Справа № 2-а-43-2008 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2007 року м. Свердловськ
Свердловський міський суд Луганської області у складі: суддя Логвіна Л.С.,
при секретарі Трьохсвояковій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Свердловського міського суду Луганської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області про визнання дій неправомірними та стягнення недосплаченої щорічної одноразової грошової допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до Свердловського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області про визнання дій неправомірними та стягнення недосплаченої щорічної одноразової грошової допомоги, зазначаючи в обґрунтування своїх вимог, що вона є учасником бойових дій. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» позивачці щорічно, до 5 травня, повинна надаватися щорічна одноразова грошова допомога в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Але всупереч вимогам ст. 22 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», рішенням Конституційного суду України №5-рп/2002 від 20.03.2002 року, №7-рп/2004 від 17.03.2004 року, №17-рп/2004 від 17.10.2004 року, №20-рп /2004 від 01.12.2004 року №8-рп/2005 від 11.10.2005 року, №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, належну їй грошову допомогу в 2005, 2006, 2007 роках виплатили позивачці не в повному обсязі. Мінімальна пенсія за віком в 2002 році становила 47,30 грн. Сума виплати, згідно з Законом, повинна складатись 47,30 x 5 = 236,50 грн. Сума дійсної виплати - 80,00 грн. Таким чином, сума недоплати складає - 156,50 грн.
Мінімальна пенсія за віком в 2003 році становила 47,30 грн. Сума виплати, згідно з Законом, повинна складатись 47,30 x 5 = 236,50 грн. Сума дійсної виплати - 90,00 грн. Таким чином, сума недоплати складає - 146,50 грн.
Мінімальна пенсія за віком в 2004 році становила 92,45 грн. Сума виплати, згідно з Законом, повинна складатись 92,45 x 5 = 462,25 грн. Сума дійсної виплати - 120,00 грн. Таким чином, сума недоплати складає - 342,25 грн.
Мінімальна пенсія за віком в 2005 році становила 332,00 грн. Сума виплати, згідно з Законом, повинна складатись 332,00 x 5 = 1660,00 грн. Сума дійсної виплати - 250,00 грн. Таким чином, сума недоплати складає - 1410,00 грн.
Мінімальна пенсія за віком в 2006 році становила 332,00 грн. Сума виплати, згідно з Законом, повинна складатись 332,00 x 5 = 1660,00 грн. Сума дійсної виплати - 250,00 грн. Таким чином, сума недоплати складає - 1410,00 грн.
Мінімальна пенсія за віком в 2007 році становила 410,06 грн. Сума виплати, згідно з Законом, повинна складатись 410,06 x 5 = 2050,30 грн. Сума дійсної виплати - 280,00 грн. Таким чином, сума недоплати складає - 1770,30 грн.
Відповідно ч. 1, 3 статі 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Таким чином, загальна сума недоплати позивачці склала 5235,55 грн.
Частиною 1 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту населення.
Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області провело виплату належної позивачці суми в 2005 році 2006 році, 2007 році в значно нижчому розмірі, що є порушенням її конституційних прав і прав людини.
Враховуючи зазначене, позивачка вважає, що їй належить до сплати Управлінням праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради в межах строків позовної давності сума недосплаченої одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 роки в розмірі 5235,55 грн.
Правильність застосування ст.ст. 22, 64 Конституції України при вирішенні питання стосовно виплат щорічної разової допомоги було підтверджено і відповідними рішеннями Конституційного Суду України.
Як зазначено у рішенні Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року Конституційний Суд України неодноразово розглядав за зверненнями суб'єктів права на конституційне подання справи і приймав рішення, у яких визнавав окремі положення законів про Державний бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій такими, що не відповідають Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004 (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів), від 1 грудня 2004 року N 20-рп/2004 (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання). Проте, незважаючи на зазначені рішення Конституційного Суду України, ревізія законами про Державний бюджет України пільг, компенсацій і гарантій, яку започатковано у 1995 році, набула системного характеру.
Міністерство фінансів України і Державне казначейство України повинні перераховувати кошти для здійснення виплат одноразової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 року №177 „Про щорічні виплати разової грошової допомоги”, передбаченої Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У відповідності до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93 інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи звільняються від сплати судового збору.
Таким чином, права позивачки, визначені вищим законодавчим актом України - Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - порушені відповідачем, що призвело до неотримання доходів які вона мала можливість одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене та утворення грошової заборгованості у виді недосплачених сум разової грошової допомоги за період з 2002 по 2007 роки.
У зв'язку з чим позивачка просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради щодо виплати одноразової допомоги до 5 травня на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» неправомірними та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради зробити перерахунок разової щорічної допомоги за 2002-2007 роки і доплатити їй недосплачену одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2002 рік в розмірі 156,50 грн., за 2003 рік в розмірі 146,50 грн., за 2004 рік в розмірі 342,25 грн., за 2005 рік в розмірі 1410,00 грн., за 2006 рік в розмірі 1410,00 грн., за 2007 рік в розмірі 1770,30 грн., загалом 5235,55 грн. за рахунок Державного бюджету України.
У судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні, просить суд зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради зробити перерахунок разової щорічної допомоги за 2002-2007 роки і доплатити недосплачену одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2002 рік в розмірі 156,50 грн., за 2003 рік в розмірі 146,50 грн., за 2004 рік в розмірі 342,25 грн., за 2005 рік в розмірі 1410,00 грн., за 2006 рік в розмірі 1410,00 грн., за 2007 рік в розмірі 1770,30 грн., загалом 5235,55 грн. за рахунок Державного бюджету України.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що відповідач є бюджетною установою, отримує кошти з державного бюджету та здійснює щорічну виплату ветеранам війни та прирівняним до них категоріям осіб допомоги до дня Перемоги за рахунок субвенцій. Відповідач зобов'язаний у своїй діяльності керуватися бюджетним законодавством, яким визначаються видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування. Наполягав на застосування строку звернення до адміністративного суду.
Третя особа - Міністерство фінансів України у судове засідання не з'явилась, але надала заяву про розгляд справи без його участі, а також надала заперечення на позовні вимоги ОСОБА_1., в якому вказує, що згідно із частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Виплата грошової допомоги учасникам бойових дій потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України. До того ж, при визначенні таких обсягів повинні враховуватися вимоги статті 95 Конституції України щодо справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами (частина перша статті 95) та збалансованості бюджету України (частина третя статті 95), тобто усі суспільні потреби, які тягнуть за собою видатки з Державного бюджету України, мають бути задоволені виходячи з фінансових можливостей держави. Крім того, частиною 2 статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням закону про Державний бюджет України. Законом про Державний бюджет України щорічно затверджуються асигнування для головних розпорядників коштів. Пунктом 2 Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення наповнення державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни» від 28 лютого 1997 року № 187 зазначено, що витрачання коштів органами виконавчої влади, їх структурними підрозділами, іншими організаціями, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, здійснюється на підставі їх кошторисів доходів і видатків, які затверджуються у встановленому порядку. Згідно з Порядком касового виконання державного бюджету за видатками, затвердженим наказом Державного казначейства України від 22 січня 2001 року № 3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 104/5295, Порядком обслуговування державного бюджету за видатками, затвердженим наказом Державного казначейства України від 25 травня 2004 року № 89, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 червня 2004 року за №716/9315, виділення коштів з Державного бюджету здійснюється шляхом перерахування органами Державного казначейства на основі затверджених для цього кошторисів видатків бюджетних установ. Асигнування, що передбачаються кошторисами, надаються головним розпорядникам бюджетних коштів, які здійснюють безпосередній розподіл коштів між відповідними установами. Головним розпорядником коштів для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», є Міністерство праці та соціальної політики України (бюджетна програма КПКВ 2501150), якому на ці цілі в Державному бюджеті України на 2008 рік передбачено 402 995,6 тис. грн. Статтею 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено порядок щодо виплат разової грошової допомоги, зокрема, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок утримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Зазначена допомога у 2008 році згідно із частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яку відповідно до пункту 20 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» викладено в новій редакції, виплачується у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Крім того, слід зазначити, що у Державному бюджеті на 2008 рік не передбачено видатків на виконання рішень судів про стягнення такої допомоги понад розміри, встановлені законами України про Державний бюджет України на відповідний рік. Водночас, згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1837, Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України і основним його завданням є розроблення і проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики та розроблення проекту Державного бюджету України. Враховуючи вищевказане, Міністерство фінансів України не здійснює виплат щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому позовні вимоги до Мінфіну не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і задоволенню не підлягають. Водночас, з метою реалізації зазначеної бюджетної програми, Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 18 лютого 2004 року №177, якою встановив, що щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики України для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», здійснюються у розмірах, установлених законом про Державний бюджет на відповідний рік, шляхом подальшого їх перерахування місцевим органам праці та соціального захисту населення. Статтею 19 Закону України «Про Державний бюджет України на 2002 рік», статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік», статтею 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлені абсолютні розміри виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Таким чином, враховуючи те, що фінансові можливості Державного бюджету України у 2002-2007 роках не дозволяли здійснити виплати щорічної разової грошової допомоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», то здійснення вказаних виплат проводилося у відповідності до законів України про Державний бюджет України на відповідний рік. Виходячи з того, що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач отримував зазначені виплати в розмірах, встановлених законами України про Державний бюджет України на 2002-2007 роки, а також, що права позивачки не порушено, позовні вимоги задоволенню не підлягають. Крім цього у позові не вказані підстави звернення позивача до Міністерства фінансів України. Також не надано доказів порушення саме Міністерством фінансів України права позивача на отримання у 2002-2007 роках щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій. Разом з цим, згідно із положеннями статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (частина перша статті 100 КАС України). У зв'язку з тим, що позивач пропустив строк звернення до суду з вимогами щодо визнання дії Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради по виплаті щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій за 2002-2006 роки не в повному обсязі неправомірними, щодо зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради зробити перерахунок щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій за 2002-2006 роки і доплатити позивачу недосплачену щорічну разову грошову допомогу учасникам бойових дій за 2002-2006 роки за рахунок Державного бюджету України, Міністерство фінансів України наполягає на застосуванні судом зазначеної норми при вирішенні спору. Враховуючи викладене, керуючись частиною першою статті 100 та частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Міністерство фінансів України просить суд відмовити в позові.
Представник третьої особи - Державного Казначейства України у судове засідання
не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, що свідчить про його неявку до суду без поважних причин. Суд вважає можливим розглянути дану адміністративну справу без участі представника третьої особи так як в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини сторін.
Суд вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачка є учасником бойових дій, що підтверджується дублікатом посвідчення серії НОМЕР_1 від 01.08.2007 року (копія а.с.4) та не заперечується представником відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Законодавством встановлено мінімальний розмір пенсії за віком за 2002 рік в розмірі 47,30 грн., за 2003 рік в розмірі 47,30 грн., за 2004 рік в розмірі 92,45 грн., за 2005 рік в розмірі 332,00 грн., за 2006 рік в розмірі 332,00 грн., за 2007 рік в розмірі 410,06 грн..
Таким чином, згідно зазначеної норми Закону щорічна допомога до 5 травня повинна складати за 2002 рік в розмірі 236,50 грн., за 2003 рік в розмірі 236,50 грн., за 2004 рік в розмірі 462,25 грн., за 2005 рік в розмірі 1660,00 грн., за 2006 рік в розмірі 1660,00 грн., за 2007 рік - 2050,30 грн.
Позивачці дійсно виплачено щорічну допомогу відповідно до бюджетного законодавства у 2003 - 90 грн., у 2004 - 120 грн., 2005 році - 250,0 грн., у 2006 році - 250,0 грн., у 2007 році - 280,0 грн., що підтверджується довідкою управління праці та соціального захисту н6амселення Свердловської міської ради Луганської області (а.с.9) та не заперечується сторонами.
Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік „ зі змінами внесеними Законом України „Про внесення змін до закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” від 15.03.2007 р. з урахуванням ст. 28 Закону України „Про державне загальнообов'язкове пенсійне страхування„ розмір мінімальної пенсії за віком з 1 квітня 2007 року становить 410 грн. 06 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 -1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок утримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до ст. 22 Конституції України звуження змісту та обсягу гарантованого ст. 12 ч. 5 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” права позивача шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається. Зменшення Законами України про Державні бюджети України за 2005-2007 роки розміру щорічної допомоги до дня Перемоги також суперечить ч.2,3 ст. 2 Закону, згідно з якими права на пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які олбме5жують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року за №6-рп/2007 року визнано такими , що не відповідають Конституції України ) є неконституційними ) у тому , числі пункт 13 статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” яким зупинено на 2007 рік дію статті 12 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” Положення п.13 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік „ втратило чинність з дня ухвалення даного рішення.
Крім того, згідно з ч.1 ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини „ суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду , як джерело права .
Відповідно до ст. 1 Протоколу №1 Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном , ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах , передбачених законом і загальними принципами міжнародного права . Про розгляді справи „Кечко проти України” Європейський суд з справ людини зауважив , що в межах свободі дій держави визначати , які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету . Держава може вводити , призупинити чи закінчити виплату надбавок , вносячи відповідні зміни в законодавство .Однак , якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги необхідні для цього , органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках , доки відповідні положення є чинними. При цьому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Оскільки правові положення , які передбачають виплату разової щорічної грошової учаснику бойових дій до 5 травня є чинними , тобто не скасовані , не змінені і позивач має право на їх отримання , органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання від відповідача щорічної разової допомоги до дня Перемоги у розмірі, встановленому ст. 12 ч. 5 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Разом з тим, відповідно до ч.1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особня дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інт6ересів.
Згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Статтею 17-1 ч. 4 Закону передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Таким чином, строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення допомоги за 2003 рік закінчується за 2005 рік - 01 жовтня 2006 року, за 2006 рік - 01 жовтня 2007 року, тобто позивачка пропустила строк звернення з позовом до суду про стягнення щорічної допомоги за 2005-2006 роки.
Закон є нормативно-правовим актом, що був опублікований у передбаченому законодавством порядку, не є секретним. Розмір мінімально пенсії за віком встановлювався також нормативно-правовими атами, що були опублікованими у передбаченому законом порядку, позивачка пояснила, що не зверталася до суду раніше, оскільки не цікавилася розміром мінімальної пенсії за віком, та не знала про те, що їй належить допомога у більшому розмірі, але позивач повинен був знати про порушення свого права, що гарантовано нормативно-правовими актами, що не мають секретного характеру, тому суд вважає, що строк звернення з позовом пропущено позивачкою без поважних причин, тому у задоволенні позовних вимог про стягнення допомоги за 2002-2006 роки, слід відмовити.
Тому суд вважає задовольнити позов позивачки про стягнення недосплаченої одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік у розмірі 1770 грн. 30 коп.., виходячи із розрахунку 410 грн. 06 коп. х 5 = 2050 грн.30 коп. -280 грн. 00 коп. = 1770 грн. 30 коп.
На підставі ст.22 Конституції України, ст.ст. 2, 12 ч.5, 17-1 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, керуючись ст.ст. 2, 11, 158-163,167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області про визнання дій неправомірними та стягнення недосплаченої щорічної одноразової грошової допомоги, задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області щодо виплати одноразової допомоги до 5 травня на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на користь ОСОБА_1 неправомірними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1за рахунок коштів Державного бюджету України недосплачену щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2007 рік у розмірі 1770 грн. 30 коп.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення до Свердловського міського суду Луганської області, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в Донецький адміністративний апеляційний суд, через Свердловський міський суд Луганської області з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою яка її подає до Донецького адміністративного апеляційного суду
СУДДЯ: підпис
Копія вірна: суддя
Задовольняючи позов, суд на підставі ст. 94 ч.1 КАСУ вважає за необхідне стягнути судові витрати у сумі 7 грн. 50 коп. від сплати якого було звільнено позивача під час подання заяви, з місцевого бюджету м. Свердловську Луганської області.