ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1147/25Головуючий по 1 інстанції

Справа №712/8159/15-ц Категорія: на ухвалу   Казидуб О.Г. 

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       24 червня 2025 року                                                                                           м. Черкаси  

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л.

суддіСіренко Ю.В., Гончар Н.І.

секретар Любченко Т.М.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 14.04.2025 (повний текст складено 25.04.2025, суддя в суді першої інстанції Позарецька С.М.) у справі за заявою ОСОБА_1 про приведення виконавчих листів у відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження», визнання виконавчих документів (виконавчих листів) такими, що не підлягають виконанню, витребування (відкликання) виконавчих листів у приватного виконавця, 

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, якою після подальших уточнень 14.04.2025, просила привести у відповідність до вимог ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі листи:

визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 27.06.2024  Придніпровським районним судом м. Черкаси у цивільній справі № 712/8159/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2 638 грн. та витребувати/відкликати оригінал виконавчого листа від Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С., у якого на виконанні перебуває такий виконавчий лист;

визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 27.06.2024 Придніпровським районним судом м. Черкаси у цивільній справі № 712/8159/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 913 доларів США (145 173 грн.) та витребувати/відкликати оригінал виконавчого листа від Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С., у якого на виконанні перебуває такий виконавчий лист;

у новому виконавчому листі у цивільній справі №712/8159/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 6 913 доларів США (145 173 грн.) вказати дату набрання чинності рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.09.2016 – 09.02.2017  та вказати дату пред`явлення виконавчого листа до виконання – до 10.02.2020 ;

у новому виконавчому листі у цивільній справі №712/8159/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 913 доларів США (145 173грн.) вказати правильне найменування особи стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (код ЄДРПОУ 38750239, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, офіс 34) (згідно рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.04.2021) замість неправильного – Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-Банк».

В обґрунтування вказано на те, що виконавчі листи, видані Придніпровським районним судом м. Черкаси у справі № 712/8159/15-ц від 27.06.2024 не відповідають вимогам пунктів 6, 7 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» щодо їх оформлення, оскільки в них судом вказана неправильна: дата набрання чинності рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.09.2016 – 27.01.2021, тоді як правильною датою є 09.02.2017; строк пред`явлення рішення до виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.09.2016 в незмінній частині – 28.01.2024, тоді як правильною датою є 10.02.2020; особа стягувач – ПАТ КБ «Правекс-Банк», тоді як правильне найменування стягувача - Товариство з обмеженою діяльністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» згідно рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.04.2021.

Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 14.04.2025 у задоволенні заяви у даній справі відмовлено з посиланням на відсутність будь-яких об`єктивних підстав вважати, що виконавчі листи, видані Придніпровським районним судом м. Черкаси,  є такими, що не підлягають виконанню, вони містять усі реквізити та інформацію у відповідності до ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», у тому числі в частині викладення резолютивної частини судового рішення та зазначення стягувачів. Також вірно вказана дата набрання законної сили рішення, яке підлягає до примусового виконання – 27.01.2021 і строк пред`явлення їх до виконання – 28.01.2024. Крім того, ОСОБА_1 із заявою про визнання вказаних виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, з аналогічних підстав та обставин вже зверталася до суду і постановою Черкаського апеляційного суду від 11.02.2025 їй у задоволенні такої заяви було відмовлено. Ця постанова апеляційного суду набрала законної сили, а жодних нових обставин і підстав заявник у своїй заяві від 03.04.2025, з врахуванням остаточних вимог від 14.04.2025, які нею підтримані в судовому засіданні, не навела.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 14.05.2025 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність і необґрунтованість, просить скасувати ухвалу суду та нове рішення, яким задовольнити її заяву щодо приведення у відповідність до вимог статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчих листів шляхом:

- визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого 27.06.2024 Придніпровським районним судом м. Черкаси у цивільній справі №712/8159/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Правекс-Банк» судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2638 грн.;

- визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого 27.06.2024 Придніпровським районним судом м. Черкаси у цивільній справі № 712/8159/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 913 доларів США(145 173 грн.);

- зазначення у новому виконавчому листі у цивільній справі № 712/8159/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 913 доларів США(145 173 грн.) дати набрання чинності рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.09.2016 – 09.02.2017 та дати пред`явлення виконавчого листа до виконання – до 10.02.2020;

- зазначення у новому виконавчому листі у цивільній справі № 712/8159/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 913 доларів США(145 173 грн.) правильне найменування особи стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (згідно рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.04.2021) замість неправильного – Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс Банк».

В обґрунтування апеляційної скарги скаржниця вказує на неповне та упереджене викладення обставин справи судом та не дослідження письмових доказів, зокрема, які стосуються скасування постановою Верховного Суду від 27.01.2021 постанови апеляційного суду Черкаської області від 23.01.2019 в частині стягнення з ОСОБА_1 судових витрат за сплату судового збору в розмірі 2 638 грн. про що зазначено в мотивувальній частині постанови Верховного Суду, відтак виконавчий лист Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення судового збору у вказаній сумі було видано незаконно.

Скаржниця вважає необґрунтованою та неповною обставинам справи оскаржувану ухвалу в частині строку пред`явлення до виконання рішення суду від 13.09.2016 у незмінній його частині вищими судовими інстанціями з 09.02.2017, на думку ОСОБА_1 дія строку пред`явлення рішення до виконання не зупинялась до 27.01.2021.

На переконання скаржниці суд першої інстанції не мав права розглядати заяву у цій справі без матеріалів цивільної справи, яка наразі перебуває у Верховному Суді, оскільки це свідчить про не дослідження судом першої інстанції матеріалів справи, також це призвело до технічних помилок, зокрема, вказано невірну дату звернення Товариства до суду.

Крім того, ОСОБА_1 вказує про суперечності стосовно дати набрання законної сили рішенням суду, так в ухвалі суду від 08.04.2025, якою вирішувалося її клопотання про зупинення виконання, зазначив дату набрання законної сили рішенням Придніпровського районного суду від 13.09.2016 – 09.02.2017, натомість в оскаржуваній ухвалі від 14.04.2025 таку дату суд вказав – 27.01.2021, що є недостовірною інформацією та не відповідає матеріалам справи.

На думку ОСОБА_1 не правильним є застосування судом до спірних правовідносин ЗУ «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження» №2129-ІХ від 15.03.2022 щодо строків пред`явлення до примусового виконання рішення суду, оскільки такий строк розпочався 10.02.2017 та закінчився 10.02.2020, тобто за два роки до набрання чинності вказаним Законом.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.09.2016 (справа №712/8159/15-ц) стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 540, 35 доларів США, що станом на 04.06.2015 становить 221 410,17 грн. та 166 366,17 грн. та судовий збір у сумі 3 654,00 грн. (а.с.69-70).

Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.11.2016 відхилені зустрічні позовні вимоги про визнання договорів недійсними, що вбачається з постанови Черкаського апеляційного суду від 11.02.2025 (справа № 712/8159/15-ц).

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 09.02.2017 судове рішення від 13.09.2016 та додаткове рішення від 24.11.2016 залишені без змін (а.с.71-75). Відповідно рішення суду від 13.09.2016 набрало законної сили 09.02.2017.

Постановою Верховного Суду від 28.11.2018 ухвалу апеляційного суду від 09.02.2017 в частині вирішення позову ПАТ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.76-80).

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 23.01.2019 рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.09.2016 змінено в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 913 доларів США (145 173 грн.) за тілом, проценти станом на 31.01.2014 в сумі 3 627,35 доларів США, що становить 76 195,97 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 1 169,61 доларів США, що становить 25 626 грн., пеню за несвоєчасне погашення відсотків 764 доларів США, що становить 16 739 грн., загальна сума заборгованості якої становить 263 775,45 грн. та судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2 638 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін (а.с.81-85).

Ухвалою Верховного Суду від 27.06.2019 відкрито касаційне провадження у справі. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення суду від 13.09.2016, додаткового рішення від 24.11.2016 та постанови апеляційного суду від 23.01.2019 до закінчення їх перегляду у касаційному порядку відмовлено (а.с.86-87).

Постановою Верховного Суду від 27.01.2021 рішення суду першої інстанції від 13.09.2016 в незмінній частині та постанову апеляційного суду від 23.01.2019 в частині вирішення первісних позовних вимог ПАТ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, пені, нарахованої за несвоєчасне погашення кредиту та пені, нарахованої за несвоєчасне погашення процентів скасовано, прийнято в цій частині нове рішення про відхилення таких вимог. Рішення суду від 13.09.2016 в незмінній частині та постанову апеляційного суду від 23.01.2019 в частині вирішення первісних позовних вимог ПАТ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 913 доларів США залишено без змін (а.с.88-97).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.04.2021 замінено первісного стягувача ПАТ КБ «Правекс-Банк» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за рішенням суду від 13.09.2016.

18.06.2024 представник ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернувся до суду із заявою про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішення суду та відповідно до розписки 28.06.2024 ним було отримано 2 виконавчих листа від 27.06.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПравексБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 6 913 доларів США та судового збору у розмірі 2 638 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. від 01.07.2024 (ВП №75424152) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №712/8159/15-ц, виданого 27.06.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» (правонаступник ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») заборгованості у розмірі 6 913 доларів США (145 173 грн.) а.с.18).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. від 01.07.2024 (ВП №75425328) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №712/8159/15-ц, виданого 27.06.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» (правонаступник ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») судового збору у розмірі 2638 грн (а.с.19).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. від 23.08.2024 призначено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні (а.с.20).

Звертаючись до суду із заявою про приведення виконавчих листів у відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження», визнання виконавчих документів (виконавчих листів) такими, що не підлягають виконанню, витребування (відкликання) виконавчих листів у приватного виконавця боржник ОСОБА_1 посилається на те, що виконавчі листи не відповідають вимогам Закону, зокрема, - дата набрання рішенням законної сили, строк пред`явлення рішення до виконання, також слід замінити стягувача у виконавчому листі.

Указане питання має таке правове регулювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 4 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено вимоги до виконавчого документа. Так, згідно з ч. 1 Закону виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Згідно з ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як вбачається з правового висновку ВС від 16.01.2018 у справі №755/15479/14-ц підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

За матеріалами цієї справи, заявник просить привести у відповідність до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі листи, видані 27.06.2024 Придніпровським районним судом м. Черкаси у цивільній справі № 712/8159/15-ц, про стягнення з неї коштів на користь ПАТ «ПравексБанк» на виконання рішення ВС від 27.01.2021, визнати їх такими, що не підлягають виконанню та витребувати (відкликати) виконавчі листи у приватного виконавця. Вказуючи при цьому на те, що у виконавчих листах неправильно вказана дата набрання законної сили судовим рішенням, строк пред`явлення до виконання і найменування стягувача.

Так, предметом розгляду у справі були первісні позовні вимоги ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Правекс-Банк» про визнання кредитного договору та договору застави недійсними.

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 13.09.2016 первісні позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості задоволено. Додатковим рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 24.11.2016 відхилено зустрічні позовні вимоги про визнання договорів недійсними.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 09.02.2017 рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 13.09.2016 та додаткове рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 24.11.2016 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 28.11.2018 ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 09.02.2017 в частині вирішення позову ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Також рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 13.09.2016, додаткове рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 24.11.2016 та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 09.02.2017 в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Правекс-Банк» про визнання кредитного договору та договору застави недійсними залишено без змін.

Відтак, з 28.11.2018 рішення судів І та ІІ інстанцій у даній справі в частині вирішення первісних позовних вимог про стягнення кредитного боргу були скасовані касаційним судом, що спростовує посилання заявника та суду першої інстанції про початок строків пред`явлення до виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості саме з моменту набрання законної сили рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 13.09.2016.

У подальшому, постановою апеляційного суду Черкаської області від 23.01.2019 рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 13.09.2016 змінено в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та прийнято в цій частині нове рішення, яким визначено до стягнення загальну суму боргу в розмірі 263 775,45 грн, що стягується з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк», що складалася із сум заборгованості по сплаті тіла кредиту, процентів та пені.

Постановою ВС від 27.01.2021 рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 13.09.2016 та постанову апеляційного суду Черкаської області від 23.01.2019 в частині вирішення первісних позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, пені, нарахованої за несвоєчасне погашення кредиту, та пені, нарахованої за несвоєчасне погашення процентів стягнення боргу скасовано та прийнято нове рішення про відхилення таких позовних вимог. Рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 13.09.2016 в незміненій частині та постанову апеляційного суду Черкаської області від 23.01.2019 в частині вирішення первісних позовних вимог ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 913 доларів США залишено без змін.

Таким чином, в зазначеній частині позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь кредитора боргу у відповідній сумі остаточно були вирішені по суті саме згідно судового рішення ВС, яке набрало законної сили 27.01.2021.

Згідно підпункту 4 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Частиною 1 статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Відтак у даному випадку строк пред`явлення виконавчого документа до виконання стосовно заявника пропущений не був, так як він розпочався 28.01.2021 та на час військового стану, введеного 24.02.2022, перервався. Отже, пред`являючи до виконання виконавчі листи, стягувач дотримався визначеного законодавством строку.

Стосовно доводів ОСОБА_1 невідповідності найменування стягувача, зазначеного у виконавчому листі слід вказати на те, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень. Згідно із судовим рішенням заборгованість та судовий збір стягнуті із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк», що, відповідно, відображено у виконавчих листах.

Далі, згідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України, зокрема, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

У даній справі на підставі ухвали суду від 09.04.2021 було замінено первісного стягувача на правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», що не свідчить про невідповідність виконавчих документів.

Крім того, посилання скаржниці щодо невірної суми судового збору не знайшли свого підтвердження, адже згідно з резолютивною частиною постанови ВС ід 27.01.2021 рішення суду першої інстанції від 13.09.2016 в незмінній частині та постанову апеляційного суду від 23.01.2019 в частині вирішення первісних позовних вимог ПАТ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, пені, нарахованої за несвоєчасне погашення кредиту та пені, нарахованої за несвоєчасне погашення процентів скасовано, прийнято в цій частині нове рішення про відхилення таких вимог. Рішення суду від 13.09.2016 в незмінній частині та постанову апеляційного суду від 23.01.2019 в частині вирішення первісних позовних вимог ПАТ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 913 доларів США залишено без змін.

Отже підстав для приведення виконавчих листів у відповідність до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та визнання їх такими, що не підлягають до виконання, про що доводить заявник, при судовому розгляді встановлено не було, не встановлено їх і при апеляційному розгляді даної справи.

При цьому, варто наголосити, що відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

У пілотному рішенні у справі "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 Європейський суд, вказав, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права ("право на суд"), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їхньої справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухваленого будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова "судового розгляду" .

У справі "Soering vsUK" Європейський суд визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням.

Апеляційні доводи  ОСОБА_1 , що суд першої інстанції не мав право розглядати заяву у цій справі без усіх матеріалів цивільної справи, яка наразі перебуває у ВС, не можуть бути підставою для скасування ухваленого рішення у справі з огляду на приписи ч. 1 ст. 432 ЦПК України, згідно з якими суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Як встановлено під час судового розгляду судове рішення у цій справіна підставі якого видано виконавчий документ та яке підлягає виконанню набрало законної сили і його виконання зупинено не було.

Доводи скаржниці щодо помилковості висновків суду першої інстанції, неповне та упереджене викладення обставин справи, висновків суду не спростовують, адже оскаржуваним рішенням суду проаналізовано всі норми права, які регулюють правовідносини у цій справі, наявні докази та посилання, а тому не потребують переоцінки судом апеляційної інстанції. Доводи ж апеляційної скарги зводяться до незгоди з ухваленим рішенням у цій справі, яке, на думку апеляційного суду є законним і обґрунтованим.

Даючи оцінку доводам, викладеним в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 14.04.2025, якою відмовлено у задоволенні заяви про приведення виконавчих листів у відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження», визнання виконавчих документів (виконавчих листів) такими, що не підлягають виконанню, витребування (відкликання) виконавчих листів у приватного виконавця, у даній справі слід залишити без змін, а подану апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 432 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу – відхилити.

Ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 14.04.2025 у даній справі за заявою ОСОБА_1 про приведення виконавчих листів у відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження», визнання виконавчих документів (виконавчих листів) такими, що не підлягають виконанню, витребування (відкликання) виконавчих листів у приватного виконавця, – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повну постанову складено 25.06.2025.

Суддя-доповідач

Судді