Справа №22- 7510/2006                    Головуючий 1-ї інстанції-Юр,єва T.I.

Категорія   - 21                                          Доповідач: Єлгазіна Л.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2006 року                                                                 м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області  у складі: Головуючого - судді Новікової Г.В. Суддів: Єлгазіної Л.П., Дем,яносова М.В. При секритарі: Андрусь B.C.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Донецька на рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 15 червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Донецька, третя особа ОСОБА_3 - про встановлення факту проживання однією сім,єю , про визнання права власності на одноразову допомогу у зв,язку зі смертю члена см,ї ".

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Кіровського районного суду м.Донецька від 15 червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Донецька - про встановлення факту проживання однією сім,єю , про визнання права власності на одноразову допомогу у зв,язку зі смертю члена см,ї ", - йому задоволені позовні вимоги частково. Суд посилався на те, що позивач є сином померлого 30.10.2004р. батька ОСОБА_4, який був інвалідом другої групи по професійному захворюваню,  та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно з висновком МСЕК від 01.12.2005р. мається причинно наслідковий зв,язок між професійним захворюванням та смертю баттька позивача. Відповідно до ст. 21 Закону України " Про загальнообов.зкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві -"позивач є членом сім,ї померлого і має право на отримання одноразової допомоги у разі смерті потерпілого. Суд дійшов висновку, що позивачі були членом сім,ї померлого , тому , що мешкали разом з ним і вели спільне господарство . Суд стягнув на користь позивачів 19 240,2гр.- п,ятирічний заробіток потерпілого.

Відповідач Фонд подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення , в якій вказав , що суд першої інстанції не повно з,ясував обставини по справі. Не взяв до уваги, що факт сумісного проживання позивачів не доведено у судовому засіданні суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції просили скасувати і постановити нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю- доповідача., пояснення представника позивача та позивачку , які просили відхилити апеляційну скаргу, та залишити рішення суду без зміни, пояснення відповідача, який просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати, як таке, що що постановлене з порушенням вимог матеріального закону; перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її відхилити.

Апеляційним судом встановлено, що позивачі є сином та невісткою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 \ а.с. 15- 22,23/. Відповідно до висновку МСЕК від 01.12.2005року /а.с.8 / між смертю ОСОБА_4 та його професійним захворюванням мається причинно-наслідковий зв,язок.

Померлий ОСОБА_4 мешкав в АДРЕСА_1 / а.с.6-7/ Він у відшкодування шкоди отримував страхові виплати у розмірі 40% втрати професійної працездатності від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Донецька / а.с. 144 / у сумі 320,670 гр. з 01.03.2004року.

Апеляційним судом встановлено, що позивачі мешкали разом з померлим до дня його смерті і відповідно до ст. З Сімейного Кодексу України були членом його сім,ї. Вони вели спільне господарство , допомогали йому, готували їжу, ходила до магазину , аптеки, лікарні.

Апеляційний суд взяв до уваги акт про проживання позивачів / а.с.З5/, який узгоджується з показаннями свідків, допитаних судом першої інстанції.

Відповідно до ст.28 Закону України " Про загальнообов.зкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" - страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статею 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені суми складаються із страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому / членам його сім,ї та особам, які перебували на утриманні потерпілого/

Позивачі була членом сім.ї померлого . Згідно ст.34 п.7,9 названогоЗакону - у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім,ї повинен бути не меншим за п,ятирічну заробітну плату потерпілого.

У разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування, особам, зазначеним у ст. 33 Закону, визначається із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті.

Апеляційним судом встановлено, що померлий від професійного захворювання мав щомісячні страхові виплати у розмірі 320,67гр. / а.с.32 / та пенсію за віком у розмірі 623,42гр/ а.с.34 /

Оскільки пенсія померлому від професійного захворювання ОСОБА_4 сплачувалася із пенсійного Фонду, а не із Фонду соціального страхування від нещасного випадку, то суму одноразової допомоги слід нарахувати без пенсії за віком померлого, а тільки із суми страхового відшкодування.

Суд першої інстанції  виконав вимоги ст.. 213 п.З ЦПК України,   -   повно і всебічно  з"ясував обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої іестанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За вказаних обставин рішення суду слід  залишити без зміни.

Керуючись ст.294, 301, 303, 305, 308, 316, 317, 319 ЦПК України Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Донецька - відхилити .

Рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 15 червня 2006 року -залишити без зміни.

Ухвала Апеляційного суду набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання її чинності.