21.04.2025 Єдиний унікальний номер 205/795/25

Єдиний унікальний номер судової справи 205/795/25

Номер провадження 2/205/1817/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Вороніної М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

16.01.2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтований тим, що 13.02.2020 року між ТОВ «Мілоан»та ОСОБА_1  укладено договір про споживчий кредит № 1697609. 09.10.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 03/10, за умовами якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором № 1697609 від 13.02.2020 року. 24.01.2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено договір факторингу № 1/15, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло право вимоги за кредитним договором № 1697609 від 13.02.2020 року.Однак відповідач кошти не повернула, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість в розмірі 23 058,44 грн., з яких: 11 146,50 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 11 131,94 грн. – заборгованість за відсотками, 780,00 грн. – заборгованість за комісією.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 058,44 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористалась.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача ТОВ «ФК «Пінг-Понг» - Волянської К.Я. надійшло клопотання, в якому просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась, про час, дату, місце розгляду справи повідомлена належним чином, однак, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд постановив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

У ході судового розгляду встановлено, що 13.02.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1697609 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 13 000 грн. строком на 30 днів зі сплатою комісії в розмірі 6% одноразово та процентів у розмірі 0,75% за кожен день користування.

На виконання вимог кредитного договору ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 13 0000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15193733 від 13.02.2020 року.

09.10.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 03/10, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором № 1697609 від 13.02.2020 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до ОСОБА_1

24.01.2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено договір факторингу № 1/15, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» відступило право вимоги за кредитним договором № 1697609 від 13.02.2020 року на користь ТОВ «Пінг-Понг», а ТОВ «Пінг-Понг» набуло право вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованість за кредитним договором становить 23 058,44 грн., з яких: 11 146,50 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 11 131,94 грн. – заборгованість за відсотками, 780,00 грн. – заборгованість за комісією.

Відповідно до ст. ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч. 2 ст. 1081 ЦК України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Отже, до ТОВ «ФК «Пінг-Понг» відповідно до укладеного договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 23 058,44 грн., з яких: 11 146,50 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 11 131,94 грн. – заборгованість за відсотками, 780,00 грн. – заборгованість за комісією.

Враховуючи, що ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами, розрахунок позивача не спростувала, суд доходить висновку, що заборгованість за кредитним договором є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

На підтвердження цих витрат до позову додано: договір про надання правової допомоги від 07.08.2024 року, укладений між ТОВ «ФК «Пінг-Понг» та адвокатом Білецьким Б.М.; детальний опис робіт від 11.11.2024 року на загальну суму 6 000 грн.; акт про підтвердження факту надання правничої допомоги на загальну суму 6 000 грн.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02.12.2020 року у справі № 742/2585/19.

Таким чином, враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в акті приймання-передачі наданих послуг, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд дійшов до висновку про стягнення на користь ТОВ «ФК «Пінг-Понг» з відповідача 3 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 509, 512, 514, 516, 526, 627, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 2, 4, 10, 12, 80, 81, 133, 137, 141, 206, 223, 247, 265, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП:  НОМЕР_1 , місце проживання:  АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» (місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ: 40340222) заборгованість за кредитним договором № 1697609 від 13.02.2020 року в розмірі 23 058,44 грн., з яких: 11 146,50 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 11 131,94 грн. – заборгованість за відсотками, 780,00 грн. – заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                        Н.Г. Остапенко