Справа №1-137/11

В И Р О К

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

16 січня 2012 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Сидоренко З.С.,

за участю секретаря Пінчук О.М.,

прокурора Бризицької А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіти середньої, неодруженого, непрацюючого, урядових нагород немає, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого, не працюючого, військовозобов’язаного, урядових нагород не має,

по ч.1 ст.122 КК України,

в с т а н о в и в:

17 грудня 2010 року приблизно о 21 годині підсудний ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в будинку ОСОБА_2, що знаходиться в АДРЕСА_1, у ході сварки з останнім, умисно кулаком руки наніс ОСОБА_2 три удари в обличчя, а коли той від нанесених ударів присів та став закриватися руками, то він ногою наніс потерпілому ще один удар по тілу в ділянку грудей та один удар по голові, в результаті чого спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи справа в ділянці кута та зліва в підборідковому відділі із зміщенням, забою м'яких тканин підщелепової ділянки справа із наявністю крововиливу, рани на слизовій оболонці нижньої губи, гематоми повік обох очей з субкон'юнктивальними крововиливами, множинних саден та крововиливів на обличчі, які відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалого розладу здоров'я.

Сам підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю та показав, що 17 грудня 2010 року, приблизно о 20 год. він вирішив попити пива і пішов до кафе. Знаходячись в кафе купив собі 150 грамів горілки та пляшку пива. Коли випив горілку та пиво, то вийшов на вулицю. Постоявши на вулиці приблизно 20 хв. став йти додому. По дорозі зустрів своїх односельчан ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з якими став курити та розмовляти. В ході розмови, стали говорити про підпал сіна у тещі ОСОБА_3, який було здійснено минулого дня. Всі в селі говорили, що сіно підпалив ОСОБА_2, який також проживає в с.Бережки. А говорили на нього через те, що його тоді бачили біля людських копиць, які люди ставлять на полі навпроти свої господарств. В ході розмови з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він запропонував останнім піти додому до ОСОБА_2 з яким поговорити про підпал сіна. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 погодилися і вони втрьох пішли до ОСОБА_2 Приблизно біля 21 год. вони підійшли до будинку ОСОБА_2 В будинку останнього було увімкнене світло. Він постукав у двері, а коли ОСОБА_2 запитав хто там, то він сказав тому, що це він "ОСОБА_1", і щоб ОСОБА_2 відкрив. Коли він стукав у двері, то ОСОБА_3 і ОСОБА_4 знаходились біля нього. Ніхто з них у вікно будинку не стукав. Після того як ОСОБА_2 відімкнув двері, він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зайшли в будинок. Коли вони зайшли в будинок, то він одразу запитав у ОСОБА_2 чому він палить людське сіно. На це ОСОБА_2 відповів йому, що він сіно навмисно не палив, що можливо сіно загорілось від цигарки. В ході сварки яка виникла, ОСОБА_2 хотів втекти від нього, але він схватив його лівою рукою за одяг і притримуючи кистю долоні правої руки наніс удар в ліву частину обличчя. Потім він кулаком руки наніс ОСОБА_2 ще два удари в обличчя. Від цих ударів ОСОБА_2 присів, і став закриватися руками. Тоді він ногою наніс тому ще один удар десь в по тілу з переду та один удар по голові. Побачивши це, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стали заспокоювати його. В цей час ОСОБА_2 піднявся і хотів втекти в іншу кімнату, але він рукою схватив ОСОБА_2 за ногу і той впав у дверях та вдарився головою. Після цього, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 забрали його, і вони вийшли з будинку, а ОСОБА_2 залишився в будинку.

Цивільний позов Прокурора Дубровицького району в інтересах держави в особі Фінансового відділення Центральної міської лікарні про відшкодування витрат за перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визнав повністю.

Крім визнання вини підсудним, його винність стверджується наступними доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_2, який суду показав, що 17 грудня 2010 року приблизно о 21 год., коли він спав у своєму будинку, що знаходиться у с.Бережки Дубровицького району, почув стук у вікно, а потім у двері. Коли стукали у вікно, то почув, що від ударів розбилось скло. Піднявшись, він підійшов до дверей і спитав хто це такий. У відповідь йому сказали, що це "ОСОБА_1". Відкривши двері, він побачив свого знайомого ОСОБА_1, який увійшов в будинок. За ним в будинок також зайшли ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Підсудний був в п'яному стані. Коли вони тільки зайшли в будинок, то ОСОБА_1 одразу став говорити на нього, що він палить людські стіжки з сіном. Він став пояснювати тому, що він нічого не палив. В цей день в селі дійсно згорів один стіг сіна в тещі ОСОБА_3, і в цьому підозрювали його. В ході суперечки, яка виникла між ними, ОСОБА_1 кулаком правої руки наніс йому удар в ліву частину обличчя. Після цього удару ОСОБА_1 наніс йому в обличчя ще приблизно два удари, а куди саме прийшлися удари він не пам'ятає. Від нанесених йому ударів він присів, але не впав. Коли він сидів, то руками став закриватися, і в цей момент ОСОБА_1 ногою наніс йому удар в груди та по голові і він впав на підлогу. Коли він піднявся і хотів втекти в іншу кімнату, то ОСОБА_1, який був біля нього, схватив його рукою за ногу і він у дверях впав та вдарився лобом об поріг. Побачивши це, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 забрали від нього ОСОБА_1 і вийшли з будинку, а він залишився. Після цього, він відчув, що в нього сильно болить обличчя, яке було побите і одразу запухло. Також він відчував біль в грудях. Оскільки йому не було з чого подзвонити, то він про те, що сталося у райвідділ міліції не повідомляв і швидку допомогу не викликав. А так як було вже пізно, то він до сусідів йти не захотів. На слідуючий день до нього приїхала з с.Берестя Дубровицького району сестра ОСОБА_5, яка побачила його побитого, і він розповів їй, що сталося. Після цього, сестра найняла автомобіль і завезла його в лікарню. По дорозі спочатку вони заїхали в райвідділ міліції, де він написав заяву про його побиття, і в нього взяли пояснення. В лікарні його оглянули і виявилося на ренгензнімках, що в нього крім інших незначних побоїв ще перелом нижньої щелепи з правої та лівої сторони. Йому дали направлення на лікування щелепи в Рівненську міську лікарню. Але так як були вихідні дні, то він з сестрою поїхав в м.Рівне в лікарню в понеділок 20 грудня 2010 року. В лікарні з знаходився до 31 грудня 2010 року.

Показами свідків ОСОБА_3 (а.с.25-26), ОСОБА_4 (а.с.23-24) та ОСОБА_5 (а.с.36-37) оголошеними та перевіреними у судовому засіданні.

З протоколу огляду місця події від 05.01.2011 року (а.с.7) вбачається, що місцем події являється будинок ОСОБА_2, в якому йому було причинено тілесні ушкодження знаходиться в с.Бережки Дубровицького району

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 139/Е-318 від 15.03.2011р. (а.с.62-63) у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження: двобічний перелом нижньої щелепи справа в ділянці кута та зліва в підборідковому відділі із зміщенням, забій м'яких тканин під щелепової ділянки справа з наявністю крововиливу, рана на слизовій оболонці нижньої губи, гематома повік обох очей з субкон'юнктивальними крововиливами, множинні садна та крововиливи на обличчі, які могли утворитися незадовго до звернення потерпілого в лікувальний заклад, тобто не суперечать вказаному в обставинах терміну, а саме 17 грудня 2010 року.

Комплекс тілесних ушкоджень у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи справа в ділянці кута та зліва в підборідковому відділі із зміщенням, забою м'яких тканин під щелепової ділянки справа з наявністю крововиливу, рани на слизовій оболонці нижньої губи, згідно п.2.3.3. "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.95 р. №6, відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалого розладу здоров'я.

Враховуючи локалізацію та характер тілесних ушкоджень, найбільш ймовірно, в момент їх отримання потерпілий міг перебувати в будь-якому положенні (горизонтальному, вертикальному чи близькому до цих положень) і був обернений обличчям до травмуючого знаряддя.

Вказані тілесні ушкодження виникли від дій тупого(их) предмету(ів), яким(и) могли бути рука, нога людини чи інші тупі предмети. Диференційних судово-медичних ознак травмуючого знаряддя немає, так як його індивідуальні особливості в тілесних ушкодженнях не відмічені.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що вину підсудного доведено повністю, а кваліфікація його дій по ч.1 ст.122 КК України є правильною, оскільки він умисно спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного є його щире каяття.

Обставин, що обтяжують його покарання, суд не знаходить.

Характеризуючи особу підсудного, суд враховує його задовільну характеристику по місцю проживання, визнання вини та приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов Прокурора Дубровицького району в інтересах держави в особі Фінансового відділення Центральної міської лікарні про відшкодування витрат за перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні, який знайшов своє обґрунтування в судовому засіданні - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи.

Перебіг іспитового строку засудженому ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній –підписку про невиїзд.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Фінансового відділення Центральної міської лікарні м.Рівне (р/р 35428004001066 в УДК в Рівненській області, МФО 833017, ЗКПО 02000085) 1404,70 грн. (одну тисячу чотириста чотири гривні 70 копійок) на відшкодування витрат за перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні.

На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

          Суддя:    підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

          районного суду:                                                                                Сидоренко З.С.