УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №  11/2690/235/2012 Категорія: ч.2 ст. 368 КК України

Головуючий у першій інстанції - Підпалий В.В.  Доповідач - Осіпова Л.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді                                 Осіпової Л.О.,          

суддів                                           Васильєвої М.А., Павленко О.П.,        

за участю прокурора                               Мінакової Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві   справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року,

в с т а н о в и л а :

       постановою Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада       2011 року апеляція прокурора на окрему постанову Печерського районного суду м. Києва від 5 жовтня 2011 року визнана такою, що не підлягає розгляду.

Прокурор Менчиц С.Є., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію на постанову Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року, в якій просить вказану постанову скасувати та визнати апеляцію прокурора на окрему постанову суду від 5 жовтня 2011 року такою,  що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог  статті 351 КПК України.

При цьому прокурор вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно  постановою від 4 листопада 2011 року  залишив апеляцію прокурора без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме для необхідності обґрунтувати, в чому полягає незаконність окремої постанови, зазначити доводи на її обґрунтування, а також послатись на відповідні аркуші справи, та зазначає, що апеляція прокурора на окрему постанову суду від           5 жовтня 2011 року по кримінальній справі за обвинуваченням       ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 368 КК України в повному обсязі відповідає вимогам ст. 350 КПК України, в апеляції чітко викладені вказівки на те, в чому полягає незаконність окремої постанови, а також існують посилання на відповідні аркуші справи.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши прокурора, який підтримав апеляцію прокурора,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вивчивши матеріли справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

       З матеріалів справи убачається, що   5 жовтня 2011 року Печерським  районним судом м. Києва по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, винесено окрему постанову, якою доведено до відома прокурора м. Києва про виявлені під час розгляду справи порушення (а.с. 4-5).

Прокурор Менчиц С.Є., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію на вказану окрему постанову суду (а.с. 6-7).

Оскільки апеляція прокурора не відповідала вимогам ст. 350 КПК України щодо її змісту, постановою Печерського районного суду м. Києва від                  4 листопада 2011 року вона залишена без руху, а прокурор повідомлений про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання копії постанови (а.с. 11, 12, 13).

У зв’язку з невиконанням прокурором вимог ст. 350 КПК України в строк, вказаний в постанові, подана ним апеляція на окрему постанову постановою судді Печерського районного суду м.  Києва суду була визнана такою,  що не підлягає розгляду (а.с. 14).

Доводи апеляції прокурора про незаконність прийнятого судом першої інстанції рішення, а саме про визнання апеляції прокурора Менчиця С.Є. такою,  що не підлягає розгляду, є безпідставними і такими,  що спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на діючому законодавстві.

Так, в поданій апеляції на окрему постанову Печерського районного суду м. Києва від 5 жовтня 2011 року (а.с. 6-7) прокурор посилався на незаконність та необґрунтованість цієї постанови суду, зазначаючи, що окремою постановою вжились заходи щодо неналежного контролю з боку прокуратури Печерського району м. Києва та прокуратури м. Києва за виконанням постанови суду про привід свідків та про судове доручення, та вказував на те, що суд, виносячи окрему постанову, керувався статтями Кримінально-процесуального кодексу України, які не регламентують обов’язок прокурора контролювати виконання постанови суду про примусовий привід потерпілих та свідків та судового доручення.

Разом з тим, як убачається з тексту окремої постанови Печерського районного суду м. Києва від 5 жовтня 2011 року (а.с. 4-5), винесеної по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, вказаним рішенням суду було доведено до відома прокурора м. Києва про недбале та безвідповідальне виконання своїх обов’язків службовими особами СВ прокуратури м. Києва, що виразилось у невиконанні СВ прокуратури м. Києва постанов суду від 21 вересня 2011 року у зазначеній кримінальній справі, винесених судом за клопотанням прокурора про надання судового доручення та про застосування приводу до свідків.

Оскільки прокурором при подачі апеляції на окрему постанову Печерського районного суду м. Києва від 5 жовтня 2011 року в повному обсязі не дотримані вимоги ст. 350 КПК України щодо необхідності зазначення вказівки, в чому полягає незаконність постанови, та доводи на її обґрунтування з посиланням на відповідні аркуші справи, постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 4 листопада 2011 року апеляція прокурора Менчиця С.Є. залишена без руху (а.с. 11).

Прокурор,  в апеляції,  оскаржуючи постанову суду від 22 листопада    2011 року  про визнання апеляції такою,  що не підлягає розгляду,  фактично оспорює законність постанови суду від 4 листопада 2011 року,  яка оскарженню не підлягає, та  при цьому підтверджує,  що дійсно вказані в постанові суду від 4 листопада 2011 року недоліки він не усунув.

За таких обставин,  колегія суддів вважає,  що суд першої інстанції обґрунтовано визнав апеляцію прокурора Менчиця С.Є. такою,  що не підлягає розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, 

УХВАЛИЛА:

апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року про визнання апеляції прокурора    Менчиця С.Є. на окрему постанову Печерського районного суду м. Києва від    5 жовтня 2011 року  по кримінальній справі щодо ОСОБА_2 такою, що не підлягає розгляду, - без змін.

Судді:    

_____________                       ______________                    ______________

    Осіпова Л.О.                        Васильєва М.А.                    Павленко О.П.