Справа 22-10988\2006 Головуючий в першій інстанції -
Категорія 21 (1) Соколан Н.А.
Доповідач - Митрофанова Л.В.
УХВАЛА Іменем України 19 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Неклеси В.І.
суддів - Митрофанової Л.В., Братіщєвої Л.А.
при секретарі - Юровської О.Ю.
за участю -позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25 січня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, третя особа Криворізьке державне гірничорудне Управління "Кривбасгідрозахист" про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25 січня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволений частково: позивачу поновлено пропущений строк для звернення в суд з позовом та з Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізлрудний комбінат"» (надалі -ВАТ «КЗРК») на користь позивача стягнуто заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку в сумі 2994 грн., компенсацію за несвоєчасну виплату частини щомісячних платежів відшкодування шкоди в сумі 575,39 грн., державне мито в сумі 51 грн; з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Кривому Розі (надалі - Фонд соціального страхування) стягнута заборгованість по щомісячних страхових виплатах у розмірі 4430,81 грн., а також встановлено стягувати щомісячно з 01 жовтня 2005 року по 169,77 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.
ВАТ «КЗРК» у своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у позові, так як висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2,5 з 01 січня 1996 року; 1,25 з 01 червня 1997 року; 1,3 з 01 січня 1998 року необгрунтовані, оскільки перерахунок сум відшкодування шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров'я проводиться одночасно із підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) не на коефіцієнт їх підвищення, а на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати, розмір якої фактично не збільшився. Крім того, суд не застосував строк позовної давністі; а також необгрунтоване стягнув компенсацію сум відшкодування шкоди.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарга ВАТ "КЗРК" задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював з 11.09. 1962 року по 01.01-. 1974 рік у відповідача Виробничого об"єднання "Кривбасруда"\нині ВАТ "КЗРК"\ на шахті "Гігант" підземним гірничим майстром.
За висновками МСЕК від 16.02.1995 року позивачу встановлено 25 відсотків втрати професійної працездатності безстрокове.
Згідно наказу НОМЕР_1 відповідачем ВАТ "КЗРК" були призначені щомісячні виплати позивачу на відшкодування шкоди здоров"ю, виходячи із заробітної плати 2770000 крб., з приводу розміру якої спір не виникає.
Відповідач ВАТ "КЗРК" проводив перерахунок сум відшкодування шкоди з урахуванням зміни ступеню втрати працездатності, і станом на 01 січня 1996 року ОСОБА_1 було призначено відшкодування шкоди у розмірі 25,97 грн.
Спір між сторонами виник з приводу сум відшкодування шкоди за період починаючи з 01 січня 1996 року, коли відповідач на підставі спільної Постанови адміністрації і профспілкового комітету ВО "Кривбасруда" НОМЕР_2 збільшив тарифні ставки та посадові оклади у 2,5 рази, а виплати відшкодування шкоди позивачу лише у 1,25 рази, з 01.06.1997 року згідно спільної Постанови адміністрації і профспілкового комітету ВО "Кривбасруда" НОМЕР_3 тарифні ставки та посадові оклади були збільшені у 1,25 рази, з 01.01.1998 року на підставі спільної Постанови адміністрації і профспілкового комітету ВО "Кривбасруда" НОМЕР_4 збільшив тарифні ставки та посадові оклади у 1,3 рази, але відповідач не провів перерахунок сум відшкодування шкоди позивачу взагалі.
Правильним є висновок суду про необхідність застосування вищевказаних коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві, оскільки відповідно до п. 28 абз.5 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації, або уповноваженим ним органом, шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов'язків" ( надалі -"Правила відшкодування шкоди..."), затверджених постановою Кабинету Міністрів України від 23 червня 1993р. № 472, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у випадку кожного підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) відповідного працівника на підприємстві
Таким чином, суд правильно відхилив доводи відповідача ВАТ "КЗРК" та стягнув на користь позивача заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку у розмірі 2994 грн.
Колегія суддів знаходить безпідставними доводи ВАТ «КЗРК" про те, що щомісячні суми відшкодування шкоди не підлягають компенсації, оскільки пунктом 43 «Правил відшкодування шкоди...» в редакції, затвердженій постановою Кабинету Міністрів України от 03.10.1997 року № 1100, ст. 34 Закону України від 24 березня 1995 року «Про оплату праці», «Положенням про порядок'компенсації робітникам втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням термінів її виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.1997р. № 142 і 23.04.1999р. № 692, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку із порушенням термінів їх виплати», «Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв"язку із порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою KM України від 21.02.2001р. № 159 , від 09.08.2001р. № 958 і від 31.03.2003р. № 430, передбачена компенсація сум відшкодування шкоди у зв"язку з несвоєчасною виплатою цих сум.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно стягнув на користь позивача компенсацію втрати частини щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку з відповідача ВАТ "КЗРК" за період з 1.01.1998р. по 1.08.1998р. в сумі 575,39 грн.
Доводи відповідача ВАТ "КЗРК" про неправильне застосування судом строків позовної давності при стягненні сум відшкодування шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 (з наступними змінами і доповненнями), якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначені або не виплачені суми такого відшкодування, ці суми, нараховані відповідно до «Правил відшкодування шкоди...», виплачуються без обмеження будь-яким строком й підлягають коригуванню у зв"язку із збільшенням цін на споживчі товари і послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України « Про оплату праці».
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог за весь період неправильного нарахування сум відшкодування шкоди.
Інші доводи ВАТ "КЗРК" в апеляційній скарзі безпідствні та спростовуються висновками суду.
Колегія суддів вважає, що висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи, поясненням сторін, рішення суду постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального
підстав для скасування чи зміни рішення суду немає, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись ст. ст. 303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія судців, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25 січня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судці :/підписи/
Суддя-доповідач:
Л.В. Митрофанова