Номер провадження 1-кс/754/1890/25

Справа № 754/5158/23

У Х В А Л А

Іменем України

26 червня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_3 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №12021100030002110 по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191КК України, -

В С Т А Н О В И В:

02.06.2025 в провадження судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява захисника ОСОБА_3 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №12021100030002110 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України.

Так, відповідно до журналу судового засідання під головуванням судді ОСОБА_4 від 02.06.2025, у якому заявником було заявлено відвід головуючій судді, захисник ОСОБА_3 висловив переконання, що суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження порушує Бангалорські принципи поведінки суддів, демонструє упередженість, не володіє достатніми знаннями чинного КПК України, постійно допомагає прокурору не виконувати ухвалу суду, недотримуватись вимог КПК України. В кожному судовому засіданні головуюча по справі ігнорує права сторони захисту. Враховуючи наведене, захисник ОСОБА_3 вважає, що є підстави для відводу судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження.

В судове засідання, призначене на 04.06.2025, заявник не з`явився, подав через систему Електронного суду клопотання про відкладення розгляду справи. Обґрунтовуючи клопотання, зазначав, що належним чином не був повідомлений про дату та час судового засідання, оскільки не подавав заяви про внесення його РНОКПП до системи Електронного суду, а тому повістки, направлені до його електронного кабінету не можуть вважатися належним повідомленням. Посилаючись на щільний графік роботи, просив у подальшому узгоджувати з ним дати судових засідань за вказаним номером телефону.

У подальшому із захисником в телефонному режимі було погоджено дату наступного судового засідання, а саме 13.06.2025 на 11:00 годину.

13.06.2025 до суду надійшло клопотання заявника про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв`язку із поганим самопочуттям, яке було задоволено суддею. Також захисник ОСОБА_3 просив під час судового засідання з розгляду заяви про відвід дослідити журнали судових засідань та записи технічної фіксації засідань 31.01.2025 та 02.06.2025. У зв`язку із відсутністю технічної можливості одночасного перегляду через систему ВКЗ записів судових засідань, а також перебування в цей час учасника в режимі відеоконференцзв`язку та ведення секретарем журналу судового засідання у ВКЗ, засідання було відкладено на 16.06.2025 на 16:30 годину.

16.06.2025 до суду надійшло клопотання заявника про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в інших судових засіданнях, призначених раніше.

У зв`язку з неявкою 16.06.2025 учасників судового провадження розгляд заяви про відвід було відкладено на 26.06.2025 на 16:30 годину (час і дата були попередньо погоджені із захисником ОСОБА_3 ).

У судове засідання, призначене на 26.06.2025, учасники не прибули, повідомлялись належним чином. Жодних заяв чи клопотань до суду не направляли.

Так, заявник повідомлявся про судове засідання шляхом направлення поштової повістки на адресу, зазначену у клопотаннях, а також у телефонному режимі під час узгодження дати. Крім того, відповідна повістка була направлена до електронного кабінету заявника в системі Електронний суд (дата доставки до електронного суду: 17.06.2025 13:09), а також додатково на електронну пошту, вказану заявником у клопотаннях.

ОСОБА_5 повідомлялась про судове засідання шляхом направлення поштової повістки на адресу проживання, а також шляхом направлення сканованої копії повістки із супровідним листом на електронну адресу захисника. (а.с. 109). Крім того, захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 в телефонному режимі висловив готовність повідомити підзахисну про дату й час судового засідання.

Представник потерпілого ОСОБА_6 будучи повідомленим належним чином (а.с.110), до суду надіслав клопотання про розгляд заяви про відвід судді ОСОБА_4 без участі потерпілого та представника. (а.с. 55).

Прокурор та суддя, якій заявлено відвід, повідомлялись належним чином, про що свідчать їх особисті підписи у розписці (а.с. 111).

Суддею з урахуванням положень ст. 81 КПК України, визнано можливим проводити розгляд заяви про відвід за відсутності осіб, що не з`явилися.

При цьому суддя враховує основні засади та завдання кримінального провадження, а саме забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Так, відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Отже розгляд справи протягом розумного строку, з однієї сторони, є обов`язком суду, а з іншої - убезпечує обвинуваченого від надмірної тривалості судового розгляду та перебування у стані правової невизначеності.

При цьому, тривалий розгляд заяви про відвід судді у кримінальному провадженні унеможливлює розгляд справи, у якій заявлено такий відвід, та не сприяє дотриманню права обвинуваченого на справедливий суд, гарантований ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, однією із складових якого є розгляд справи протягом розумного строку.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», зазначив, що в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, суд при розгляді даної справи враховує позицію Верховного Суду, відображену в п.34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18, де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах «Олександр Шевченко проти України» (заява № 8371/02, п.27, та «Трух проти України» заява № 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти росії» від 05.02.2004 року).

З огляду на викладене, суддя вважає за можливе здійснювати розгляд заяви про відвід судді ОСОБА_4 за відсутності учасників провадження.

Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Вивчивши заяву про відвід, суддя дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

Згідно з ч.2 ст. 344 КПК України питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75-81 КПК України.

Так, ст. 75 КПК України встановлений перелік підстав для відводу слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно зі ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Крім того, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Такі обставини при розгляді заяви про відвід судді ОСОБА_4 не встановлені, заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та у неможливості ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі, а викладені в заяві підстави щодо відводу не передбачені ст. 75 КПК України, заява про відвід не містить посилання на докази, що вказують на необ`єктивність чи упередженість судді, усі доводи зводяться лише до незгоди заявника з перебігом розгляду кримінального провадження суддею.

Разом з тим, відповідно до ч.5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020 по справі №908/137/18, посилаючись на практику Європейського Суду з прав людини, в тому числі й на рішення у «Справі Гаусшильдта» від 24.05.1989, «Міккалеф проти Мальти» від 15.10.2009, «Межнаріч проти Хорватії» від 15.07.2005, «підставою для виходу судді з процесу є достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості, а не будь-які щонайменші сумніви учасників справи (такі як: публічно висловлена думка судді, поведінка судді в інших провадженнях, тощо). Тобто, для задоволення відводу судді за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи».

Суть доводів заяви про відвід зводиться до незгоди із процесуальними рішеннями судді ОСОБА_4 та порядком організації судового провадження загалом.

Однак кримінальне процесуальне законодавство (зокрема, ст. 321 КПК України) визначає, що саме головуючий суддя керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

За таких обставин організація процесу судового розгляду, не є проявом упередженості, а свідчить про те, що головуюча суддя зокрема реалізує свої повноваження, надані Кримінальним процесуальним кодексом України, з метою з`ясування всіх обставин кримінального провадження, дотримання принципу рівності всіх учасників провадження, що є об`єктивно необхідним, з урахуванням складу учасників та складності кримінального провадження.

Разом з тим суд зауважує, що Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає певні обов`язки сторін кримінального провадження, у тому числі підкорятись законним вимогам та розпорядженням суду.

Незгода із порядком проведення судового засідання, так само, як і зі змістом судових рішень, не може бути підставою для відводу. В противному випадку інститут відводу може стати інструментом усунення з кримінального провадження судді виключно за одним побажанням учасника кримінального провадження, а звідси і вибором таким учасником бажаного для нього судді, що не відповідає засаді змагальності сторін.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відводу судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №12021100030002110 по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1