Головуючий в 1 інстанції - Христофоров А.Б.                                                                                      Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 УХВАЛА

Іменем України

27.05.2008 р.                                                                                 справа № 22-а-5076/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

В С Т А Н О В И Л А:

19.11.2007 року Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька (далі - ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2639,64 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року у задоволені позову було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до довідки ВАТ «Державний ощадний банк України» філії - Куйбишевське відділення № 5403 від 01.02.2007 р. відповідач стала спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_2(другий ступінь споріднення). Спадкове майно складається з грошових внесків, що зберігаються на рахунку № НОМЕР_1 у філії № 5403 Куйбишевсккого відділення Ощадного банку України в м. Донецьку та на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 у філії № 5403. Відповідачем була подана декларація про доходи, одержані у 2006 році, у відповідності до якої в графі 1.2 розділу І вказана сума 20304,92 грн., що отримана у якості спадщини у вигляді грошових коштів на рахунках у банку. Відповідно до вимог п.п. 13.2.3 п. 13.2 ст. 13, п. 7.1 ст. 7 вищевказаного Закону відповідач має сплатити податок з доходу фізичних осіб за ставкою 13% від об'єкта оподаткування, тобто 2639,64 грн. Відповідач зазначену суму податку до бюджету не сплатила, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на користь держави зазначену суму податку.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, проти чого заперечувала позивач.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

У відповідності до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно п.11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції, зокрема, подають до судів позови до громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні" повноваження в сфері публічно-правових відносин.

Відповідач ОСОБА_1є фізичною особою, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, має ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (за даними декларації про доходи, поданої відповідачем до податкової інспекції - а.с. 3).

02 лютого 2007 р. відповідач подала до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2006 року або за інший період звітного року (а.с. 3-4), у якій вказала суму нарахованих доходів, одержаних у якості спадщини, у розмірі 15310,00 грн. (квартира), 20304,92 грн. (грошові внески).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов'язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Стосовно податку з доходів фізичних осіб, то таким законом є Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб".

Так, згідно з п. 4.1 ст. 4, п.п. 4.2.14 п. 4.2 ст. 4 цього Закону загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, у тому числі, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону.

Відповідач не є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Позивач обґрунтовує правомірність своїх дій (рішення) наступним.

Відповідно до п.п. «д» п. 13.1 ст. 13 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон № 889) об'єктом оподаткування є кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю підлягають оподаткуванню в порядку, встановленому пп. 13.3.2 ст. 13 за ставками, визначеними ст. 7 наведеного Закону.

При отриманні зазначеного об'єкту спадщини спадкоємцем, що не є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковуються податком з доходів фізичних осіб за ставкою визначеною п.7.1 ст.7 Закону № 889 у розмірі 13 % (пп. 13.2.2 п.13.2.ст.13)

Згідно до пп. 16.3.4. п. 16.4 ст. 16 Закону № 889 контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган. ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька на підставі Декларації про доходи за 2006 р. (та доданими до неї документами), було складено Розрахунок податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, відповідно до якого податкове зобов'язання ОСОБА_1 з податку з доходів фізичних осіб складає 2639,34 грн. з отриманого доходу в сумі 20304,92 грн.

Проте з такою позицією позивача не може погодитися судова колегія.

З довідок філії Куйбишевського відділення № 5403 ВАТ “Державний Ощадний банк України” (а.с. 13) та наданою ОСОБА_1 апеляційному суду (№ 3141 від 29.12.2007 р.) вбачається, що рахунок № НОМЕР_4 на суму внеску 18256,55 грн., успадкований відповідачем, є компенсаційним.

            В п.п. «д» п. 13.1 ст. 13 Закону № 889 мова йде про кошти (готівкові кошти) як об'єкт оподаткування.

            Однак компенсаційні рахунки в цій статті відсутні. Колегія суддів зазначає, що компенсаційний рахунок не є майном, належним особі, на імя якої він відкритий. Зазначені кошти до прийняття рішення про їх виплату належать до державних коштів, коштів Державного казначейства України та не є майном. Така ж позиція висловлена в інших судових рішеннях, зокрема, в ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23.02.2006 року та ухвалі Європейського Суду з прав людини від 02.07.2002 року.

            Відтак компенсаційні рахунки (внески на них) не підпадають під об'єкт оподаткування.

            Стосовно іншого рахунку № НОМЕР_2 на суму 2048,37 грн. ОСОБА_1 надала апеляційному суду квитанцію про сплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 1100 грн.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

В повному обсязі постанова складена 30.05.2008 року.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року по адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб» - залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.

            Головуючий:                                                                      

            Судді: