Справа № 2-535/11

                                                     Р І Ш Е Н Н Я   

                                            І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          "05" березня 2012 р. Веселинівський районний суд Миколаївської області  в складі:

                     головуючого - судді                    - Тустановського А.О.,

                     при секретарі                              - Тарєлкіній Н.М.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1,ОСОБА_2, до Веселинівської  селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, третя особа: Відділ Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області про визнання права власності у порядку спадкування,                                                                  

ВСТАНОВИВ:   

                 Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Веселинівської селищної ради про визнання права власності у порядку спадкування.

          В заяві зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Веселинове помер їх батько ОСОБА_3, смерть якого було зареєстровано відділом РАЦС Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області 06 жовтня 2009 року за актовим записом № 93.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входять житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 517 кв. м, переданої для обслуговування цього житлового будинку та господарських будівель і споруд.

          За життя ОСОБА_3 склав заповіт, за яким належний йому на праві власності житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, заповів своїм дочкам ОСОБА_4 та ОСОБА_5, тобто, позивачам.

          До моменту відкриття спадщини ОСОБА_3 перебував в зареєстрованому шлюбі з громадянкою ОСОБА_6, а тому після його смерті відповідно до ст. ст. 1223 та 1261 ЦК України право на спадкування майна, зазначеного в заповіті, отримали  позивачі, а право на спадкування за законом решти спадкової маси у першу чергу отримали позивачі та ОСОБА_6. Крім того, ОСОБА_6 отримала право на спадкування обов’язкової частки в майні, зазначеному в заповіті.

          Всі спадкоємці у встановлений законом строк та спосіб прийняли спадщину, але отримати свідоцтва про право на спадщину не встигли, оскільки  ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла. Заповіту вона не залишила, а тому, зважаючи на відсутність у неї спадкоємців за законом, та проживання ОСОБА_1 з нею однією сім’єю до моменту відкриття спадщини, відповідно до ст. 1264 ЦК України ОСОБА_1  отримала право на спадкування за законом після неї у четверту чергу, та подала до нотаріальної контори  заяву про прийняття спадщини.

          При зверненні позивачів до нотаріальної контори з питанням про видачу їм  свідоцтв про право на спадщину, нотаріус, оглянувши надані документи, відмовила у видачі свідоцтв про право на спадщину земельну ділянку, площею 517 м?, передану для обслуговування житлового будинку, розташовану в АДРЕСА_1, право власності на яку посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку серії RЗ № 244371, виданим Веселинівською селищною радою Миколаївської області 20 березня 2009 року, зареєстрованим за № 010901000270, мотивуючи це тим, що така нотаріальна дія суперечила б законодавству  України, оскільки право на спадкування житлового будинку та земельної ділянки, переданої для його обслуговування, здійснюється з різних законодавчих підстав, що призведе до різниці у частках спадкоємців на зазначене спадкове майно.

          Так, відповідно до ст. 1241 ЦК України непрацездатна вдова спадкує, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б їй у разі  спадкування за законом (обов’язкова частка). На цій підставі ОСОБА_6  набула права на спадкування обов’язкової частки в майні, охопленому заповітом. У зв’язку з цим частки спадкоємців у спадковому житловому  будинку становлять:

          - ОСОБА_6 - 1/6 (чи 2/12) (обов’язкова частка);

          - ОСОБА_1 - 5/12;

          - ОСОБА_2 - 5/12.

          Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України у  разі не охоплення заповітом усієї спадщини  право на спадкування  за  законом  одержують  особи,  визначені  у статтях 1261-1265 цього Кодексу.  А оскільки земельна ділянка, передана для обслуговування спадкового житлового будинку, заповітом не охоплена, спадкоємці набули право на її спадкування за законом і відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України їх  частки у цьому спадковому майні є  рівними, тобто, кожен із спадкоємців набув право на спадкування 1/3  (чи 4/12) земельної ділянки.

          З урахуванням того, що ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_6  успадкувала  і належну їй частку у спадщині, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, її частка збільшилася і на сьогоднішній день їх частки у спадковому житловому будинку становлять:

          - ОСОБА_2 - 5/12;

          - ОСОБА_1 - 7/12 (5/12 + 2/12).

          Разом з тим, наші частки в спадковій земельній ділянці становлять:

          - ОСОБА_2 - 4/12;

          - ОСОБА_1 - 8/12 (4/12 + 4/12).

          Таке положення не відповідає вимогам  ст. 120 Земельного кодексу України,  (в редакції Закону N 1702-VI   від 05.11.2009 р.), згідно з якою до особи,  яка набула право власності на жилий будинок,  будівлю або споруду,  розміщені на  земельній  ділянці,  що  перебуває  у  власності  іншої особи, переходить і право власності на земельну ділянку на якій вони розміщені, а у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду   кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності  жилого будинку, будівлі або споруди.   

          Зазначене вище спонукало позивача звернутися до суду.

В судове засідання представник позивачів не з'явився, надав заяву, якою просить слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та з тих же підстав.

          Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

                   З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Веселинове помер батько позивачів ОСОБА_3, смерть якого було зареєстровано відділом РАЦС Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області 06  жовтня 2009 року за актовим записом № 93.

          Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належний йому житловий будинок, розташований по житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 517 м?, передану для обслуговування цього житлового будинку та господарських будівель і споруд,  право власності на яку посвідчене Державним актом на право приватної власності на землю серії RЗ № 244371, виданим Веселинівською селищною радою 20 березня 2009 року, зареєстрованим за № 010901000270.

          За життя ОСОБА_3 склав заповіт, за яким належний йому на праві приватної власності житловий будинок з надвірними господарчими та побутовими будівлями та спорудами він заповів позивачам. Однак заповітом не було охоплено усієї спадщини, тому право на спадкування за заповітом отримали позивачі, та за законом  дружина померлого ОСОБА_6.  Всі спадкоємці у встановлений законом строк прийняли спадщину, а саме: позивачі звернулися до нотаріальної контори, де подали заяви про прийняття спадщини за заповітом та за законом, а ОСОБА_6 – шляхом спільного проживання разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла, не оформивши свого права на спадщину.

Спадщину після неї прийняла позивачка ОСОБА_1.

У встановленому законом порядку позивачі звернулися до приватного нотаріуса Веселинівського нотаріального округу із заявами про видачу свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом на житловий будинок та отримали його. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, передану для обслуговування успадкованого за заповітом житлового будинку, нотаріусом було відмовлено в зв’язку з тим, що позивач  ОСОБА_2 набула право на спадкування 5/12 частки житлового будинку та 4/12 частки земельної ділянки, переданої для його обслуговування, а  ОСОБА_1 набула право на спадкування 7/12 часток житлового будинку та 8/12 часток земельної ділянки, переданої для його обслуговування

Відповідно ст. 120 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщенні на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить і право власності на земельну ділянку на якій вони розміщенні, а разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі споруди.

          Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи,  яка набула право власності на житловий  будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку,  на якій  вони розміщені,  без  зміни  її  цільового  призначення  в обсязі та на умовах, встановлених для  попереднього землевласника (землекористувача).

          Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали  спадкодавцеві  на  момент  відкриття  спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

          Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно  від  часу  прийняття  спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

          Відповідно до ст. 16 ЦК України, що  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

          На підставі вищезазначеного суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині визнання за позивачами  права власності на земельну ділянку у порядку спадкування підлягають задоволенню.   

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

           Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити повністю.   

          Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порядку спадкування право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 517 м?, передану для обслуговування житлового будинку, розташовану в АДРЕСА_1, Миколаївської області, право власності на яку посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку серії RЗ № 244371, виданим Веселинівською селищною радою Миколаївської області 20 березня 2009 року, зареєстрованим за № 010901000270, успадковану після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Веселинове Миколаївської області, та ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Веселинове Миколаївської області.

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/12 земельної ділянки  площею 517 м?, переданої для обслуговування житлового будинку, розташовану в АДРЕСА_1, Миколаївської області, право власності на яку посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку серії RЗ № 244371, виданим Веселинівською селищною радою 20 березня 2009 року, зареєстрованим за № 010901000270, успадковану після смерті  ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Веселинове Миколаївської облаті, та ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Веселинове Миколаївської області.

          Визнати за ОСОБА_2 право власності на 5/12 земельної ділянки площею 517 м?, переданої для обслуговування житлового будинку, розташовану в АДРЕСА_1, Миколаївської області, право власності на яку посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку серії RЗ № 244371, виданим Веселинівською селищною радою Миколаївської області 20 березня 2009 року, зареєстрованим за № 010901000270, успадковану після смерті  ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Веселинове Миколаївської області, та ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Веселинове Миколаївської області.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: підпис   

З оригіналом згідно.            

Рішення вступає в законну силу 16 березня 2012 року.   

          Оригінал рішення знаходиться в Веселинівському райсуді Миколаївської області, справа № 2-535/2011 р.   

Суддя Веселинівського районного суду   Миколаївської області                          А. О. Тустановський