ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
27 лютого 2012 року № 2а-892/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терміналбуд"
про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1 340 186,00грн.
На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом розглянуто справу у письмовому провадженні.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терміналбуд» (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача податкову заборгованість у розмірі 1 340 186, 00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-892/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 07 лютого 2012 року, яке відкладалось на 21 лютого 2012 року у зв’язку з неявкою представника відповідача.
У судовому засіданні 21 лютого 2012 року представник Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог представником податкового органу зазначено, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було вжито всіх передбачених Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181-ІІІ) заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на підпункту 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача податковий борг.
Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд вирішив розглянути адміністративну справу № 2а-892/12/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Терміналбуд» (ідентифікаційний код 34300386) зареєстроване Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 17 квітня 2006 року за адресою: 03062, місто Київ, вул. Екскаваторна, 35 відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03 лютого 2012 року, який міститься в матеріалах справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Терміналбуд» (ідентифікаційний код 34300386) перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі міста Києва.
Представник Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва зазначив, з чим погодився і представник Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва, що станом на день звернення до суду із адміністративним позовом про стягнення боргу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Терміналбуд» має заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 1 340 186, 00 грн.
Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року № 2535-XII (далі по тексту – Закон № 2535-XII), встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до статті 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
20 січня 2010 року (відповідно до відмітки, яка міститься на податковій декларації) Товариством з обмеженою відповідальністю «Терміналбуд» подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 872 з урахуванням суми орендної плати за договором у розмірі 1 616 042, 83 грн., в тому числі, за січень – листопад 2010 року у розмірі 134670,24 грн., та за грудень 2010 року – 134670,19 грн. (копія декларації міститься в матеріалах справи).
Таким чином, відповідач самостійно визначив та узгодив суму податкового зобов’язання з плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Однак, у встановлені Законом № 2181-ІІІ строки, вказана в податковій декларації сума податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, не була сплачена в повному обсязі.
Представниками позивача зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Терміналбуд»сплачено частину заборгованість, тому заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності складає 1 340 186, 00 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи копією облікової картки відповідача станом на 21 лютого 2012 року.
У зв’язку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01 січня 2011 року), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31 грудня 2010 року.
Статтею 17 Закону № 2181-ІІІ, встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
У відповідності до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Отже, у зв’язку з не сплатою відповідачем суми податкового зобов’язання, вказаного у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, така сума, в силу статті 5 Закону № 2181-ІІІ, набула статусу податкового боргу.
Станом на день розгляду справи, сума заборгованості у розмірі 1 340 186, 00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «Терміналбуд» не сплачена.
Пунктом 1.2. статті 1 Закону № 2181- III визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього ж закону, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до абзацу «а» підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до абзацу «б» підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті Закону № 2181-ІІІ друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
В матеріалах справи містяться копія корінця першої податкової вимоги № 1/1448 від 11 травня 2010 року на суму 128 153, 89 грн. та копія корінця другої податкової вимоги № 2/2005 від 02 липня 2010 року на суму 397 494, 37 грн.
Враховуючи, що податкові вимоги не були вручені відповідачу у зв’язку «відсутністю за зазначеною адресою», податковим органом складені відповідно акти № 43 від 28 травня 2010 року та № 189 від 05 серпня 2010 року про неможливість вручення першої та другої податкових вимог.
Так, згідно з вимогами статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 5 Закону № 2535-XII встановлено, що суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до статті 15 цього ж Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Статтею 17 Закону № 2535-XII встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з статтею 25 Закону № 2535-XII за прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом.
Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону № 2535-XII).
Преамбулою Закону № 2181 встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Як вже зазначалось вище, відповідач самостійно подав до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, в якій самостійно визначив суму податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Не сплативши визначену у податковій декларації суму до бюджету протягом строків, встановлених Законом № 2181, відповідач самостійно узгодив цю суму.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-ІІІ визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.
З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов’язання в розмірі 1 340 186, 00 грн. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу відповідача, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом № 2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 340 186, 00 грн.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терміналбуд» (ідентифікаційний код 34300386, юридична адреса: 03062, місто Київ, вул. Екскаваторна, 35) до Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 33214812700002, код бюджетної класифікації 13050200, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019) податкову заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 1 340 186, 00 грн. (один мільйон триста сорок тисяч сто вісімдесят шість гривень).
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.