Справа № 0614/576/2012
В И Р О К
І м е н е м У к р а ї н и
29 березня 2012 року Малинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого –судді Ярмоленка В.В.
при секретарі Грищенко О.В.
з участю прокурора Гойдало О.Є.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши на відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Коростеня, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не інваліда, не депутата, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, (зареєстрованого АДРЕСА_2), не судимого в силу ст. 89 КК України, -
в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
16 листопада 2011 року близько 01-ї години, ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2103, реєстраційний номер НОМЕР_1, по вулиці Суворова в м. Малині в напрямку центра міста поблизу будинку №91, в порушення вимог п.п. 2.10 (а), 2.10є, 12.3, Правил дорожнього руху України не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об’їзду перешкоди, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, який зачиняв двері свого автомобіля, розташованого на узбіччі дороги в цьому ж напрямку.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому 3-8 ребер справа зі зміщенням уламків, пневмотораксу, закритого перелому правого стегна, струсу головного мозку, забійних ран голови, ссадин тулубу, які по своїй категорії відносяться до середнього ступеню важкості, що потягло за собою тривалий розлад здоров’я. Дані ушкодження небезпечними для життя в момент їх отримання не являються.
Невідповідність дій підсудного вказаним вимогам Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та її наслідків.
Допитаний в ході судового розгляду справи підсудний вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердив факт його скоєння за викладених вище обставин, додавши, що 16.11.2011 року, рухаючись по вулиці Суворова в темну пору доби зі швидкістю близько 40 км/год., не помітив на узбіччі людину, яка стояла поруч з машиною. Після зіткнення злякався та поїхав з місця пригоди додому, де з метою зняття стресу вживав алкогольні напої. Цивільний позов визнав повністю. Кається.
Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його винність у вчиненні інкримінованого йому злочину стверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Показами потерпілого ОСОБА_1, що 16.11.2011 року близько 01-ї години, перебуваючи в гостях, пішов до своєї машини, яку поставив на краю проїзної частини, щоб взяти цигарки. В автомобілі були ввімкнені габаритні вогні. В момент, коли він зачиняв ліві передні двері відчув удар в праву частину тулуба, внаслідок чого впав на проїзну частину, втративши при цьому свідомість. Підтвердив заподіяння йому середніх тілесних ушкоджень, в результаті яких він знаходився на стаціонарному лікуванні. Претензій до підсудного не має, останній повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду. Просив обрати міру покарання підсудному не пов’язану з позбавленням волі.
- висновком авто технічної експертизи обставин та механізму ДТП № 3/81 від 21.02.2012p., згідно якого з технічної точки зору, в причинному зв’язку зі створенням аварійної обстановки і виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди знаходиться невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ-2103 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху (а.с. 69-71);
- висновком експертизи технічного стану транспортного засобу № 3/82 від 21.02.2012р., згідно якого гальмівна система та рульове керування автомобіля знаходилась в технічно працездатному стані, всі виявлені в процесу огляду пошкодження носять аварійний характер, тобто виникли в процесі ДТП (а.с. 74-82);
- висновком судово-медичної експертизи №46 від 16.02.2012 року, даними якого встановлено, що у ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження які по своїй категорії відносяться до середнього ступеню важкості, що потягло за собою тривалий розлад здоров’я, можливо при обставинах та в термін ДТП (а.с. 66);
Дані докази узгоджуються між собою та ніким не оспорюються, а тому в зв'язку з повним визнанням підсудним своєї вини за погодженням з іншими учасниками процесу інші докази по справі не досліджуються відповідно до ч.3 ст.299 КПК України.
Суд кваліфікує діяння підсудного за ч.1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У відповідності до вимог ст. 66 КК України, обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
У відповідності до вимог ст.67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудному не встановлено.
Призначаючи покарання, суд враховує думку потерпілого, і виходить з того, що підсудний на момент вчинення злочину є не судимим, позитивно характеризується за місцем роботи, однак зник з місця події, не надавши допомоги потерпілому в нічний час, відразу вживав спиртні напої, про дорожньо-транспортну пригоду в орган чи підрозділ міліції не повідомив та залишив місце пригоди та вважає за можливе призначити йому покарання у виді обмеження волі з звільненням від його відбування з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів та соціальної реабілітації з застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки підсудний на прямій ділянці дороги без перешкод мав можливість уникнути зіткнення однак не вжив до цього заходів, що є свідченням його недосвідченості керування автомобілем та незнання правил дорожнього руху.
Вирішуючи цивільний позов прокурора Малинського району, суд виходить із доведеності вини підсудного у вчиненні злочину, те, що витрати на лікування потерпілого на суму 2075 грн. 18 коп. підтверджені документально, тому позов підлягає задоволенню.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України. Судові витрати в порядку ст. 93 КПК України покласти на засудженого.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, поклавши на нього такі обов’язки:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи;
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого у виді підписки про невиїзд залишити без змін.
Цивільний позов прокурора Малинського районі в інтересах держав в особі Малинського МРТМО про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Малинського міжрайонного територіального медичного об’єднання (р/р 31418544700338 код 04053364 в ГУДКУ в Житомирській області МФО 811039) - 2075,18 (дві тисячі сімдесят п’ять гривень 18 коп.) гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1013,04 гривень, перерахувавши їх в УДК в Житомирській області код 25574601 р/р 31258272211843 МФО 811039 за експертні роботи НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області.
Автомобіль ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходиться на зберігання на штраф майданчику Малинського МВ УМВС в Житомирській області, належного ОСОБА_3 (АДРЕСА_3) –повернути ОСОБА_2 (а.с. 48).
Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Житомирської області через Малинський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя:В. В. Ярмоленко