КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2011 року 7943/10/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Старова Н.Е., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом
Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської
області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Корунд»
простягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином у сумі 361458 грн.
В С Т А Н О В И В:
Позивач –Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція Київської області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Корунд», в якому просить з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) стягнути кошти у сумі 629 510 грн. 00 коп., як вартість майна, отриманого за нікчемним правочином.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Білоцерківською ОДПІ Київської області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Фірма «Корунд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено Акт № 4264/23-2/19412461/258 від 23.12.2009 року.
В ході проведення вищезазначеної перевірки було встановлено, що ТОВ "Фірма "Корунд" мало господарські взаємовідносини з ПП "Сіріус –А" та віднесено до валових витрат та до складу податкового кредиту суми ПДВ по угодам з даним підприємством, які є нікчемними. Відповідно до матеріалів перевірки, ТОВ «Фірма «Корунд» перерахувало на рахунки ПП "Сіріус –А" кошти на загальну суму 629 510,00 грн. (в т.ч. ПДВ = 104 918,00 грн.). Сума 524 592,00 грн. (629 510,00 грн. –104 918,00 грн.) відображена у складі валових витрат за відповідні податкові періоди за проводкою Кт. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Дт. 92 "Адміністративні витрати".
Крім того, до проведення перевірки, від ГВПМ Білоцерківської ОДПІ отримано постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПА в Одеській області по кримінальній справі № 201200900004, порушеної відносно громадянина ОСОБА_1 за ознаками скоєння злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 212, 2 ст. 205, ч. 1 ст. 209 КК України, а саме: створення фіктивних фірм для надання послуг реально діючим суб'єктам підприємницької діяльності по виведенню податку на додану вартість із законного обігу в тіньовий, шляхом перерахування грошових коштів по безтоварним операціям з одного підприємства на інше з подальшим незаконним отриманням грошових коштів готівкою.
Згідно наданих для перевірки документів, встановлено, що ПП "Сіріус –А" надавало ТОВ «Фірма «Корунд» послуги по наступним угодам: Договір на виконання робіт № 88 від 11.09.2007; Договір на виконання бурових робіт № 95 від 25.09.2007; Договір на спорудження розвідувально-екплуатаційної свердловини № 103 від 30.10.2007; Договір на проведення геофізичних досліджень № 104 від 01.11.2007; Договір на добурку трьох свердловин № 105 від 05.11.2007; Договір на розвідку Поволочського родовища піску № 2/9-08-1 від 12.02.2008; Договір на розвідку Миропільського родовища № 11/03-04 від 11.03.2008; Договір на буріння інженерно-геологічних свердловин № 05/08-1 від 12.02.2008; Договір на буріння інженерно-геологічних свердловин № 06/08-1 від 12.02.2008.
На момент проведення перевірки ПП "Сіріус –А", було припинено, але не знято з обліку, остання податкова звітність з податку на додану вартість подана за жовтень 2008 року.
Фактично, згідно податкової звітності та наданих до перевірки документів, у ТОВ "Фірма "Корунд" відсутні необхідні умови для здійснення бурових робіт, а у ТОВ ПП "Сіріус –А" не було встановлено наявність ліцензії для надання послуг по бурінню свердловин та не мало відповідних умов для здійснення бурових робіт.
Первинні документи (протоколи погодження договірної ціни, акти виконаних робіт, податкові накладні) не містили інформації про конкретні послуги, які надавались замовнику –ТОВ "Фірма "Корунд", одиницю виміру, їх вартість, дані про наявність у виконавця ліцензій. Надані такі первинні документи, які є підставою для формування валових витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, не відповідають законодавства України, оскільки не містять даних щодо обсягів наданих послуг, в них відсутня інформація про фактично понесені витрати на проведення бурових робіт. По ланцюгу постачання ТОВ «Фірма «Корунд» встановлено не підтвердження факту сплати ПП "Сіріус –А" сум податку на додану вартість. Тобто податковий кредит по витратах, пов'язаних з придбанням послуг за період з 01.10.2007р. по 30.09.2009р., отриманих від ПП "Сіріус –А" в сумі 104 918, 00 грн., є недійсним, не пов'язаним з використанням у господарській діяльності ТОВ "Фірма "Корунд".
Виходячи з зазначеного, договори, укладені між ТОВ "Фірма "Корунд" та ПП "Сіріус –А" не спричиняють реального настання наслідків.
Зазначені обставини дають позивачу підстави для висновку про те, що договори між ТОВ «Фірма «Корунд» та ПП "Сіріус –А" не укладались, носять фіктивний характер та відображені в бухгалтерському обліку відповідача з метою ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) шляхом зменшення податкового зобов'язання, яке необхідно було сплатити до державного бюджету та, відповідно, збільшення податкового кредиту, тому в діях останнього вбачається умисел, спрямований на завдання шкоди інтересам держави та суспільства.
У зв’язку з чим, на підставі ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача в доход держави кошти у сумі 629 510,00 грн., як вартість майна, отриманого за нікчемним правочином.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Білоцерківської ОДПІ Київської області.
Представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотання про розгляд справи за його відсутності.
На підставі ст. 122, ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
30.11.2009 року по 11.12.2009 року Білоцерківською ОДПІ Київської було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Фірма "Корунд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2009р. згідно із пунктом 1, 2 частини 1 статті 11, частини 1 статті 11і Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання
За результатами перевірки було складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Корунд» від 23.12.2009 №4264/23-2/19412461/258, на підставі якого, заступником начальника Білоцерківської ОДПІ відповідачу були виставлені податкові повідомлення-рішення: від 13.01.2010 р. за № 16/0000030232/0 на суму 2 164 220,00 грн. (по податку на прибуток); від 13.01.2010р. за № 17/0000020232/0 на суму 1 348 088,00 грн. (по ПДВ); від 13.01.2010 р. за № 22/171/0000010171/0 на суму 540,00 грн. (по ПДФО).
В ході проведення вищезазначеної перевірки було встановлено, що ТОВ "Фірма "Корунд" мало господарські взаємовідносини з ПП "Сіріус –А" та віднесено до валових витрат та до складу податкового кредиту суми ПДВ по угодам з даним підприємством, не підтверджені відповідними розрахунками та належними доказами. Відповідно до матеріалів перевірки, ТОВ «Фірма «Корунд» перерахувало на рахунки ПП "Сіріус –А" кошти на загальну суму 629 510,00 грн. (в т.ч. ПДВ = 104 918,00 грн.). Сума 524 592,00 грн. (629 510,00 грн. –104 918,00 грн.) відображена у складі валових витрат за відповідні податкові періоди за проводкою Кт. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Дт. 92 "Адміністративні витрати".
Крім того, до проведення перевірки, від ГВПМ Білоцерківської ОДПІ Київської області отримано постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПА в Одеській області по кримінальній справі № 201200900004, порушеної відносно громадянина ОСОБА_1 за ознаками скоєння злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 212, 2 ст. 205, ч. 1 ст. 209 КК України, а саме: створення фіктивних фірм для надання послуг реально діючим суб'єктам підприємницької діяльності по виведенню податку на додану вартість із законного обігу в тіньовий, шляхом перерахування грошових коштів по безтоварним операціям з одного підприємства на інше з подальшим незаконним отриманням грошових коштів готівкою.
Під час проведення досудового слідства по вказаній справі, проведено допити осіб, що були задіяні у створенні та діяльності зазначених підприємств. За протоколами допиту, особи, які безпосередньо приймали участь в діяльності ПП "Сіріус –А" визнали та показали, що створене фіктивне підприємство надавали послуги діючим СПД по ухиленню від оподаткування. Підприємство діяло за наступною схемою: фіктивне підприємство надавало послуги ТОВ "Фірма "Корунд", який перераховував на їх розрахункові рахунки кошти за отримані послуги, після чого грошові копти знімалися ніби то для закупівлі сільгосппродукції та передавались представнику фіктивного підприємства.
В ході досудового слідства встановлено, що директора фіктивних фірм, в тому числі ПП "Сіріус –А", ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності не мають, про штатну чисельність та хто фактично здійснював фінансово-господарську діяльність, де зберігались реєстраційні документи і печатка їм не відомо, ніяких первинних документів не складали та не підписували, довіреностей на право представництва не видавали, ведення податкового та бухгалтерського обліку не здійснювали, договорів не укладали, бухгалтерську та податкову звітність не складали, не підписували та в державні органи не подавали.
Як зазначає в протоколі допиту свідка ОСОБА_2 від 07.08.2009: " ОСОБА_3 предложил мне вести налоговый учет по предприятиям в последствии оказавшимся фиктивными», «в мои обязанности будет входить заполнение отчетности, согласно предоставленной мне ОСОБА_3 информации», «ОСОБА_3 мне передавал чистые листы с оттисками печатей указанный предприятий. На указанных листах я распечатывала декларации по НДС и по прибыли и заполняла их». Далі у своїх поясненнях ОСОБА_4 вказує перелік підприємств, по яких вона готувала звітність, в тому числі і ПП "Сіріус –А". Зазначене також підтверджується протоколами допиту обвинуваченого ОСОБА_3 від 04.09.2009, відповідно до яких він визнав свою вину у створенні фіктивних підприємств, які надавали «послуги»діючим підприємствам по ухиленню від оподаткування, в тому числі ТОВ «Фірма «Корунд».
В числі фіктивних контрагентів ТОВ "Фірма "Корунд" зазначено також ПП "Сіріус –А". Згідно наданих для перевірки документів, встановлено, що ПП "Сіріус –А" надавало ТОВ «Фірма Корунд»послуги по наступним угодам: Договір на виконання робіт № 88 від 11.09.2007; Договір на виконання бурових робіт № 95 від 25.09.2007; Договір на спорудження розвідувально-екплуатаційної свердловини № 103 від 30.10.2007; Договір на проведення геофізичних досліджень № 104 від 01.11.2007; Договір на добурку трьох свердловин № 105 від 05.11.2007; Договір на розвідку Поволочського родовища піску № 2/9-08-1 від 12.02.2008; Договір на розвідку Миропільського родовища № 11/03-04 від 11.03.2008; Договір на буріння інженерно-геологічних свердловин № 05/08-1 від 12.02.2008; Договір на буріння інженерно-геологічних свердловин № 06/08-1 від 12.02.2008.
На момент проведення перевірки ПП "Сіріус –А", було припинено, але не знято з обліку, остання податкова звітність з податку на додану вартість подана за жовтень 2008 року.
Фактично, згідно податкової звітності та наданих до перевірки документів, у ТОВ "Фірма "Корунд" відсутні необхідні умови для здійснення бурових робіт, а саме: відсутні трудові ресурси, необхідні основні фонди та обладнання для виконання укладених угод, які виконувались протягом періоду, що підлягав перевірці: відповідно до штатного розкладу протягом періоду, що перевірявся, на підприємстві станом на 01.10.2007 були в наявності 5 штатних робітників (директор, заступник директора, менеджер, головний бухгалтер, заступник бухгалтера), сумісників немає, станом на 30.09.2009р. рахувалось 5 штатних працівників. У відповідача-1 відсутні на балансі основні засоби.
Для здійснення посередницьких послуг ТОВ "Фірма "Корунд" укладались договори з контрагентами-виконавцями, в т.ч. з ПП "Сіріус –А".
У відповідності до ст. 9 Закону України від 01.06.2000р. № 1775-ІІІ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"(із змінами та доповненнями), діяльність у сфері пошуку (розвідки) корисних копалин є ліцензійним видом діяльності. Згідно документів, наданих для перевірки, не встановлено наявності ліцензій у ПП "Сіріус –А" для надання послуг по бурінню свердловин.
Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності, ПП "Сіріус – А" не мав відповідних умов для здійснення бурових робіт: відсутні трудові резерви (на підприємстві зареєстровано одну особу), відсутні основні засоби. Крім того, основний вид діяльності ПП "Сіріус –А" – послуги з організації подорожей.
Для виконання вказаних послуг укладались договори, які містили інформацію про види послуг, місце, обсяг їх проведення та вартість договору. Проте первинні документи (протоколи погодження договірної ціни, акти виконаних робіт, податкові накладні) не містили інформації про конкретні послуги, які надавались замовнику –ТОВ "Фірма "Корунд", одиницю виміру, їх вартість, дані про наявність у виконавця ліцензій. Надані такі первинні документи, які є підставою для формування валових витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, не відповідають вимогам п. 9.2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996/ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", складені з порушенням приписів п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95р. № 88 та зареєстрованого в Мінюсті 05.06.1995р. № 168/704, оскільки не містять даних щодо обсягів наданих послуг, в них відсутня інформація про фактично понесені витрати на проведення бурових робіт.
Згідно п. 18 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997р. №233/2037 (із змінами і доповненнями), всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріпляється печаткою такого платника податку".
Згідно до п. 2 зазначеного Порядку, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України від 16.07.1999р. № 996/ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Крім того, відповідно до пп. 9.1 п. 9 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111, якщо сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладання угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Крім того, згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документам, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку".
Згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити відповідні реквізити.
Отже, податкові накладні ТОВ "Юпітер-2008", не відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", оформлені неналежним чином, а дані, що містяться в них не відповідають дійсності та не дають права ТОВ "Фірма "Корунд" на включення ПДВ, що зазначений в них до складу податкового кредиту з ПДВ відповідного податкового звітного періоду.
В силу п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість", податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом.
Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними та іншими подібними документами.
Згідно з п.п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування.
Тобто, чинним законодавством чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата сум до Державного бюджету України.
Як вбачається з аналізу вищевказаних норм, Законом України "Про податок на додану вартість", встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.
Таким чином, по ланцюгу постачання ТОВ "Фірма "Корунд" встановлено не підтвердження факту сплати ПП "Сіріус –А" сум податку на додану вартість.
Відповідно до вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається із договірної вартості товарів (послуг)... та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом звітного періоду у зв'язку з придбання або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Тобто податковий кредит по витратах, пов'язаних з придбанням послуг за період з 01.10.2007р. по 30.09.2009р., отриманих від ПП "Сіріус –А" в сумі 104 918,00 грн., є недійсним, не пов'язаним з використанням у господарській діяльності ТОВ "Фірма "Корунд".
Виходячи з зазначеного, договори, укладені між ТОВ "Фірма "Корунд" та ПП "Сіріус –А" не спричиняють реального настання наслідків.
Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Як зазначено в ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин не призвів до настання правових наслідків, оскільки не використовувався у господарській діяльності, так як фактично ніякі послуги ПП «Сіріус –А»не надавало.
Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
ТОВ "Фірма "Корунд" перераховувало кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.
Таким чином, відповідачем порушено ст. 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави й суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Частиною 1 ст. 208 Господарського кодексу України, встановлено, що у разі визнання недійсним господарського зобов'язання як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Положення ст. ст. 207 та 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно зі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно вимог ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Зазначені обставини дають підстави для висновку про те, що договори між ТОВ «Фірма «Корунд»та ПП "Сіріус –А" не укладались, носять фіктивний характер та відображені в бухгалтерському обліку ТОВ «Фірма»Корунд» з метою ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) шляхом зменшення податкового зобов'язання, яке необхідно було сплатити до державного бюджету та, відповідно, збільшення податкового кредиту, тому в діях останнього вбачається умисел, спрямований на завдання шкоди інтересам держави та суспільства.
Так, постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28 квітня 1978 року вказує, щодо угод, які завідомо суперечать інтересам держави та суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.
Органи державної податкової служби, на підставі п. 11 ст. 10 Закону "Про державну податкову службу в Україні", можуть звертатись до судів із позовами про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.
Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом з тим за змістом ч. 1 ст. 208 ГК України, застосування цих санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.
З огляду на викладені обставини, які зокрема, підтверджуються наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про законність підстав щодо застосування у спірних правовідносинах санкцій, встановлених ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України і необхідність стягнення в дохід держави з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Корунд»коштів у сумі 629 510,00 грн., як вартість робіт, отриманих за нікчемними угодами.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Корунд»про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином –задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Корунд» (09100, Київська область, м. Біла Церква, бульв. 50-річчя Перемоги, 169, кв. 157, ідентифікаційний номер 19412461) до Державного бюджету України кошти у сумі 629 510 (шістсот двадцять дев’ять тисяч п’ятсот десять) грн. 00 коп., як вартість робіт, отриманих за нікчемними правочинами.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Старова Н.Е.