розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1померла ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1. Зазначену квартиру ОСОБА_3 заповідала позивачці. Однак на вказане спадкове майно також претендує ОСОБА_2, який є спадкоємцем за правом представлення.

Реалізувати своє право на спадщину позивачка не може, так як відповідач утримує у себе оригінал правовстановлюючого документа на спірну квартиру.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги в повному обсязі підтримав, просив суд визнати за позивачкою право власності на спірну квартиру.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, не заперечував проти визнання за позивачем права власності на спірне майно.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 26.06.2006  року        № НОМЕР_1 ( а. с. 5).

 Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1. Зазначена квартира належала ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 13 листопада 1990 року, посвідченого Третьою Кіровоградською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в  реєстрі за № 1-3042 (а.с.7).

08 лютого 1993 року Третьою кіровоградською державною нотаріальною конторою по реєстру № 1-224 був посвідчений заповіт, згідно якого ОСОБА_3 заповідала позивачці вказану квартиру (а.с.9). Таким чином, позивачка є спадкоємицею померлої ОСОБА_3за заповітом.

У порядку, встановленому ст. 1268 ЦК України, позивачка прийняла спадщину, оскільки на час смерті ОСОБА_3постійно проживала разом з нею у спірній квартирі, що підтверджується поясненнями представника відповідача.

В той же час, відповідач є спадкоємцем за правом представлення і не може претендувати на зазначене спадкове майно за наявності належним чином посвідченого заповіту, відповідно до якого спадкодавець заповідав своє майно позивачу.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. Відповідно до змісту ч. 2 ст. 1223 ЦК України, спадкоємці за законом мають право спадкування лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом.

Зважаючи на те, що позивачка є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла у встановленому законом порядку суд, вважає, за можливе визнати за нею право власності на спірне майно.

Керуючись ст. ст. 1223, 1233, 1268 ЦК України, ст.ст. 174, 208, 209, 213, 215, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1право власності на спадкове майно, яке складається з АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.