ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 червня 2025 року                                                                   Справа 160/18125/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

20 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 , у якій просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати в період з 29.01.2020 року по 16.07.2024 року грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 року № 704;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 16.07.2024 року, в тому числі, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020, Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” станом на 01.01.2023, Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” станом на 01.01.2024 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 року № 704 з урахуванням раніше виплачених сум.

Разом з позовом позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, у зв`язку з введенням на території України воєнного стану.

Дослідив клопотання позивача про поновлення строку звернення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

До 19 липня 2022 року частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, до 19 липня 2022 року право на заробітну плату не обмежувалось будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з указаної норми.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Позивач у цій справі звернувся до суду за захистом свого права на належне грошове забезпечення (оплату праці). В позовній заяві не оскаржуються умови проходження публічної служби або звільнення з неї. Отже, застосуванню до спірних правовідносин стосовно строків звернення до суду підлягають положення Кодексу законів про працю України.

Предметом спору є ненарахування та невиплати грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за період з 29.01.2020 року по 16.07.2024 року.

Таким чином, з 19 липня 2022 року строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати регламентується статтею 233 Кодексу законів про працю України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Позивач звільнений з військової служби 16.07.2024 року відповідно до наказу № 201, тому мав звернутися з позовними вимогами у тримісячний строк.

Позовна заява надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 20 червня 2025 року, про що свідчить відбиток штемпелю вхідної кореспонденції суду.

Тобто позивач звернувся до суду з пропуском строку звернення до суду.

Питання поновлення строку на адміністративне оскарження дій відповідача у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Слід зауважити, що після затвердження    Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.22 №64/2022    про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків до    Кодексу адміністративного судочинства України не вносилось.

Таким чином, саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку звернення до суду з цим позовм без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду.

Також суд звертає увагу, що територія міста Дніпра не була окупованою, не є окупованою та  на території міста не проводяться бойові дії, Дніпропетровський окружний адміністративним суд подовжував здійснювати свою діяльність у звичному режимі.

Учасники судових процесів мали можливість безперешкодно звернутись до суду за захистом своїх прав, а також позовні заяви, могли бути направлені в електронному вигляді на електронну адресу суду або через особистий кабінет в системі «Електронний суд», а також поштою.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З урахуванням обставин подання адміністративного позову зі сплином майже року, не вчинення позивачем дій, спрямованих на своєчасне подання такого позову, суд вказує про відсутність поважних причин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду з цим позовом, тому клопотання про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів. З урахуванням зазначеного, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк – десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:

- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно з вимогами статей 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 С.В. Ніколайчук