Судове рішення #2184562743

Справа №: 343/648/25

Провадження №: 2/343/413/25

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2025 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Тураша В. А.,

секретаря - Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувшись 03.04.2025, через систему «Електронний суд», в Долинський районний суд Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, просить ухвалити рішення, яким:

стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №32550-05/2024 від 28.05.2024 в розмірі 24900 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»;

стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 28.05.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання фінансового кредиту №32550-05/2024, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме: надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

Відповідач не виконав свої зобов`язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у

відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

24.09.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договору факторингу №24092024 від 24.09.2024.

Згідно вищевказаного договору, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №32550-05/2024 від 28.05.2024.

Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 24900 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6000 грн; заборгованість за відсотками - 10800.00 грн; заборгованість за штрафом - 8100.00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 24900 грн(а.с.1-5)

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2025 цивільна справа № 343/648/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.69).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04.04.2025 відкрито спрощене провадження у справі № 343/648/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з повідомлення сторін на 28 квітня 2025 року.

Роз`яснено сторонам їх право заявити відвід судді з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі з позовною заявою та додатками для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзивів на позов, які повинні відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, а також доказів, що підтверджують обставини, на яких грунтуються його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, і документів, що підтверджують надіслання (надання) відзивів та доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Відповідач не пізніше п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Роз`яснено учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (а.с.72).

Відповідач ОСОБА_1 , 22.04.2025, через систему «Електронний суд», подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - капітал» не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між ним та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-спілка" (позивач) жодного кредитного договору укладено не було.

Позивач у своїй заяві посилається на укладення нібито кредитного договору між ним та ТОВ «Стар Файненс Груп» № 32550-05/2024 від 28.05.2024.

Відповідно до умов кредитного договору кредитні кошти перераховуються кредитодавцем безпосередньо на банківську картку позичальника. Такий вважається наданим після здійснення перерахунку.

В матеріалах справи відсутні будь які докази отримання ним грошових коштів за даним кредитним договором.

При цьому, як підтвердження передачі грошових коштів, до матеріалів справи долучено повідомлення про успішне перерахування коштів за кредитним договором № 32550-05/2024 від 28.05.2024.

Даний документ не є належним доказом, що підтверджує здійснення перерахунку кредитних коштів на його рахунок, адже не є первинним документом, яким зафіксовано здійснення перерахунку.

Позивач не надав доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів за кредитним договором, право вимоги на яке перейшло. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 514 ЦК України).

До матеріалів справи доданий розрахунок заборгованості, здійснений первинним кредитодавцем.

Проте, наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором складений уже після відступлення первісним кредитором права вимоги (засвідчений електронним підписом 13.03.2025) та не містить відомостей про надання на виконання умов договору грошових коштів, їх отримання та неповернення у строки, визначені у договорі.

Розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.

Отже, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження зарахування на його особистий рахунок кредитних коштів від жодної з фінансових установ.

Вимоги стягнення заборгованості за кредитним договором позивач виключно обгрунтовує договором відступлення прав вимог та розрахунком заборгованості, який у свою чергу не містить інформації про нарахування йому кредитних коштів та утворення заборгованості, складений після передачі права вимоги.

Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Щодо здійсненого розрахунку відсотків та штрафу.

Тіло кредиту за договором становить 6000 грн, а сукупна сума пені та інших платежів становить 18900 грн (без тіла кредиту) - у 3 рази більше, що явно є непропорційним та суперечить принципу розумності.

Таким чином, стягнення 18900 грн штрафу та відсотків за користування є незаконним, адже порушує статтю 21 Закону України "Про споживче кредитування".

Позивач зазначає, що заборгованість за відсотками за кредитним договором становить 10800 грн.

Пунктом 1.4 кредитного договору встановлено, що за користування кредитним договором Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Денна процентна ставка становить 1,5%.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», що був прийнятий 22.11.2023, було доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, частиною п`ятою: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %». Даний Закон набрав чинності 24.12.2023.

Тобто, станом на 28.05.2025 було встановлено законодавче обмеження щодо розміру денної процентної ставки за користування кредитними коштами, не більше 1%.

Відповідно до розрахунку заборгованості проценти за користування кредитом нараховані щоденно за ставкою 1,5% - 2700 грн/міс, що прямо суперечить законодавству.

Нарахована позивачем заборгованість за відсотками є завищеною, не відповідає ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», засадам справедливості, добросовісності, розумності.

Позивач зазначає, що заборгованість за штрафом становить 8100 грн. Позивач не наводить детальний розрахунок штрафу у позовній заяві та не зазначає, чому розмір штрафу становить більше 100% розміру кредиту, що явно є непропорційним.

Нарахований позивачем штраф у розмірі 8100 грн в період воєнного стану підлягає списанню (а.с.79-82).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 28.04.2025 клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про витребування доказів - задоволено.

Витребувано в Акціонерного товариства «Універсал Банк» наступну інформацію:

- Чи належить банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 ?

- Чи була успішною транзакція № b1а8cfcc-71dа-420b-а4d7-с72а43b9b757 здійснена 28.05.2024 о 17:50:03 на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 6000 грн?

Якщо так, то:

- Чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ?

- Чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 ? (а.с.88-89).

Відповідач ОСОБА_1 22.05.2025, через систему «Електронний суд», подав додаткові пояснення у справі, зазначивши , що позивач у заяві по суті не зазначає, яким саме з передбачених способів було укладено кредитний договір та не підтверджує факту підпису ним електронного

правочину у відповідності до статті 12 Закону "про електронну комерцію" .

На підтвердження факту укладення кредитного договору позивач посилається на такі

електронні документи:

- договір про надання фінансового кредиту №32550-05/2024 від 28.05.2024 ;

- додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту No32550-05/2024 від

28.05.2024;

- паспорт споживчого кредиту;

- довідку про ідентифікацію.

Такі документи вказують лише на пропозицію позивача, яку він дає своїм споживачам, а не факт укладення ним договору (що передбачає вчинення відповідних дій особою, яка приймає пропозицію).

Водночас, розділом 2 кредитного договору №32550-05/2024 передбачено порядок його укладення. Зазначено, що перед укладенням договору здійснюється верифікація та ідентифікація Клієнта, видача кредиту здійснюється через веб-сайт, після чого створюється кабінет Клієнта, вхід в який здійснюється смс - підтвердження, заповнюється анкета - заявка, здійснюється телефонний дзвінок для підтвердження.

Жодних доказів, які б підтверджували верифікацію та ідентифікацію його як клієнта фінансової установи, реєстрацію на сайті, підтвердження дзвінків чи смс - повідомлень з метою укладення договору у матеріалах справи не міститься.

Замість його підпису у договорі зазначено: W0312. Яким чином такий буквено-цифровий набір відображає прийняття ним пропозиції щодо укладення договору - не зрозуміло.

У матеріалах справи відсутні докази введення ним такого буквено-цифрового набору чи здійснення підпису договору у будь - якій іншій формі.

Жодного підтвердження обміну з ним електронними повідомленнями, позивачем не надано.

Оскільки, позивачем не доведено належними доказами, що ним було прийнято пропозицію укладення договору та підписано кредитний договір, на нього не можуть поширюватися правові наслідки за невиконання даного договору (а.с.93-94).

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Дудченко К.В. (довіреність у порядку передоручення від 15.04.2025 а.с.110) в судове засідання не з`явилася, хоч про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена судом, подала клопотання, сформоване 13.06.2025 в системі «Електронний суд», в якому просить задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечують. Розгляд справи просить здійснювати за відсутності представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (а.с.108-109).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання на повторний виклик не з`явився, причини своєї неявки не повідомив, хоча про час та місце його проведення був належним чином повідомлений судом про що свідчить оголошення на офіційному сайті Долинського районного суду про розгляд справи (а.с.77,102,107) та повідомлення про доставлення судової повістки на електронну пошту відповідача (а.с.100,105).

У відзиві на позовну заяву відповідач просить у задоволенні позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 24 900 гривень -

відмовити повністю.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши позовну заяву, відзив на позов, додаткові пояснення, оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.ч. 1.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах а на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

В ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Порядок отримання кредитних коштів є наступним: вибирається сума коштів, яку позичальник бажає взяти у кредит та строк на який береться такий кредит; оформлюється заявка; обирається персональний логін і пароль для входу в Особистий Кабінет, при підписанні документів на телефонний номер Клієнта, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який Клієнт зобов`язаний ввести на веб-сторінці (далі - «електронний підпис одноразовим ідентифікатором»), Електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи Клієнта, при цьому, Сторони домовилися, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором; проходиться погодження та перевірка банківської карти; у разі прийняття рішення про отримання кредиту Клієнт ознайомлюється з індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту в Особистому Кабінеті, у разі згоди із запропонованими умовами кредитування, Клієнт підписує індивідуальну частину договору за допомогою отриманого одноразового ідентифікатора; отримуються кошти на розрахункову карту позичальника.

Тобто, укладання угоди без заповнення заявки клієнтом є неможливим.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону , електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; та ін.

Таким чином, Законом визначено, що саме договором оферти визначається технологію (порядок) укладення договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору, спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту), технічні засоби ідентифікації сторони.

Згідно зі ст. 12 Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто, норми чинного законодавства передбачають одразу декілька способів підписання електронного правочину, один з яких за допомогою одноразового ідентифікатора.

Верховний Суд у справі № 561/77/19 від 16.12.2020 зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Таким чином, електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т.ч. електронну. Тож електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі № 127/33824/19 від 07.10.2020.

Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до положень ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом... боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

Судом встановлено, що 28.05.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 32550-05/2024.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2,1.4, 1.6 договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 6000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 28.05.2024. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 24.09.2024.

За користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.

Денна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього договору.

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Згідно п.п.2.18, 7.1 договору, укладання договору відбувається згідно Закону України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту позичальником оферти,

Товариства, що є укладенням договору відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», Товариство накладає на оригінал договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, а

оригінал договору завантажується (надсилається) в Особистий кабінет Клієнта.

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку вказаного в п.1.2 цього договору.

Відповідно до п.7.13 кредитного договору, підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомився з Порядком інформування споживачів щодо послуг споживчого кредитування, які надаються ТОВ «Стар Файненс Груп», опублікованому на сайті, та погоджується з порядком інформування споживачів згідно умов вказаного Порядку (у т.ч. з порядком відмови від отримання комерційних електронних повідомлень), а також надав згоду товариству на отримання комерційних електронних повідомлень у визначених товариством обсягах та періодах їх надсилання.

Кредитний договір підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором W0312. Позичальник також вказав свої паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер, номер особистого електронного платіжного засобу (картка № НОМЕР_1) (а.с.13-24).

Згідно довідки про ідентифікацію виданої ТОВ «Стар Файненс Груп» ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір №32550-05/2024 від 28.05.2024 ідентифікований ТОВ «Стар Файненс Груп» . Акцент договору позичальником (підписання аналогом ЕПЦ у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий - W0312; час відправки ідентифікатору позичальнику 28.05.2024, 44:50 РМ; номер телефону на який відправлено ідентифікатор НОМЕР_4 (а.с.35).

В додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 32550-05/2024 від 28.05.2024 є Графік платежів, відповідно до якого дата видачі кредиту: 28.05.2024, дата платежу: періодами з 26.06.2024 до 24.09.2024 (всього 4 періоди). Чиста сума кредиту: 6000,00 грн, сума платежу за розрахунковий період, усього: 16800,00 грн, сума кредиту за договором/погашення суми кредиту: 6000,00 грн, проценти за користування кредитом, усього: 10800,00 грн. Від клієнта Додаток № 1 підписано електронним підписом W0312(а.с.25).

Також до укладення вищевказаного кредитного договору ОСОБА_1 ознайомився із паспортом споживчого кредиту, що підтвердив електронним підписом одноразовим ідентифікатором W0312 (а.с. 26-29).

До матеріалів справи долучено заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту ОСОБА_1 , в якому зазначені всі анкетні дані відповідача ОСОБА_1 , зокрема: паспортні дані; місце проживання; РНОКПП НОМЕР_2 ; номер картки отримувача НОМЕР_1; номер телефону НОМЕР_4 та інформація стосовно бажаного кредиту. Заявка-анкета підписана позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором W0312 (а.с.30-32).

Згідно інформаційного повідомлення про передачу позичальником до ТОВ «Стар Файненс Груп» персональних даних третіх осіб під час укладення, виконання із припинення кредитного договору, включаючи близьких осіб споживача фінансових послуг, які не є спадкоємцями, поручителями, майновими поручителями, вона містить інформацію про ОСОБА_1 та ним підписана одноразовим ідентифікатором W0312. (а.с.33-34).

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт Товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.

ТОВ «Стар Файненс Груп» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти на загальну суму 6000,00 грн.

Згідно повідомлення ТОВ «Пейтек» № 20250213-52 від 13.02.2025, відповідно до Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку 30902-2 від 09.02.2024, на платіжну картку клієнта від ТОВ «Стар Файненс Груп» 28.05.2024 17:50:03 було успішно перераховано кошти у сумі 6000,00 грн, банкеквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а.с.37) .

Згідно відповіді №БТ/4221 від 19.05.2025 наданої АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали про витребування доказів Долинського районного суду Івано-Франківської області від 28.04.2025 - на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 . 28.05.2024 на платіжну картку № НОМЕР_5 було зараховано платіж у сумі 6000 грн (а.с.97).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 32550-05/2024 від 28.05.2024, наданого ТОВ «Стар Файненс Груп» , за відповідачем ОСОБА_1 , станом на 24.09.2024, рахується заборгованість в сумі 24900 грн, з яких: 6000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 10800 грн - заборгованість за відсотками; 8100 грн - штраф (а.с.38) .

З огляду на викладене, в розрізі даного спору вбачається, що між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 , виникли договірні відносини, які регулюються укладеним 28.05.2024 договором про надання фінансового кредиту №32550/-05/2024 , та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору, у ТОВ «Стар Файненс Груп», як первісного кредитора за спірними зобов`язаннями виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, по відсоткам за користування кредитом.

В судовому засіданні встановлено, що вказаний кредитний договір відповідачем не оспорювався, він зустрічного позову про визнання вищезгаданого електронного договору недійсним до суду не подавав, цей електронний договір в судовому порядку недійсним не визнавався (доводи і докази про протилежне у матеріалах справи відсутні), а відтак такий (відповідно до ст. 204 ЦК України) є правомірним, а тому підлягає до виконання.

За вищенаведених обставин в їх сукупності, суд відхиляє доводи відповідача, які ставлять під сумнів укладення 28.05.2024 відповідачем ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту №32550/-05/2024 .

24.09.2024 між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Стар Файненс Груп» укладено договір факторингу № 24092024.

Відповідно до умов п.п.1.1, 1.2 даного договору, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступити факторові право

грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (Портфель заборгованості).

Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від бржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами.

Згідно з п.п. 6.2.3, 7.1, 7.2, 8.1 цього договору, відступлення права вимоги за цим договором здійснюється без згоди боржників.

Фактор сплачує клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 3564318,78 грн без ПДВ. Фактор здійснює оплату клієнту суму фінансування шляхом перерахування коштів, у розмірі, що вказані в п. 7.1 цього договору на рахунок, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання сторонами договору (а.с.41-51).

Факт оплати при здійснення відступлення права вимоги підтверджується платіжною інструкцією № 5895 від 24.09.2024 (а.с.54).

Крім того, сторонами договору факторингу підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі письмового та електронного Реєстру Боржників від 24.09.2024 до Договору факторингу №24092024 від 24.09.2024 (а.с.53).

Відповідно до витягу із реєстру боржників до Договору факторингу №24092024 від 24.09.2024, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №32550-05/2024 в сумі 24900,00 гривень, в тому числі: 6000,00 грн - сума основного боргу за кредитом; 10800,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 8100,00 грн - сума заборгованості по пеням/штрафам (а.с.52).

З аналізу вказаних вище документів випливає, що позивач довів наявність заборгованості у відповідача за договором про надання фінансового кредиту №32550-05/2024 від 28.05.2024, перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача та про своє право вимагати її погашення.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №32550-05/2024 від 28.05.2024 суд встановив, що протягом періоду кредитування, тобто у межах погодженого сторонами строку кредитування - 120 днів нараховувалася відсоткова ставка у розмірі 1,5 % від основного боргу з врахуванням часткового погашення кредиту відповідачем, а саме:

з 28.05.2024 до 24.09.2024 - 1/5% від основного боргу в розмірі 6000,00 грн в сумі 90,00 грн в день.

Загальна сума нарахованих процентів становить 10800,00 грн.

Однак суд не погоджується із наведеним позивачем розрахунком заборгованості за процентами за вказаним кредитним договором.

Відповідно до положень ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.

З урахуванням вказаних змін, суд дійшов до переконання, що погоджений сторонами розмір відсоткової ставки в розмірі 1,5 % з 28.05.2024 узгоджується з Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону України «Про споживче кредитування», проте нарахування такого розміру відсоткової ставки є підставним до 20.08.2024, оскільки з 21.08.2024 розмір щоденної відсоткової ставки можливий у розмірі тільки 1%.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума заборгованості за відсотками в розмірі 9780,00 грн з яких: 7740,00 грн за період з 28.05.2024 до 20.08.2024 (6000 грн х 1,5% х 86 днів), 2040,00 грн за період з 21.08.2024 до 24.09.2024 (6000,00 х 1% х 34 дні), задоволивши позовні вимоги в цій частині частково.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по штрафам в розмірі 8100, 00 грн, суд зазначає наступне.

Положення п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного, у даному випадку відсутні підстави для стягнення з відповідача 8100,00 грн штрафу, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, та підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомлений з умовами кредитування, уклавши кредитний договір не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, хоча взяв на себе зобов`язання їх виконувати та вчасно погашати заборгованість, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №32550-05/2024 від 28.05.2024 в розмірі 15780,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6000,00 грн; заборгованість за нарахованими відсотками - 9780,00 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову - судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн (платіжна інструкція №5377 від 18.03.2025 а.с.8).

З відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволені на 63,37% з розрахунку: 15780 грн 00 коп. (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 24900 грн 00 коп. (сума заявлених позовних вимог) = 63,37% (відсоток задоволених позовних вимог).

Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1535,08 грн з розрахунку: 2242,40 грн (сума сплаченого судового збору) х 63,37% (відсоток задоволених позовних вимог).

У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

На підставі ст.ст. 526, 530, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, п. 18 Перехідних положень ЦК України, ст. 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", ст. 8, п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», керуючись ст.ст.12, 141, 258, 259, 265, 268, 279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄРДПОУ:35234236, р/р НОМЕР_6 , банк отримувач АТ «Креді Агріколь Банк» заборгованість за за договором про надання фінансового кредиту №32550-05/2024 від 28.05.2024 в розмірі 15780,00 (п`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 00 копійок з яких: 6000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9780,00 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄРДПОУ:35234236, р/р НОМЕР_6 , банк отримувач АТ «Креді Агріколь Банк» - 1535 (одна тисяча п`ятсот тридцять п`ять) гривень 08 копійок с плаченого судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду .

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄРДПОУ:35234236, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1 корп.28, м. Львів, 79029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_1 .



Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш










  • Номер: 22-ц/4808/1290/25
  • Опис: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до Яремка Романа Миколайовича про стягнення заборгованості за кредитним договором
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 343/648/25
  • Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
  • Суддя: Тураш В.А.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 24.07.2025
  • Дата етапу: 24.07.2025
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація