Судове рішення 22-а-3529/2008 від 15.08.2008

Судове рішення #2182779

Головуючий у І інстанції - суддя Горбенко К

Головуючий у І інстанції - суддя Горбенко К.П. Доповідач - Г.А. Колеснік

Донецький окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-1393/08

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

20 травня 2008 року Справа 22-а-3529/08

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колеснік Г.А.,

суддів: Шаптала Н.К., Ляшенка Д.В.,

при секретарі судового засідання: Літвіновій Л.О.,

за участю:

представника відповідача: Тютюліної Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради - про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2005-2006 роки,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2008 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради щорічної допомоги на оздоровлення, виходячи з норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2005 -2006 роки в сумі 1971 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто допомогу на оздоровлення за 2005 рік у розмірі - 921 грн. У стягненні грошової допомоги за 2006 рік - відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена виплата щорічної допомоги постраждалим 2 категорії у розмірі 3 мінімальних заробітних плат. Дія Закону на 2006 рік зупинена і тому в цій частині позов задоволено тільки у розмірі, передбаченим Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік».

Позивачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій він просить змінити постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2008 року, а саме стягнути з відповідача на його користь недоотримані кошти на оздоровлення за 2006 року.

Управління праці та соціального захисту населення також подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2007 року, як незаконну та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови. Згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосування норм цього Закону проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року постраждалому 2 категорії виплачується допомога на оздоровлення у 2005, 2006 роках в розмірі 75 грн. Отже, в таких розмірах і було виплачено позивачу допомогу за вказані роки. Це повністю відповідає нормам Конституції України, Законам України про Державні бюджети України на відповідні роки, а також Бюджетному Кодексу, згідно яким усі компенсації і виплати проводяться з бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Позивач в судове засідання за викликом не з'явився.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як постраждалий 2 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи і має право отримувати щорічну допомогу на оздоровлення згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 3 мінімальних заробітних плат.

Висновки суду першої інстанції щодо розміру мінімальних зарплат, які повинні бути виплачені позивачу, відповідають нормам Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», отже судом правильно нараховані суми щорічної допомоги на оздоровлення, виходячи з мінімальної заробітної плати, яка діяла на момент виплати допомоги позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що допомогу у 2005 році було виплачено у розмірі, який не відповідає Закону. Судом стягнута недоплачена сума згідно норм Закону і зараховано суму, яку позивач отримав на оздоровлення за цей період.

Доводи відповідача про те, що матеріальна допомога виплачувалась виходячи з фінансових можливостей у державі та розмірів, які встановлені Постановою № 562 від 12.07.2005 року, не можуть бути взяти до уваги, як необґрунтовані.

Законом України «Про державні соціальні стандарти та Державні соціальні гарантії» передбачено, що мінімальний розмір заробітної плати визначається виключно Законами України. При цьому Закони, які встановлювали мінімальні заробітні плати, не містили обмежень щодо застосування норм статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Виходячи з принципу адміністративного судочинства - верховенства права та пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, яким є Постанова Кабінету Міністрів України, при вирішення даного спору треба застосовувати безпосередньо норму ст. 48 названого вище Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що ст.62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» питання обчислення розміру виплат віднесено до компетенції Кабінету Міністрів є також необґрунтованими, оскільки Законом це не передбачено, і навпаки, Законом передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України здійснювати застосування цих норм Закону.

Слід врахувати, що Закони України про щорічні державні бюджети, крім Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» не містили будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Що стосується апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно вказано, що згідно ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого, частини четвертої та частини сьомої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2006 рік зупинено.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

Керуючись статтями 198, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2008 року про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Г.А. Колеснік

/підписи/ Н.К. Шаптала

Д.В. Ляшенко

З оригіналом згідно

Суддя: Г.А. Колеснік