Відповідно до п.5 вказаного Положення залежно від ступеня підготовленості до промислового освоєння запасів корисних копалин державна експертиза може завершуватися:

апробацією запасів корисних копалин попередньо розвіданих родовищ, підготовлених до проведення розвідувальних робіт;

затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, призначених для проектування й будівництва нових, продовження терміну роботи діючих гірничодобувних і переробних підприємств.

Згідно з п.6 Положення №865 державній експертизі та оцінці підлягають запаси корисних копалин усіх розвіданих родовищ, у тому числі техногенних, а також запаси корисних копалин, що додатково розвідані в процесі розроблення родовищ, та запаси, що залишаються в надрах у разі ліквідації гірничодобувного підприємства.

Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин, відповідно до п.7 Положення №865 проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка). У разі необхідності за рішенням ДКЗ проводиться перевірка достовірності матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин безпосередньо на місці геологорозвідувальних робіт.

Пункт 8 Положення №865 встановлював, що відповідно до ступеня вивчення родовища корисних копалин державна експертиза може проводитися за матеріалами геолого-економічної оцінки:

початково оцінених ділянок надр;

попередньо оцінених родовищ корисних копалин;

родовищ корисних копалин, підготовлених до промислового освоєння;

родовищ корисних копалин, що перебувають в експлуатації.

Згідно з п.17 Положення №865 після одержання матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин ДКЗ укладає договори з користувачами надр або з уповноваженими ними особами на проведення робіт з експертизи та оцінки запасів корисних копалин і виконує їх в обумовлений у договорі термін. Порядок визначення вартості робіт з проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин встановлюється ДКЗ за погодженням з Мінекономіки.

Отже, проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин є одним з етапів у процедурі надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою їх видобування. При цьому матеріали геолого-економічної оцінки можуть бути затверджені ДКЗ лише в разі, якщо останні подані користувачами надр, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

На дату подачі відповідачем-2 заяви діяли приписи п.8 Порядку №615 у редакції з 19.01.2016 до 04.03.2016:

«8. Без проведення аукціону дозвіл надається у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник за результатами геологічного вивчення ділянки надр за власні кошти здійснив підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, а також видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом п`яти років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України десяти років з моменту надання дозволу;

2) розширення меж не більш як на 50 відсотків раніше наданої у користування площі ділянки надр з метою її геологічного вивчення або розміщення підземних сховищ, а також збільшення обсягу видобування корисних копалин за рахунок розширення меж ділянки, але не більш як на 50 відсотків запасів, визначених раніше наданим дозволом, за умови, що суміжну ділянку не надано у користування;

3) геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення.

Інформацію про ділянки надр, які пропонуються для надання зазначених дозволів, орган з питань надання дозволу або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень (далі - орган з питань надання дозволу) розміщує не пізніше ніж за 30 днів до прийняття рішення про надання дозволу у газеті "Урядовий кур`єр" та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням назви ділянки надр, її місцезнаходження, виду корисних копалин, виду користування надрами, початкової ціни продажу дозволу, адреси, за якою надсилаються заяви на отримання дозволу.

У разі надходження до органу з питань надання дозволу в установлений строк заяв разом із зазначеними у  додатку 1  документами щодо отримання дозволу на користування однією і тією ж ділянкою надр від кількох претендентів дозвіл надається на умовах аукціону;

4) геологічного вивчення надр за рахунок коштів державного бюджету;

5) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування підземних питних і технічних вод для забезпечення технологічного процесу виробництва та для потреб сільського господарства;

6) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого господарсько-питного водопостачання (крім виробництва фасованої питної води), за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу;

7) геологічного вивчення та видобування природних лікувальних ресурсів лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру;

8) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію).

У разі перебування цілісних майнових комплексів в оренді (концесії) строк дії дозволу не може перевищувати строку оренди (концесії) таких комплексів (з урахуванням строку дії дозволу, визначеного  пунктом 7  цього Порядку);

9) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

10) створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо), в частині їх геологічного вивчення та збереження;

11) експлуатації підземних споруд, пов`язаної із запобіганням підтопленню навколишнього середовища внаслідок закриття шахт;

12) видобування корисних копалин з родовищ, що містять затверджені або апробовані ДКЗ незначні запаси за критеріями, встановленими  постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2000 р. № 1257 "Про затвердження критеріїв, за якими визначаються незначні запаси корисних копалин"  (Офіційний вісник України, 2000 р., № 33, ст. 1405);

13) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин суб`єктами господарювання державного сектора економіки та господарськими товариствами, у статутному (складеному) капіталі яких не менш як 25 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі;

14) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування торфу, а також бурштиноносних порід на ділянках проявів бурштину, які не мають промислового значення, розмір яких не перевищує один гектар;

15) виконання угод про розподіл продукції.

Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає заяву разом з документами, зазначеними у  додатку 1. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, а також підстава надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Реєстрація документів, що надійшли для надання дозволу, здійснюється у визначеному органом з питань надання дозволу порядку.

Документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 60 днів (для вугільних шахт, які відповідно до законодавства вважаються малими, - протягом 30 днів) після надходження заяви разом із зазначеними документами у повному обсязі.

Надання дозволів у випадках, передбачених  підпунктами 1-14  цього пункту, здійснюється за рішенням органу з питань надання дозволу.

Надання дозволу на геологічне вивчення чи видобування стратегічно важливих корисних копалин здійснюється відповідно до висновку Міжвідомчої комісії з питань надрокористування, утвореної відповідно до  постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 742 "Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин"  (Офіційний вісник України, 1997 р., число 29, с. 26; 2002 р., № 47, ст. 2134).

У випадку, передбаченому підпунктом 15 цього пункту, дозволи надаються за поданням Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції.»

У редакції на дату розгляду та видачі спірних рішень п. 1 Додатку №1 до Порядку №615 встановлював подання таких документів:

копія паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, замість зазначеного реєстраційного номера подають копію паспорта із серією, номером та відміткою)

пояснювальна записка з обґрунтуванням необхідності проведення геологорозвідувальних робіт на ділянці надр із зазначенням мети її геологічного вивчення, потужності підприємства

каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки підземних вод, - каталог географічних координат водозабірних споруд

оглядова карта (масштаб 1:200000)

ситуаційний план з нанесеними межами площі геологічного вивчення та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда) у масштабі, який дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки підземних вод, - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами

оглядова геологічна карта (масштаб 1:200000 - 1:50000) з лініями проектних геологічних розрізів

гідрогеологічна карта (для родовищ підземних вод)

геологічні розрізи

До зазначеного переліку додаються:

у разі проведення геологічного вивчення за рахунок коштів державного бюджету - засвідчена в установленому порядку виписка з пооб`єктного плану

у разі розширення меж ділянки надр, наданої для геологічного вивчення:

- результати проведення геологорозвідувальних робіт, які підтверджують факт, що родовище (площа) виходить за межі ділянки надр, наданої в користування для геологічного вивчення родовища (площі);

- у разі продовження строку дії дозволу - позитивний висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів.

Тобто, перелік документів не передбачав подачі документів геолого-економічного обґрунтування, вимагаючи натомість відомості геологічного вивчення надр. Водночас вказані приписи встановлювали обов`язок прийняти рішення за результатом розгляду таких документів протягом 60 днів – для правовідносин з відповідачем-2.

Проте, як свідчать встановлені обставини спору, Спірні рішення прийняті пізніше – у серпні та листопаді 2016 року. Тому на дату їх ухвалення відповідач-1 мав застосувати чинні норми Порядку №615, а саме п.8 в редакції, що діяла з 12.04.2016 до 10.11.2016:

«8. Без проведення аукціону дозвіл надається у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу;

2) розширення меж не більш як на 50 відсотків раніше наданої у користування площі ділянки надр з метою її геологічного вивчення або розміщення підземних сховищ, а також збільшення обсягу видобування корисних копалин за рахунок розширення меж ділянки, але не більш як на 50 відсотків запасів, визначених раніше наданим дозволом, за умови, що суміжну ділянку не надано у користування;

3) геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення.

Інформацію про ділянки надр, які пропонуються для надання зазначених дозволів, орган з питань надання дозволу або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень (далі - орган з питань надання дозволу) розміщує не пізніше ніж за 30 днів до прийняття рішення про надання дозволу у газеті "Урядовий кур`єр" та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням назви ділянки надр, її місцезнаходження, виду корисних копалин, виду користування надрами, початкової ціни продажу дозволу, адреси, за якою надсилаються заяви на отримання дозволу.

У разі надходження до органу з питань надання дозволу в установлений строк заяв разом із зазначеними у додатку 1 документами щодо отримання дозволу на користування однією і тією ж ділянкою надр від кількох претендентів дозвіл надається на умовах аукціону;

4) геологічного вивчення надр за рахунок коштів державного бюджету;

6) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування питних підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу;

7) геологічного вивчення та видобування природних лікувальних ресурсів лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру;

9) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

10) створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо), в частині їх геологічного вивчення та збереження;

11) експлуатації підземних споруд, пов`язаної із запобіганням підтопленню навколишнього середовища внаслідок закриття шахт;

13) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин акціонерними товариствами, 100 відсотків акцій яких належать державі, та суб`єктами ринку природного газу, на яких для забезпечення загальносуспільних інтересів згідно із законом покладено виконання спеціальних обов`язків на ринку природного газу та у статутному капіталі яких не менш як 100 відсотків акцій належать господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава;

15) виконання угод про розподіл продукції.

Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Заява реєструється організатором аукціону в журналі обліку з присвоєнням їй номера і зазначенням дати і часу подання. Підтвердженням реєстрації є відмітка організатора, що проставляється на копії заяви та повертається заявнику, або відмітка на описі вкладення у цінний лист про прийняття заяви на відправлення поштовим зв`язком.

Інформація про реєстрацію документів, що надійшли для надання дозволу, протягом трьох робочих днів з дня реєстрації розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

Документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові. Інформація про повернення документів протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про повернення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

Дозвіл без проведення аукціону не може бути надано особі, що не виконує програми робіт на ділянках надр, на користування якими їй вже надано дозвіл, або щодо якої виявлені порушення правил користування надрами на таких ділянках, що зафіксовані в актах перевірок, приписах або розпорядженнях відповідних органів у сфері надрокористування до моменту їх усунення.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку.

Органом з питань надання дозволу надсилається запит правоохоронним органам та суб`єктам фінансового моніторингу про розгляд документів заявника для виявлення суб`єктів господарювання, що здійснюють фінансування тероризму в Україні.

У разі ненадання правоохоронними органами та суб`єктами фінансового моніторингу відповіді на запит протягом 30-денного строку вважається, що за результатами розгляду документів заявника не виявлено суб`єктів господарювання, що здійснюють фінансування тероризму в Україні.

Крім того, органом з питань надання дозволу надсилається запит органам ДФС щодо перевірки факту наявності у заявника боргу із сплати податків та загальнообов`язкових платежів станом на останній звітний період.

У разі ненадання органами ДФС відповіді на запит протягом 30-денного строку вважається, що факту наявності у заявника боргу із сплати загальнодержавних податків та зборів станом на останній звітний період не виявлено.

Надання дозволів у випадках, передбачених підпунктами 1-14 цього пункту, здійснюється за рішенням органу з питань надання дозволу.

У випадку, передбаченому підпунктом 15 цього пункту, дозволи надаються за поданням Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції».

Тобто, на дату винесення оскаржуваних рішень серед пакета документів для отримання відповідного дозволу без проведення аукціону має бути геологічне вивчення надр за рахунок коштів державного бюджету, геологічне вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення, також докази, що заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Досліджені докази та встановлені обставини спору підтверджують доводи прокуратури, що затвердження запасів сапонітових глин Ташківської ділянки затверджені Протоколом №2880 ДКЗ під час виділення її, як окремого об`єкта надрокористування, від 03.04.2013 за наявними даними без проведення нового підрахунку. На дату прийняття спірних рішень відповідачем-1 (серпень і листопад 2016 року) трирічний їх термін минув. Роботи з геологічного вивчення надр на замовлення відповідача-2 проведені 08.10.2012 (№У-12-282/1), тобто, також щодо них сплинув вказаний термін. Погодження, передбачені вказаним вище п.8 Порядку №615, щодо виділеної, як окремий об`єкт надрокористування, ділянки родовища не отримані. Натомість видані у 2011 році та стосувалися обставин отримання (надання) відповідачу-2 спецдозволу на користування Ташківською та Варварівською ділянками родовища, що його поділу в установленому порядку на 2 окремі об`єкти  надрокористування.

Отже, підстави для видачі спірних рішень без проведення аукціону не підтверджені. Посилання прокурора на порушення конкурсного порядку їх видачі обґрунтовані та доведені.

Згідно з п.22 Порядку №615 у вказаній редакції право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбачених КУпН, Законами України “Про нафту і газ” та “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” від 6 вересня 2005 року №2806-IV (далі – ЗУ №2806-IV).

Тому суд урахував, що абзацом шостим ч.1 ст.4 ЗУ №2806-IV приписано, що вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, припинення дії документа дозвільного характеру, перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру, встановлюються виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру.

Згідно з приписами ч.7 ст.41 ЗУ №2806-IV дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може застосовувати заходи реагування щодо:

визнання недійсним документа дозвільного характеру у разі встановлення факту надання в заяві про видачу документів дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації, крім очевидних граматичних помилок, одруківок чи арифметичних помилок, що не впливають на зміст поданих відомостей;

відкликання документа дозвільного характеру у разі здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо якого дозвільним органом видано припис або інший розпорядчий документ, а суб`єктом господарювання не виконано цей припис або інший розпорядчий документ у визначений у ньому строк.

Дія документа дозвільного характеру припиняється через 10 робочих днів з дня доведення дозвільним органом до відома суб`єкта господарювання рішення про припинення дії такого документа, якщо інше не встановлено законом.

Дія документа дозвільного характеру, відкликаного за ініціативою суб`єкта господарювання, припиняється з дня доведення дозвільним органом до відома суб`єкта господарювання прийнятого рішення.

За ініціативою суб`єкта господарювання документ дозвільного характеру може бути відкликаний у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру" 17 лютого 2022 року №2073-IX (далі – ЗУ №2073-IX).

Відповідно до ст.76 ЗУ №2073-IX адміністративний акт діє від часу набрання ним чинності до часу втрати ним чинності. Адміністративний акт втрачає чинність внаслідок:

1) його виконання;

2) закінчення строку його дії;

3) відкликання правомірного адміністративного акта адміністративним органом, що його прийняв (статті 86-88 цього Закону);

4) визнання недійсним протиправного адміністративного акта адміністративним органом, що його прийняв (статті 86, 87, 89 цього Закону);

5) його скасування в порядку адміністративного оскарження або судом;

6) з інших причин, визначених законом.

Виконаний адміністративний акт не може бути відкликаний, визнаний недійсним або скасований у тій його частині, в якій його виконання призвело до настання незворотних правових наслідків. Такий адміністративний акт може бути визнаний протиправним у порядку, встановленому законом.

Зважаючи на заявлену прокурором мету позову, оскарження ним актів владно-розпорядчого характеру з мотивів порушення процедури їх прийняття направлене на позбавлення права відповідача-2 на користування надрами відповідного родовища з мотивів безпідставного не проведення аукціону, внаслідок чого не отримано державою кошти. У цьому контексті суд урахував, що розпорядження про видачу спеціального дозволу відповідачу-2, як акт індивідуального характеру, вичерпало свою дію виконанням – видачею спецдозволу та станом на дату судового розгляду з дати отримання цього дозволу (з 2016 року) відповідач-2 тривалий час його використовував, добуваючи копалини, внаслідок чого скасування наказу відповідача-2 не матиме наслідком повне повернення сторін у первісний стан до дати такого порушення без втручання у право на мирне володіння відповідачем-2 майном. Водночас потурання порушенню законодавчо встановленої процедури отримання спецдозволів на використання надр України, що згідно з приписами ст.13 Конституції Україні є об`єктами права власності Українського народу, не відповідатиме принципу законності та правової держави. Тому суд дійшов висновку, що прокурор невірно обрав спосіб захисту порушених прав держави. Зокрема, підстави для скасування акту індивідуальної дії, на підставі якого видано з порушенням норм права спецдозвіл відповідачу-2, відсутні внаслідок вичерпання ним своєї дії виконанням. Водночас суд керується чинними на дату розгляду справи нормами щодо порядку та способу припинення (анулювання) дії чинних спецдозволів на використання надр.

Так, порядок припинення користування надрами регулює КУпН у чинній редакції ст.26. Зокрема, право користування надрами припиняється у разі:

-          закінчення встановленого строку користування надрами;

-          внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з відчуженням прав на користування надрами шляхом укладення договору купівлі-продажу чи внесення таких прав як вклад до статутного капіталу суб`єктів господарювання;

-          припинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

Припинення дії спеціального дозволу на користування надрами здійснюється у разі:

1) звернення користувача надр із заявою про припинення дії спеціального дозволу на користування надрами, в тому числі якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) виявлення факту вичерпання запасів, визначених спеціальним дозволом на користування надрами, на основі звітності, поданої надрокористувачем, - якщо надрокористувач не звернувся у встановленому цим Кодексом порядку із заявою про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами на підставі пункту 5 частини першої статті 16-5 цього Кодексу;

3) наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи, яка є надрокористувачем, шляхом ліквідації або відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, яка є надрокористувачем, а також у разі неподання надрокористувачем заяви про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з перетворенням юридичної особи - власника спеціального дозволу на користування надрами у строк, встановлений пунктом 14 частини першої статті 16-5 цього Кодексу;

4) заподіяння внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої шкоди життю чи здоров`ю людей або виникнення істотного забруднення навколишнього природного середовища;

5) невиконання, за винятком наявності обставин, не залежних від надрокористувача, затвердженої програми робіт з порушенням строків на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт;

6) встановлення факту подання в заяві про видачу спеціального дозволу на користування надрами та документах, що додаються до неї, недостовірних відомостей щодо заявника;

7) невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з порушенням вимог законодавства - після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з таким порушенням із наданням достатнього часу для їх усунення;

8) застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді припинення дії спеціального дозволу на користування надрами;

9) наявності підстави, передбаченої частиною четвертою статті 16-1 цього Кодексу;

10) виявлення підстав для припинення дії спеціального дозволу на користування надрами, передбачених Законом України "Про газ (метан) вугільних родовищ" - для спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, та видобування газу (метану) вугільних родовищ.

Дія спеціального дозволу на користування надрами припиняється з підстав, визначених пунктами 1, 3, 8 і 9 частини другої цієї статті, відповідним дозвільним органом, а з підстав, визначених пунктами 2, 4-7 і 10 частини другої цієї статті - виключно судом.

Відповідний дозвільний орган здійснює розгляд і вирішення питання про припинення дії спеціального дозволу на користування надрами з підстав, визначених пунктами 1, 3, 8 і 9 частини другої цієї статті, відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Припинення дії спеціального дозволу на користування надрами з підстав, визначених пунктами 4, 5, 7 і 10 частини другої цієї статті, дозволяється виключно у разі, якщо такі підстави були встановлені за результатами проведення заходів державного нагляду (контролю). Припинення дії спеціального дозволу на користування надрами з підстави, визначеної пунктом 8 частини другої цієї статті, здійснюється з урахуванням вимог, передбачених частинами п`ятою - сьомою статті 13 цього Кодексу.

У разі визнання за рішенням суду, що набрало законної сили, незаконним (безпідставним) припинення дії спеціального дозволу на користування надрами строк дії такого спеціального дозволу на користування надрами та відповідно строк користування надрами продовжується дозвільним органом на строк такого припинення дії.

У разі припинення права на користування надрами внаслідок закінчення встановленого строку користування надрами або у разі припинення дії спеціального дозволу на користування надрами питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Отже, КУпН у чинній редакції не передбачає прямого наслідку видачі спецдозволу на використання надр без аукціону у вигляді протиправності відповідного рішення та скасування його наслідків. Крім того, оскільки прийняття про проведення аукціону є суто повноваженням відповідача-1, на яке не впливає відповідач-2, порушення процедури не є тотожним поняттю недостовірних відомостей про заявника.

Протиправність означає припинення права  з дати видачі акту. Поважаючи право на мирне володіння майном (використані корисні копалини), що виникло у зв`язку порушеннями, допущеними з вини відповідача-1, адже саме він, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний приймати рішення правомірно, зважаючи на тривалість дії спірних рішень, внаслідок чого відповідні правовідносини набули статусу стабільних, наявність угод та договорів, укладених на підставі спірних рішень, підстави для протиправними з дати видачі спірних актів не достатньо обґрунтовані. Водночас, оскільки відповідач-1 наділений повноваженням у порядку заходів реагування припинити виданий спецдозвіл, суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного інтересу держави, що виразилося в неналежному використанні її надр та недотримання процедури їх передачі, у т.ч. не отримання оплати внаслідок конкурсних процедур до державного бюджету від учасників коштів, які не отримано внаслідок порушення встановленої законом процедури, є зобов`язання відповідача-1 у встановленому законом порядку, межах та спосіб, припинити дію спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2016 №6155, виданого відповідачу-2, з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.

Відповідно до вимог ст.ст.132-139 КАС України судові витрати, понесені прокурором, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 90, 132-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України задовольнити частково.

Зобов`язати Державну службу геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) у встановленому законом порядку, межах та спосіб припинити дію спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2016 №6155, виданого Аграрному товариству з обмеженою відповідальністю "Велес"(30014, Хмельницька область, Славутський район, с.Ташки, код ЄДРПОУ 21314234) на видобування сапонітових глин, придатних для виробництва борошна сапонітового "Сапокорм" з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення виготовлене в повному обсязі 27.06.2025.