Головуючий у першій інстанції - Черткова Л.О.

                                                                                  Суддя - доповідач - Сіваченко І.В.

                                                     Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                       У Х В А Л А

     Іменем України

29 травня 2008 року                                                                     справа № 22-а-5152/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

В С Т А Н О В И  Л  А :

13.02.2008 року Прокурор м. Докучаєвська Донецької області звернувся до суду з вищевказаним позовом в інтересах ОСОБА_1.

Постановою Докучаєвського міського суду Донецької області від 13.03.2008 року позов Прокурора м. Докучаєвська Донецької області в інтересах ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області про стягнення грошових сум на оздоровлення за 2007 рік було задоволено.

Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1 категорії і є інвалідом 3 групи та перебуває на обліку у відповідача, при цьому розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати становив 440 гривень.

                               В порушення зазначених норм відповідачем щорічна допомога у визначеному розмірі позивачеві не нарахована і не сплачена. Фактично нараховано та сплачено в 2007 році - 90 грн.

Таким чином, суд першої інстанції вирішив, що позивач повинен був отримати від відповідача разову грошову допомогу у  розмірі  - (440 гривень х 4) - 90 гривень = 1670 гривень.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме, він здійснював виплати, керуючись Постановою № 562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача до апеляційного суду не прибув.

            Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне в її задоволенні відмовити, а судове рішення залишити без змін.

            Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії і є інвалідом 3 групи.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи, постраждалі у наслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

За 2007 рік Управління виплатило щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 90 грн., установлену постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - постанова №562).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначеною постановою № 562 усупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для інвалідів 3 групи, постраждалі у наслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 90 гривень.

З моменту прийняття постанови № 562 встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними на 2007 рік, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався державний бюджет.

Тому, оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закон України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2007 рік, а не постанова № 562.

            Положення пункту 30 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати -абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2007 р.

               Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом протягом фінансового року, за який йому належить до сплати щорічна допомога на оздоровлення.

Згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

            Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 90 гривень суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними.

            Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Докучаєвського міського суду Донецької області від 13 березня 2008 року у справі № 2-а-21/08 за позовом Прокурора м. Докучаєвська Донецької області в інтересах ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради «про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення» - залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

            Головуючий:

            Судді: