Судове рішення #218124
Справа № 22-7283/2006р

Справа № 22-7283/2006р.                      Головуючий в 1 інстанції Шеїна Л.Д.

Категорія 36                                      Доповідач Стельмах Н.С.

 

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С, суддів Пономарьової О.М., Бабенко П.М., при секретарі Ставріновій Ю.М., розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів і

встановив:

в апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 оспорює обгрунтованість судового рішення, яким задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів і відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, та ставить питання про його скасування і ухвалення нового про задоволення вимог ОСОБА_2, оскільки вважає, що суд необгрунтовано не взяв до уваги ту обставину, що Верховним Судом України до цього часу не перевірено законність судового рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 про оспорювання батьківства щодо дитини ОСОБА_4 та визнання недійсним відповідного актового запису.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги і просив про її задоволення, скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.   

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

30 серпня 2001 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 і зазначала, що він є батьком дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, але допомоги на його утримання та виховання не надає.

Тому вона просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у розмрі 1/4 частини всих видів зарробітку до досягнення дитиною віку повноліття.

Постановою судді Жданівського міського суду Донецької області від 7 вересня 2001 року (а.с.5) було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі % частини всих видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною віку повноліття.

 

Постановою Жданівського міського суду Донецької області від 20 січня 2003 року (а.с. 15) вказану постанову скасовано за скаргою відповідача для перегляду справи в позовному провадженні.

1 липня 2003 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 і просив стягнути з неї на його користь 149,94 грн., які вона отримала, на його думку безпідставно, за травень і червень 2003 року, як аліменти.

Ухвалою судді Жданівскього міського суду Донецької області від 8 липня 2003 року позови об'єднано в одне провадження, яке зупинено до вирішення справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства та визнання недійсним актового запису (а.с. 21).

Ухвалою Жданівського міського суду Донецької області від 18 квітня 2006 року провадження в справі поновлено (а.с. 40).

Рішенням Жданівського міського суду Донецької області від 15 травня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено і на її користь з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, по 1/4 частині всіх видів заробітку, але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімума прибутку громадян щомісячно, починаючи з 30 серпня 2001 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При розгляді цієї справи судом встановлено, що відповідно до актового запису про народження та свідоцтва про встановлення батьківства (а.с.2) батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, є відповідач за цією справою ОСОБА_2.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 30 вересня 2004 року, яке набрало законної сили з часу його проголошення, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства щодо сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнанняи недійсним відповідного актового запису.

Вказана справа дійсно знаходиться у Верховному Суді України з касаційною скаргою ОСОБА_4, але виконання рішення апеляційного суду Верховним Судом України не зупинено (а.с.34).

 

За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідач є батьком ОСОБА_4 і тому відповідно до ст. 80 КпШС України повинен утримувати дитину та з часу звернення позивачки з позовом з 30 серпня 2001 року зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною віку повноліття.

Всупереч доводів апеляційної скарги, та обставина, що цивільна справа за позовом ОСОБА_5 про оспорювання батьківства ще не розглянута в касаційному порядку Верховним Судом України не впливає на правильність визначених правових  висновків суду першої інстанції.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів, то підстав для задоволення позову і скасування судового рішення з ухваленням нового немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Жданівського міського суду Донецької області від 15 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація