КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2012 року місто Київ № 2а-554/12/1070
15.35
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого –судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників
позивача: Ходак А.В.,
відповідача: Мурга Р.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція»
доДержавної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, –
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Приватне акціонерне товариство «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням їх зміни, позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 24.10.2011 року № 0001092300 та від 22.12.2011 року № 0001302300 прийняті з порушенням норм матеріального права, є такими, що суперечить чинному законодавству України та підлягають скасуванню.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року позовну заяву було залишено без руху, визначено спосіб та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 15 лютого 2012 року.
8 лютого 2012 року до суду надійшло клопотання (вхідний № 1984), в якому Приватне акціонерне товариство «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція» на виконання ухвали судді Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року про залишення позовної заяви без руху надає платіжне доручення від 06.02.2012 року № 1303 про сплату судового збору.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2012 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.02.2012 року.
28.02.2012 року розгляд справи відкладено на 22.03.2012 року у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, від якого надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача 16.02.2012 року надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.10.2011 року № 0001092300 та від 22.12.2011 року № 0001302300.
В призначений день та час в судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.
01.03.2012 року до суду від представника позивача надійшли додаткові докази по справі, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 22.03.2012 року надав письмові заперечення на адміністративний позов.
У зв’язку із проведенням реорганізації податкових інспекцій, в судовому засіданні відбулася заміна відповідача –Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на належного відповідача –Державну податкову інспекцію у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби.
Представник позивача позовні вимоги, з урахуванням їх зміни, підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Приватне акціонерне товариство «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція»є юридичною особою, ідентифікаційний номер: 23742193.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2011 року працівниками ДПІ у Вишгородському районі Київської області проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт № 2145/23-2/23742193 від 06.10.2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція»код за ЄДРПОУ 23742193 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з Консорціум «ГУДПАЙП»код за ЄДРПОУ 36511388 за червень 2011 року.
Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано наступні порушення податкового законодавства:
- порушено пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у зв’язку з чим завищено суму податкового кредиту на загальну суму 867 852, 17 гривень, в тому числі за червень 2011 року на суму 867 852, 17 гривень, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає до сплати у розмірі 867 852, 17 гривень, в тому числі за червень 2011 року на суму 867 852, 17 гривень;
- порушено пункт 201.15 статті 201 Податкового кодексу України та абзац 3 пункту 13 наказу ДПА України від 25.01.2011 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за № 197/18935, а саме: ПАТ «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція»до ДПІ у Вишгородському районі Київської області до податкової декларації з ПДВ за червень 2011 року не надано копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді (реєстр виданих та отриманих податкових накладних).
Позивач не погодившись з Актом перевірки № 2145/23-2/23742193 від 06.10.2011 року, 13.10.2011 року за вих. № 151/10 подав заперечення.
За результатами розгляду матеріалів перевірки з урахуванням заперечень, на підставі Акту перевірки № 2145/23-2/23742193 від 06.10.2011 року, ДПІ у Вишгородському районі Київської області винесено податкове повідомлення-рішення від 24.10.2011 року № 0001092300 за платежем по ПДВ з вироблених на Україні товарів на суму грошового зобов’язання за основним платежем –867 852, 17 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями –433 926, 09 гривень.
Вищевказане податкове повідомлення-рішення позивачем отримано 25.10.2011 року.
Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 24.10.2011 року № 0001092300, подав скаргу № 160/11, в якій просив вищевказане податкове повідомлення-рішення скасувати.
За результатами розгляду скарги, ДПА в Київській області винесло Рішення № 3421/10/25-017/342-1743 від 22.12.2011 року, яким частково скасувало податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 24.10.2011 року № 0001092300 в частині застосування штрафної (фінансової) санкцію у розмірі 433 926, 09 гривень, а скаргу позивача у відповідній частині задовольнила.
Позивач, не погодившись з Рішенням ДПА в Київській області № 3421/10/25-017/342-1743 від 22.12.2011 року, та відповідно, з податковим повідомленням-рішенням від 24.10.2011 року № 0001092300, подав скаргу до ДПС України (вхідний № 245/6 від 05.01.2012 року).
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги № 1533/6/10-2115 від 24.01.2012 року вирішено залишити без змін податкове повідомлення-рішення від 24.10.2011 року № 0001092300 з урахуванням Рішення ДПА в Київській області № 3421/10/25-017/342-1743 від 22.12.2011 року, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу позивача –без задоволення.
За результатами розгляду скарг ДПІ у Вишгородському районі Київської області винесено податкове повідомлення-рішення від 22.12.2011 року № 0001302300 за основним платежем –867 852, 17 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1, 00 гривень.
Позивач, не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.10.2011 року № 0001092300 та від 22.12.2011 року № 0001302300, що і є предметом даного позову.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступних положень законодавчих актів.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом
Згідно з пунктом 58.1 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.
Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що у відповідності до договору № 0103/11 від 01.03.2011 року, укладеного між позивачем та Консорціумом «ГУДПАЙП»(одним із засновників якого є позивач), сторони прийняли на себе зобов’язання, які були виконані у повному обсязі.
Так, Консорціумом «ГУДПАЙП»було прийнято на себе зобов’язання по виконанню в заводських умовах, власними силами та за допомогою третіх осіб, згідно з діючим законодавством, роботи з очищення труб діаметром 530 міліметрів, проведенню ремонтних робіт та нанесенню на них зі свого матеріалу зовнішнього покриття екструдованим поліетиленом типу 3В товщиною 2, 5 міліметри по ТУ У 26.8-30244575-001:2008 в кількості 4453, 1 метрів погонних, а також виконувати перебазування (вивіз та повернення) труб, наданих позивачем, навантажувально-розвантажувальні роботи.
Станом на 30.06.2011 року роботи, обумовлені вищевказаним договором, Консорціумом «ГУДПАЙП»було виконано в повному обсязі, що підтверджується актом прийому передачі від 30.06.2011 року, яким було зафіксовано виконання робіт з очищення труб діаметром 530 міліметрів, проведенню ремонтних робіт та нанесенню на них із свого матеріалу зовнішнього покриття екструдованим поліетиленом типу 3В товщиною 2, 5 міліметрів. Враховуючи, що роботи пов’язані з очищенням труб діаметром 530 міліметрів, проведенням ремонтних робіт та нанесенням на них із свого матеріалу зовнішнього покриття екструдованим поліетиленом типу 3В товщиною 2, 5 міліметри проводилось протягом тривало часу, Консорціумом «ГУДПАЙП»протягом всього терміну проводилось перебазування труб, обумовлене договором, було прийнято рішення щодо підписання єдиного акту прийому-передачі виконаних робіт, позивачем проводились розрахунки шляхом перерахування коштів на рахунок Консорціуму «ГУДПАЙП».
У зв’язку з вищевикладеним, Консорціумом «ГУДПАЙП»було виписано податкову накладну № 3 від 30.06.2011 року на загальну суму 5 207 113, 04 гривень, в тому числі ПДВ на суму 867 852, 17 гривень на загальну суму виконаних об’ємів робіт за червень 2011 року.
Суму податку за вищевказаною накладною, позивачем було включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за червень 2011 року.
Суми ПДВ по податковій накладній від 30.06.2011 року № 3 позивачем було включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за червень 2011 року, відображено в розділі І «Отримані податкові накладні»за червень 2011 року. Суми ПДВ по зазначеній податковій накладній відображено в розділі ІІ «Податковий кредит»розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за відповідний звітний період.
Так, за даними реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2011 року позивач в розділі І «Отримані податкові накладні», в графі 1, за записом № 144 зазначена податкова накладна від 30.06.2011 року № 3 на загальну суму 5 207 113, 04 гривень (ПДВ 867 852, 17 гривень), отримана від Консорціуму «ГУДПАЙП».
За результатами перевірки встановлено, що при поданні позивачем до ДПІ у Вишгородському районі податкової декларації з ПДВ за червень 2011 року не надано копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних а електронному вигляді, чим порушено вимоги пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України.
Таким чином, позивач, відобразивши в податковому кредиті ПДВ у сумі 867 852, 17 гривень (по податковій накладній від 30.06.2011 року № 3) не враховано те, що згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і Реєстрі виданих податкових накладних продавця та Реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Крім того, позивачем до ДПІ у Вишгородському районі Київської області не було подано заяву зі скаргою на постачальника –Консорціум «ГУДПАЙП»за відповідний звітний (податковий період), що в силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та не дає права на включення позивачем до податкового кредиту суму в розмірі 867 852, 17 гривень.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Отже, у період з 1 квітня по 1 липня 2011 року податкові накладні, в яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить понад 500 000, 00 гривень, підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН. Тобто, податкова накладна від 30.06.2011 року № 3, що виписана Консорціумом «ГУДПАЙП»на суму ПДВ –867 852, 17 гривень на порушення вищевказаної норми Податкового кодексу України, не була зареєстрована в ЄРПН.
Таким чином, позивач, відобразивши в податковому кредиті ПДВ в сумі 867 852, 17 гривень (по податковій накладній від 30.06.2011 року № 3) не врахував те, що згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і Реєстрі виданих податкових накладних продавця та Реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
В наданих позивачем додаткових доказах по справі, а саме з доповідної записки головного бухгалтера ПАТ «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція»Оваденко І.М. до директора ПАТ «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція»Дьоміна Ю.М. від 22.09.2011 року вбачається наступне.
Згідно електронного листа бухгалтера Консорціуму «ГУДПАЙП», а також повідомлення Генерального директора Консорціуму «ГУДПАЙП»в результаті технічної помилки було неправильно оформлено фінансово-господарські документи за наслідками виконання договору № 0103/11 від 01.03.2011 року, укладеного між позивачем та Консорціумом «ГУДПАЙП»по виконанню в заводських умовах робіт з очищення труб діаметром 530 міліметрів, проведенню ремонтних робіт та нанесенню на них із свого матеріалу зовнішнього покриття екструдованим поліетиленом типу 3В, товщиною 2, 5 міліметри по ТУ У 26.8-30244575-001:2008 в кількості 4453, 1 метрів погонних (виключно з перебазуванням).
На підставі представлених накладних, головним бухгалтером ПАТ «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція»Оваденко І.М. було внесено відповідні коригування у податкову та фінансову звітність.
Також позивачем було надано для перевірки податковому органу податкові накладні від 23.06.2011 року № 1, від 29.06.2011 року № 2 та від 30.06.2011 року № 3 на загальну суму 5 207 113, 04 гривень, в тому числі ПДВ 867 852, 17 гривень (нанесення зовнішнього ізоляційного покриття екструдованим поліетиленом типу 3В товщиною 2, 5 міліметри) згідно ТУ У 27.2-31017014-001:2005 на труби діаметром 530 міліметрів), що не відповідає опису робіт, які зазначені у договорі від 01.03.2011 року № 0103/11 та актах здачі-прийняття робіт від 23.06.2011 року № ГП-0000003, від 29.06.2011 року № ГП-0000004 та від 30.06.2011 року № ГП-0000005, а саме: роботи з очищення труб діаметром 530 міліметрів, проведенню ремонтних робіт і нанесення на них зі свого матеріалу зовнішнього ізоляційного покриття екструдованим поліетиленом типу 3В товщиною 2, 5 міліметри по ТУ У 26.8-30244575-001:2008.
За результатами виконаних робіт за червень 2011 року помилково був виписаний акт виконаних робіт на суму 5 207 113, 04 гривень з ПДВ та виписана одна податкова накладна на суму 5 207 113, 04 гривень, після встановлення помилок були внесені зміни в акти виконаних робіт та податкові накладні.
Позивачем також було подано до ДПІ у Вишгородському районі Київської області уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2011 року від 22.09.2011 року № 90088115603 та Розшифровки податкових зобов’язань з податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2011 року від 22.09.2011 року № 9008115239. Так, в поданих розшифровках податкового зобов’язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2011 року у розділі ІІ «Податковий кредит»зменшено суму обсягу постачання без ПДВ на суму «-»4 339 261, 59 гривень та зменшено суму ПДВ на суму «-»867 852, 32 гривень по постачальнику Консорціум «ГУДПАЙП», а також збільшено суму обсягу постачання без ПДВ на суму «+»4 339 260, 87 гривень та збільшено суму ПДВ на суму «+»867 852, 17 гривень по постачальнику Консорціум «ГУДПАЙП».
Суд не погоджується з твердженнями позивача, що у разі встановлення помилки податкова накладна може бути відкликана (скасувати), визнана нечинною, а уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2011 року є підставою для виписування трьох інших податкових накладних з огляду на наступне.
До податкового кредити платник податку може включити суми податку на додану вартість по тих податкових накладних щодо яких одночасно виконані такі умови (у разі дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених Податкових кодексом України):
- оформлені у відповідності з вимогами Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 (на момент виникнення спірних відносин чинним був Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Державної податкової адміністрації 21.12.2010 року № 969),
- зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних,
- отримані в порядку, визначеному податковим кодексом України,
- взяті на облік згідно з правилами податкового та бухгалтерського обліку.
Так, відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 Порядку оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу.
Податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після реєстрації, що здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою «Х»).
Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (підпункт 6.2 пункту Порядку).
Єдиним варіантом для включення сум податку до складу податкового кредиту у випадках порушення продавцем правил заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є подання покупцем скарги на постачальника (пункт 7 Порядку).
Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2011 року і оформлення податкових накладних від 23.06.2011 року № 1, від 29.06.2011 року № 2 та від 30.06.2011 року № 3, у цьому випадку не дає позивачу право на включення сум податку до складу податкового кредиту.
Відповідно до пункту 18 Порядку коригування може бути тільки сум податкових зобов’язань відповідно до статті 192 Податкового кодексу України.
У статті 192 Податкового кодексу визначено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Коригування самих податкових накладних, їх відкликання і виставлення нових у зв’язку з виявленими помилками податковим законодавством не передбачена.
Також не було надано підтвердження щодо фактичної дати встановлення помилок та отримання первинних документів виписаних Консорціумом «ГУДПАЙП»на адресу позивача, а саме: листи з рекомендованими повідомленнями про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля, що підтверджують отримання податкових накладних від 23.06.2011 року № 1, від 29.06.2011 року № 2 та від 30.06.2011 року № 3 із запізненням в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки.
Таким чином, податкова накладна від 30.06.2011 року № 3, виписана Консорціумом «ГУДПАЙП»на адресу позивача –оформлена з порушенням вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а виписані податкові накладні від 23.06.2011 року № 1, від 29.06.2011 року № 2 та від 30.06.2011 року № 3 не дають права на включення позивачу сум податку до складу податкового кредиту.
Отже, позивачем на порушення підпункту 198.6 пункту 198 Податкового кодексу України, завищено суму податкового кредиту з ПДВ за червень 2011 року в розмірі 867 852, 17 гривень по податкових накладних, оформлених з порушенням пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та пункту 12 Порядку.
Таким чином, за результатами перевірки встановлено, що при поданні позивачем до ДПІ у Вишгородському районі до податкової декларації з ПДВ за червень 2011 року не надано копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді (реєстр виданих та отриманих податкових накладних), чим порушено вищезазначену норму Податкового кодексу України та абзац 3 пункту 13 наказу ДПА України від 25.01.2011 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за № 197/18935.
У зв’язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, тому задоволенню не підлягають.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач надав суду обґрунтовані докази, на підставі яких керувався під час винесення спірного рішення.
Суд, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши подані відповідачем додаткові матеріали, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 157, 159 –163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 березня 2012 р.