УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" вересня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Фединяка В.Д.,
суддів: Бойчука І.В., Павлишиної А.Т.,
секретаря Білик Л.З.,
з участю: представників апелянта ОСОБА_1-ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Снятинського районного суду від 22 червня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Снятинської міської ради і ОСОБА_3 про визнання незаконними рішення Снятинської міської ради НОМЕР_1 щодо передачі у приватну власність ОСОБА_3 0,1001 га земельної ділянки та виданий їй 29 серпня 2005 року Державний акт на право приватної власності на цю землю, посилаючись на те, що зазначена земельна ділянка належить позивачу. Також просив зобов'язати відповідачів повернути йому спірну земельну ділянку та встановити межу між господарствами сторін згідно плану земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 04 грудня 1978 року.
Рішенням Снятинського районного суду від 22 червня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення та задовольнити позов апелянта, вказуючи на те, що при вирішенні спору у справі, суд не врахував тривалого користування ним земельною ділянкою розміром 0,4980 га згідно плану кварталу АДРЕСА_1.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просить задовольнити подану скаргу.
Представники Снятинської міської ради та ОСОБА_3 скаргу не визнали, вважають цю скаргу безпідставною.
Заслухавши пояснення сторін у цій справі, дослідивши письмові докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Відмовляючи ОСОБА_1у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка розміром 0,1001 га поАДРЕСА_1 ОСОБА_3 передано у приватну власність правомірно, оскільки зазначена земельна ділянка знаходилась у фонді земель запасу міської ради. Доказів того, що спірна земельна ділянка належить ОСОБА_1, позивач суду не представив. Межі суміжних земельних ділянок, належних сторонам, встановлені на місці земельно-узгоджувальною комісією Снятинської міської ради і при цьому право позивача на землю не порушено.
Справа №22-ц-1198/2006р. Головуючий у І інстанції Боднарук М.В.
Категорія 31 Доповідач Фединяк В.Д.
2
Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Згідно п.1 ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення сесії Снятинської міської ради від 21 квітня 2005 року відповідачці ОСОБА_3 передано у приватну власність 0,12 га земельної ділянки та 0,09 га для ведення особистого селянського господарства. Межі зазначених земельних ділянок відведені в натурі та за згодою відповідачки їй виданий 29 серпня 2005 року Державний акт на право приватної власності на землю розміром 0,0998 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 0,1001 га для ведення селянського господарства. Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами (ах. 4,19,24-27,38-40).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 користується земельною ділянкою розміром 0,39 га, яка ним успадкована після смерті діда ОСОБА_5. Проте, позивачем не представлено суду доказів того, що вказана земельна ділянка йому чи спадкодавцю надавалась в користування у встановленому законом порядку. З цього приводу ОСОБА_1 не представив документів, що посвідчують право власності чи право постійного користування цією землею.
Суд обґрунтовано не прийняв до уваги план (схему) земельної ділянки поАДРЕСА_1, виданий ОСОБА_5, оскільки за життя спадкодавця ця земельна ділянка не була приватизована і не успадковувалась.
За таких обставин відповідно ст. 125 ЗК України, суд першої інстанції правильно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову, так як ним не представлено доказів про належність позивачу спірної земельної ділянки.
Правильним є також висновок суду, яким відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні вимоги щодо встановлення межі у відповідності план-схемі квартала АДРЕСА_1, оскільки така межа встановлена згідно висновку земельно-узгоджувальної комісії Снятинської міської ради від 31 травня 2005 року (а.с. 10,11,12,16,28).
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності, висновків суду, викладених в оскаржуваному рішенні, тому задоволенню не підлягають.
Колегія суддів вважає оскаржуване рішення суду по суті правильним і таким, що постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги, не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Снятинського районного суду від 22 червня 2006 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді:
В.Д. Фединяк І.В. Бойчук А.Т. Павлишина