05.09.2011                                                                                                                     Справа № 2 - 3100/11

          Категорія  №  26

Р  І  Ш  Е  Н  Н Я

І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

05.09.2011  р.  Нахімовський  районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді –Єзерського  П.О.

при секретарі     –     Тишенко  М.М.

розглянувши  у  відкритому   судовому  засіданні   в залі  суду  в  м.  Севастополі  цивільну   справу   за  позовом  Публічного  акціонерного  товариства «Ерсте Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2  про стягнення  заборгованості  за  кредитним  договором  та  звернення  стягнення,

В С Т А Н О В И В  :

ПАТ  «Ерсте Банк»(  далі  Банк )  звернувся  до  суду  з  позовом  до  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  в  якому  просив  звернути  стягнення  на  предмет  іпотеки  -  земельну  ділянку.  Вимоги  мотивовані  тим,  що  29.02.2008 р.  ОСОБА_1  був  виданий  кредит  в  сумі  13500  доларів  США  на  строк  120  місяців  до  28.02.2018 р.  з  оплатою   13,5 %  річних  за  користування  кредитом.  Цього ж  дня   в  забезпечення  виконання  зобов’язань  за  договором  про  іпотечний  кредит,  між  Банком  і  ОСОБА_2  був  укладений  іпотечний  договір  та  вона передала   в  іпотеку  Банку  належне  їй  нерухоме  майно  -  земельну  ділянку.

Банк  свої  зобов’язання  виконав,  а  відповідач  ОСОБА_1  в  порушення  умов  кредитного  договору,  від своєчасного  виконання  зобов’язання  ухиляється,  кредит  і  проценти  не  погашає,  в  зв’язку  з  чим,  станом  на 15.06.2011 р. склалася загальна сума заборгованості  в  сумі  13918  доларів  США  28  центів, що  еквівалентно 110977  гривням  41  копійки.

Оскільки  виконання  зобов’язання  відповідачами  за  кредитним  договором  забезпечується  іпотекою, предметом  якої  являється  земельна  ділянка, яка  належить  ОСОБА_2, позивач  просив  визнати  за  ним  право звернути  стягнення  на  предмет  іпотеки.

Представник  позивача  в  судовому  засіданні   позов  підтримав.  

Відповідачі  з  позовом   згодні.

З  матеріалів  справи  вбачається,  що  правовідносини  сторін регулюються  нормами  глави  47,  48   Розділу І „Загальні положення про зобов’язання” і глави 71§ 2 Кредит ЦК України, та Закону України «Про  іпотеку».

Судом  встановлено,  що  28.02.2008 р. між ПАТ «Ерсте Банк»і ОСОБА_1 укладений  кредитний  договір №  014/3950/3/10876, згідно якому  відповідач одержав  від  позивача  кредит  в  сумі  13500 доларів США на  строк 120  місяців до 28.02.2018 р., з  оплатою  13,5 %  річних  за  користування  кредитом.

29.02.2008 р.  між  банком  та  ОСОБА_2  був  укладений  договір  іпотеки,   предметом  якого  було  нерухоме  майно - земельна ділянка № НОМЕР_1, площею 0,0847 га, кадастровий № 8536900000, що розташована у  межах  землекористування СТ «Сапун-гора»у  м. Севастополі, що  належить  ОСОБА_2  на  праві  приватної  власності.

Відповідно  до  ст.  526  ЦК  України,  зобов’язання  має  виконуватися  належним  чином  відповідно  до  умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного  законодавства.

Частина  2  ст.  1050  ЦК  України  передбачає,  що  якщо  договором  встановлений  обов’язок  позичальника повернути  позику  частинами  (  з  розстроченням  ),  то  в  разі  прострочення  повернення  чергової  частини позикодавець  має  право  вимагати  дострокового  повернення  частини  позики, що залишилася, та сплати процентів,  належних йому  відповідно  до  ст.  1048  цього  Кодексу.

Як  встановив  суд,  позивач  свої  зобов'язання  виконав  повністю,  надавши  кредит.  Проте, відповідачі  -  ОСОБА_1,  як  позичальник,  а  ОСОБА_2  як   поручитель,  належним  чином  зобов’язання  не  виконують.  З  лютого 2009 р.  ОСОБА_1  щомісячно  кредит  не  погашав,  а   проценти  погашав  частково  і  за  ним  утворилася  заборгованість  станом  на  15.06.2011 р.  на  загальну  суму  13918  доларів  США  28  центів, що  еквівалентно 110977  гривням  41  копійки.

Проте,  вимоги  Банку  про  визнання  за  ним  права  звернути  стягнення  на  предмет  іпотеки,  шляхом  її  продажу,  та  стягнення  заборгованості  підлягають  задоволенню  частково.

Відповідно  ч.  1  ст.  7  Закону  України  «Про  іпотеку»,  за  рахунок  предмета  іпотеки,  іпотекодержатель  має  право  задовольнити  свою  вимогу  за  основним  забезпеченням  у  повному  обсязі  або  в  частині,  встановленій  іпотечним  договором,  що  визначена  на  час  виконання  цієї  вимоги,  включаючи  сплату  процентів,  неустойки,  основної  суми  боргу  та  будь-якого  збільшення  цієї  суми,  яке  було  прямо  передбачене  умовами  договору,  що  обумовлює  основне  зобов’язання.

Як  встановив  суд,  Банк  неодноразово  звертався  з  вимогами  до  відповідачів  як  іпотекодавця  та  поручителя  про  дострокове  виконання  зобов’язання.  Проте, вони  залишилися  невиконаними.  ОСОБА_1,  як  позичальник,  а  ОСОБА_2,  як   поручитель,  з  лютого  2009 р.  належним  чином  зобов’язання  не  виконують,  кредит  не  погашають, а  проценти погашають не  в повному розмірі і не регулярно, чим  порушують  умови   кредитного  договору.  За  відповідачами,  станом  на  15.06.2011 р.  утворилася  заборгованість  по  кредиту  на  суму  12096,27  доларів  США, що  еквівалентно 96449 гривням  61  копійки,   процентам  по  кредиту  на  суму  1355,25  доларів  США, що  еквівалентно 10806 гривням 09  копійкам,  та  пені  в  сумі  466,76  доларів  США,  що  еквівалентно  3721 гривні  71  копійки,  а  всього  на  суму  13918  доларів  США  28  центів, що  еквівалентно 110977  гривням  41  копійки.

2

На  час  розгляду  справи  відповідачі  вказану  заборгованість  не  погасили,  ніяких  дій  направлених  на  виконання  зобов’язань  про  повернення  кредиту  та  процентів,  не  зробили.

Курс  Національного  банку  України  по  валюті  долар  США  до  гривні,  станом  на  15.06.2011 р.  складає  7,9735  за  1  долар  США.

Розрахунок  по  заборгованості  по  кредиту,  процентам  та  пені  складений  вірно.

Оскільки  відповідач  ОСОБА_1,  як  позичальник,  а  ОСОБА_2,  як  поручитель,  не  сплачували  суми  передбачені  кредитом,  Банк,  відповідно  до  п. 4.3.3.  та  ст.  35  Закону  України  «Про  іпотеку»,  направив  вимоги  про  повернення  отриманих  коштів,  сплатити  проценти  в  повному  обсязі  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2, з якою  був  укладений  іпотечний  договір   нерухомого  майна.  При  невиконанні  в  зазначений  у  вимозі  30  денний  строк,  банком  повідомлялося  що  буде  звернено  стягнення  на  предмет  іпотеки.

Викладене  підтверджується  листами  - повідомленнями  про  дострокове  повернення  кредиту,  процентів  та  пені,  копіями  кредитного  договору,  договору  іпотеки  від  29.02.2008 р.,  розрахунком  заборгованості  за  станом  на  15.06.2011 р.,  довідкою  банка  про  курс  гривні  до  долара  США

Відповідно  до  ст.  33  Закону  України  «Про  іпотеку», у  разі  невиконання  або  неналежного  виконання  боржником  основного  зобов’язання  іпотекодержатель  вправі  задовольнити  свої  вимоги  за  основним  зобов’язанням  шляхом  звернення  стягнення  на  предмет  іпотеки.

Стаття  39  Закону  України  «Про  іпотеку»передбачає,  що  у  разі  задоволення  судом  позову  про  звернення  стягнення  на  предмет  іпотеки  у  рішенні  суду  зазначається  загальний  розмір  вимог  та  всі  його  складові,  що  підлягають  сплаті  іпотекодержателю  з  вартості  предмета  іпотеки  та  початкова  ціна предмету  іпотеки  для  його  подальшої  реалізації.

Таким  чином,  зобов’язання,  передбачені  кредитним  договором,  незважаючи  на  вимогу  банку  про  дострокове  повернення  кредиту  та  процентів,  порушуються  зі  сторони  відповідачів.

При  таких  обставинах,  позивач  обґрунтовано  заявив  вимоги  щодо  звернення  стягнення  на  предмет іпотеки  -  земельну  ділянку,   що  належить  ОСОБА_2  на  праві  власності.

Що  стосується  вимог  про  стягнення  одночасно  заборгованості  за  кредитним  договором  з  двох  відповідачів,  то  суд  не  може  погодитися  з  тим.

В  даному  випадку  це  може  привести  до   застосування  до  боржника  подвійної  цивільно –правової  відповідальності  за  одне  й  те  саме  порушення  договірного  зобов’язання,  що  суперечить  вимогам  ч.  1  ст.  61  Конституції  України  та  ч.  3  ст.  509  ЦК  України.

Таким  чином,  в  цей  частині  позову  ПАТ  «Ерсте Банк»  слід  відмовити.

Оскільки  рішення  постановлено  на користь  позивача,  суд  присуджує  з  відповідачів понесені  їм  і  документально  підтверджені  судові  витрати  в  сумі  1229  гривень  77 копійок ( судовий  збір  у  розмірі  1109  гривень 77  копійок  і   витрати   на  інформаційно –технічне   забезпечення  розгляду   справи  в  розмірі  120  гривень),   сплачені   позивачем  при   пред'явленні   позову.

На  підставі  ст.  509  ч.  3,  526,  536,  543,  554,  611,  612,  1046,  1048 –1050,  1054  ЦК  України,  ст.  7,  33,  35,  39  Закону  України  «Про  іпотеку»,  керуючись  ст.  10,  11,  60,  88  ч.  1,  3,  209,  212-215  ЦПК  України,

В  И  Р  І  Ш  И  В  :

Позов  Публічного  акціонерного  товариства  «Ерсте Банк»задовольнити  частково.

В  рахунок  погашення  заборгованості  за  кредитним  договором  №  014/3950/3/10876   від  29.02.2008  р.  між  ПАТ  «Ерсте Банк»  і  ОСОБА_1,  у  розмірі   13918  доларів  США  28  центів, що  еквівалентно 110977  гривням  41  копійки,  що  складається  із  заборгованості  по  тілу  кредиту   -  12096,27  доларів  США, що  еквівалентно 96449 гривням  61  копійки, заборгованості  по  процентах  -  1355,25  доларів  США, що  еквівалентно 10806 гривням 09  копійкам,   пені  -  466,76  доларів  США,  що  еквівалентно  3721 гривні  71  копійки і  судових  витрат –1229  гривень  77  копійок,  звернути  стягнення  на  предмет  іпотеки  - земельну  ділянку № НОМЕР_1, площею 0,0847 га, кадастровий № 8536900000,  що розташована  у  межах  землекористування  СТ «Сапун-гора»у  м. Севастополі,  що  належить  ОСОБА_2  на  праві  особистої   приватної  власності,  на  підставі  Державного  акту  на  право  власності  на  земельну  ділянку,  виданого  17.01.2008 р.  Головним  управлінням  земельних  ресурсів  у  м. Севастополі,  шляхом  продажу  майна  на  прилюдних  торгах,  в  межах  виконавчого  провадження,   із  початковою  ціною  предмета  іпотеки  -  112207  гривень  18  копійок.

В  задоволенні  вимог  ПАТ  «Ерсте Банк»про  стягнення  заборгованості,  відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду  подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м.  Севастополя, через Нахімовський  райсуд  м. Севастополя.  Особи,  які  брали  участь  у  справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового  рішення, можуть подати апеляційну  скаргу протягом  10  днів з  дня  отримання  копії  цього  рішення.

Суддя  Нахімовського  районного

суду  міста  Севастополя                                                                                          Єзерський П.О.