Справа 22ц-540 Головуючий в 1 інстанції
Орєхов О.І.
Категорія 27 Доповідач: Биліна Т.І.

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі: головуючого Солодовник О.Ф, суддів Биліни Т.І., Янчук Т.О.
при секретарі Рачинському Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання дій відповідача щодо підвищення процентної ставки протиправними,-

В С Т А Н О В И В :
У червні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання дій відповідача щодо підвищення процентної ставки протиправними, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. 08.06.2006 року між сторонами укладено кредитний договір №DОТААU10100151, згідно з яким відповідач надав їй кредит в сумі 64572 грн., зі сплатою за користування кредитними коштами 1,32 відсотка на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, тобто 15,84 % річних. Після укладення договору її матеріальний стан погіршився, так як помер чоловік та народилася дитина. Позивач зверталася до відповідача з питання реструктуризації заборгованості, однак у відповідь отримала позов про стягнення заборгованості, з розрахунків вона дізналася, що має заборгованість в наслідок збільшення відповідачем без її згоди відсоткової ставки за користування кредитом. Позивач вважає, що такі дії відповідача суперечать вимогам ст.1056-1 ЦК України та просила визнати дії відповідача щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором протиправними.
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 03 листопада 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи тим, що судом порушено вимоги матеріального права та винесене рішення суперечить нормам чинного законодавства.
Представник позивача ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності, в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу свого довірителя, просила її задовольнити та скасувати рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 03 листопада 2011 року.
Позивач та відповідач належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено наступне. 08.06.2006 року між сторонами укладено кредитний договір № DОТААU10100151, згідно якого відповідач надав позивачу кредит в сумі 64572 грн., зі сплатою за користування кредитними коштами 1,32 відсотка на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі строком повернення кредиту до 10 червня 2013 року та щомісячним платежем в розмірі 1060,24 грн. (а.с.8-13). Відповідно п. 2.3.1 вказаного кредитного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долару США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленим НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки за кредитами банків України у відповідній валюті (за статистикою НБУ). При цьому Банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки протягом 7 календарних днів з дати, коли змінена відсоткова ставка набирає чинності. Збільшення відсоткової ставки Банком у вищевказаному порядку можливе в межах кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка за кредитами або пропорційно збільшенню курсу долара США.
Апеляційним судом встановлено наступне.
Між сторонами склалися кредитні правовідносини.
Листом від 25 грудня 2008 року відповідач повідомляв позивача про те, що у разі його згоди щодо зміни розміру відсоткової ставки за користування кредитом, встановлення цих змін буде здійснено автоматично з 01 лютого 2009 року (а.с. 103).
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції послався на те, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом в разі настання події, незалежної від волі сторін договору, тобто зміна процентної ставки за кредитом відбулася не в наслідок волевиявлення однієї із сторін, а через збільшення облікової ставки НБУ та зміни курсу долара США до гривні.
Однак, з таким висновком суду не можна погодитися, тому що він не ґрунтується на законі та обставинах справи.
В запереченнях на позов відповідач зазначив, що на зміну відсоткової ставки кредиту можуть впливати декілька чинників, при настанні одного з них (або декількох одразу) банк має право змінити ставку.
Вище зазначене свідчить, що банк в разі настання певних обставин мав право змінити відсоткову ставку, а не повинен був це зробити. Тобто діями щодо збільшення відсоткової ставки по кредитному договору укладеному з позивачем відповідач реалізував своє волевиявлення.
Згідно ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
Відповідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Як вбачається з листа від 25 грудня 2008 року відповідач повідомляв позивача про те, що у разі його згоди щодо зміни розміру відсоткової ставки за користування кредитом, встановлення цих змін буде здійснено автоматично з 01 лютого 2009 року (а.с. 103), однак відповідачем не було надано доказів, які б підтверджували те, що позивачем було отримано вказане повідомлення, після чого він би мав змогу повідомити відповідача про свою згоду чи незгоду на підвищення відсоткової ставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитор надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
Таким чином висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і тому рішення суду на підставі п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.303-316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 03 листопада 2011 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання дії щодо підвищення процентної ставки протиправними задовольнити.

Визнати протиправними дії Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» щодо підвищення за кредитним договором №DОТААU10100151 від 08.06.2006 року процентної ставки за користування кредитом на суму залишку заборгованості з 1,32% на місяць на процентну ставку 25,50% на рік.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.
Головуючий :
Судді: