Головуючий у 1 інстанції - Мазка Н.Б.                                                                                        Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

                                                                Україна

                   ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                          ПОСТАНОВА

                                                        Іменем України

27 травня 2008 року                                                                   справа № 22-а-4344/07

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

В С Т А Н О В И  Л  А :

29.10.2008 року позивач звернувся до суду з позовом та просив зобов'язати відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області провести донарахування та виплатити суму недотриманої щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік в розмірі 1770 гривень 30 копійок, мотивуючи тим, що як учасник бойових дій за Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, але вказана допомога безпідставно зменшена і виплачена йому в меншому розмірі.

Постановою Первомайського міського суду Луганської області від 08.02.2008 року у задоволені позову було відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що виплата позивачеві зазначеної допомоги була проведена відповідно до діючого на час виплати Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а рішення Конституційного Суду України щодо визнання відповідних положень вказаного закону неконституційними прийнято пізніше й не поширюється на позивача.

Не погодившись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на це рішення, якою просить постанову від 08.02.2008 року скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Позивач є учасником бойових дій і у відповідності до ч.5 ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Позивач перебуває на обліку у відповідача - за місцем проживання, має право на отримання за 2007 р вказаної допомоги у розмірі 2050 гривень 30 копійок, фактично отримавши 280 грн. Виплата позивачеві проведена вчасно.

Недоотримана сума складає 1770 грн. 30 коп., яка підлягає стягненню з відповідача, виходячи з наступного:

У відповідності до ч.5 ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач має право на отримання грошової допомоги щорічно до дня перемоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» розмір прожиткового мінімуму та відповідно розмір мінімальної пенсії за віком з 01.04.2007 р. встановлено в розмірі 410, 06 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України; права та пільги для ветеранів війни, встановлені раніше законодавством України, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни; нормативні акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів, передбачені цим законом, є недійсними.

Відповідно до ст. 17, 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», основні соціальні державні гарантії, які є основним джерелом існування, не могуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, розмір якого встановлений законом; мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється лише Законами України та є виключно обов'язковим для всіх державних органів влади, органів місцевого самоврядування, та інших.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом визнано такою, що не відповідає Конституції України.

Ст. 8 Конституції України передбачає, що Конституція має найвищу юридичну силу, закони і інші нормативні акти повинні їй відповідати. Відповідно до Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; дотримання державою і її органами встановлених законом особистих, майнових прав гарантується Конституцією.

Відповідно до ч.1 ст. 8, ч.2,3,4 ст. 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, застосовує Конституцію, закони України, інші нормативно-правові акти; у разі невідповідності акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.

Посилання відповідача на необхідність застосування Закону „Про Державний бюджет на 2007 рік" та на вищу юридичну силу даного Закону над Законом, який надав позивачеві певне майнове право, є безпідставним, таким, що суперечить діючому законодавству і Конституції, засадам адміністративного судочинства, оскільки ст. 22 Конституції України передбачає, що конституційні права та свободи гарантуються законом і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Посилання відповідача на ту обставину, що виплата вказаної грошової допомоги здійснена в межах фінансування, передбаченого державним бюджетом на 2007 рік, є також безпідставним, оскільки факт відсутності коштів не є сам по собі підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання грошової допомоги і не є підставою для звільнення відповідача від виплати допомоги у передбаченому законом розмірі.

В даному випадку є суперечність стосовно визначеності розміру даної грошової допомоги в двох різних Законах. Враховуючи рішення Конституційного суду, наведене вище, а також приймаючи до уваги вимоги Конституції України щодо верховенства права і заборони щодо звуження іншими законами змісту вже встановлених законом прав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку має виконуватись Закон, який встановив конкретне право, і таке право не може бути обмежене іншим законом, в тому числі і законом „Про державний бюджет".

Посилання відповідача на ту обставину, що Законом „Про Державний бюджет на 2007 рік" було зупинено дію ч.5 ст. 12 Закону „Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру допомоги до дня перемоги, також суперечить закону, з наведених вище підстав.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 152 Конституції України, яка є нормою прямої дії, матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

             Тобто, суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому апеляційна  скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, 

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Первомайського міського суду Луганської області від 08 лютого 2008 року у справі № 2-а-33/08 - скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області «про визнання незаконними дій з відмови у проведенні виплати заборгованості з щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій» задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області з відмови у перерахунку щорічної разової грошової допомоги та виплати належної її різниці неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області виплатити за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 разову щорічну допомогу до 5 травня за 2007 рік у сумі 1770,30 гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

            Головуючий:

            Судді: