Справа №  2-3061/11

Номер провадження  2/1109/127/2012  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21 березня 2012 року   Кіровський райсуд м. Кіровограда

в складі:          головуючого судді – Бурко Р.В.

                    при секретарі          –  Кац-Філімончук І.В.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом позовом ОСОБА_1 та інших мешканців будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, в інтересах яких діє ОГО «Солідарність» до ОСОБА_16, ОСОБА_17, Кіровоградської міської ради, Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, визнання незаконним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного нежилого приміщення під’їзду №3 по АДРЕСА_1, скасування державної реєстрації права власності територіальної громади на вказане спірне нежитлове приміщення, зобов’язання усунути перешкоди звільнення та відновлення за власний рахунок попереднього стану, -

В С Т А Н О В И В:

             В  липні 2010 року позивачі звернулись в суд з позовом до  ОСОБА_16, Кіровоградської міської ради, Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про розірвання договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення.

Ухвалою суду від 28 листопада 2011 року до участі у справі залучені співвідповідача - ОСОБА_17 та Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради.

17 липня 2011 року позивачем уточнені позовні милого з урахуванням ухвали про залученням співвідповідачів, яким позивачі просять суд ухвалити рішення яким, визнати частково незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №925, від 23.06.2008р., в частині видачі свідоцтва про право власності територіальної громади, в особі Кіровоградської міської ради, на спірне нежитлове приміщення під'їзду №3, будинку АДРЕСА_1, загальною площею 8,0кв.м. (коридор 2,6кв.м., підсобне приміщення 5,4кв.м.).

Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності територіальної громади, в особі Кіровоградської міської ради, від 01.12.2008р., на спірне нежитлове приміщення під'їзду №3, будинку АДРЕСА_1, загальною площею 8,0кв.м. (коридор 2,6кв.м., підсобне приміщення 5,4кв.м.).

Визнати недійсним договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення під'їзду №3, будинку АДРЕСА_1, загальною площею 8,0кв.м. (коридор 2,6кв.м., підсобне приміщення 5,4кв.м.), який укладений 09.02.2009р. Кіровоградською міською радою, в особі міського голови Пузакова В.Т. із ОСОБА_16, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_19 та зареєстрований у реєстрі за №153.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення під'їзду №3, будинку АДРЕСА_1, загальною площею 8,0кв.м. (коридор 2,6кв.м., підсобне приміщення 5,4кв.м.), який укладений 09.11.2010р. між ОСОБА_16 та ОСОБА_17, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського нотаріального округу ОСОБА_20 та зареєстрований у реєстрі за №1189.

Скасувати державну реєстрацію права власності територіальної громади, в особі Кіровоградської міської ради, на спірне нежитлове приміщення під'їзду №3, будинку АДРЕСА_1, загальною площею 8,0кв.м. (коридор 2,6кв.м., підсобне приміщення 5,4кв.м.).

Зобов'язати громадянку ОСОБА_17 усунути перешкоди позивачам у користуванні спірним нежитловим приміщенням під'їзду №3, будинку АДРЕСА_1, загальною площею 8,0кв.м. (коридор 2,6кв.м., підсобне приміщення 5,4кв.м.), шляхом його звільнення та відновлення за свій рахунок попереднього стану.

Позивачі позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, визнання незаконним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, розірвання договору купівлі-продажу нежилого приміщення під'їзду №3, будинку АДРЕСА_1, загальною площею 8,0 кв.м. обґрунтували, що порушеннями права власності позивачів та інших громадян, мешканців будинку АДРЕСА_1 на вказане приміщення під'їзду. Право власності громадян, співвласників квартир багатоквартирного будинку на допоміжні приміщення - сараї, підвали будинку, а також офіційне тлумачення положень ст.ст.1, 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачене рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004р. по справі №1-2/2004. Зокрема п.п.1.1., 1.2.: «Положення ст.ст.1, 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» треба розуміти так: 1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.», за наведених обґрунтувань просять позовні вимоги  задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні позивачі  ОСОБА_1,  ОСОБА_11 та представників позивачів ОСОБА_22 повністю підтримали заявлені вимоги з урахуванням уточнень та просять задовольнити вимоги в повному обсязі.

Позивачі  ОСОБА_2, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_6,  ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_23 до суду н з’явились, однак надали письмові заяви, що до розгляду справи за їх відсутністю та підтримання позовних вимог в повному обсязі.   

Представник Кіровоградської міської ради позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що  відповідно до рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 23 червня 2008 року № 925 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за територіальною громадою м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради», за територіальною громадою м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради оформлено право власності на об'єкти нерухомого майна, які підлягають відчуженню (приватизації). Таким чином, на підставі свідоцтва про право власності, зареєстрованого в Реєстрі права власності на нерухоме майно ОКП «Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації», укладено договір купівлі - продажу нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 8,0 кв.м. Крім того, рішення Кіровоградської міської ради від 2 червня 2008 року № 536 «Про затвердження додаткового переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають відчуженню (приватизації) у 2008-2009 роках» не є нормативно-правовим актом, а є актом одноразового застосування та не може бути скасованим, оскільки відповідно до приписів цього рішення виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, а саме укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 8 ,0 кв.м., і суб'єкт цих правовідносин гр. ОСОБА_16 не надавав згоди на зміну чи припинення рішення Кіровоградської міської ради від 2 червня 2008 року № 536.

Представник відповідача  виконавчого комітету Кіровоградської міської ради позовні вимоги н визнав та надав аналогічні пояснення поясненням представника Кіровоградської міської ради.

Представник відповідача ОСОБА_16 позовні вимоги н визнав та пояснив суду, що є добросовісним набувачем спірного майна в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Відповідач ОСОБА_17  та її представник до суду не з’явились, про час, місце та дату розгляду справи повідомленні належним чином, причини нявки суд не повідомили.

Відповідно до ст.ст.11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

                При винесення рішення відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1і 2 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.214ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовна  заява не підлягає задоволенню за таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 09 лютого 2009  року  між  територіальною громадою  міста  Кіровограда  в  особі  міського  голови  ОСОБА_18  та  громадянином  України  ОСОБА_16  було  укладено  договір  купівлі-продажу  нежилого  приміщення  за  адресою:  АДРЕСА_1,  зазначене приміщення є власністю територіальної громади м. Кіровограда в особі міської ради на підставі Свідоцтва  про право власності нерухомого майна від 01 грудня 2008 року, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №  925 від 23 червня 2008 року та зареєстрованого в Реєстрі права власності на нерухоме майно  ОКП Кіровоградське обласне  об’єднання бюро  технічної івнентарізації, реєстраційний номер 25600483, номер запису 747 в книзі 5, номер витягу 21111684 від 02.12.2008 року.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частини першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) (далі-Рішення), Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність ( стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами ( ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, іде є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата, а відповідно до абзацу шостого пункту п'ятого цього Рішення - ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2005 р. № 34/5 із змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за № 338/10661 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів» затверджено Порядок державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, пунктом 1,4 якого визначено, що нормативно-правовий акт-офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотвореня у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Згідно  до  Постанови  Пленуму  Верховного  Суду  України  від  6  листопада  2009  року  № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» пунктом  18 визначено  перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК, а  саме  це:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності, тощо.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

       Згідно  до  ст.3 Конституції  України     права і свободи людини та  їх  гарантії  визначають  зміст  і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження  і  забезпечення  прав  і  свобод людини є головним обов'язком держави.

        Стаття 22  Конституції  України  передбачає, що  права і свободи людини і  громадянина,  закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не  можуть  бути скасовані. При прийнятті нових  законів  або  внесенні  змін  до  чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав  і свобод.

Відповідно  до  ч.2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво - або багатоквартирному  житловому будинку  належать  на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції  будинку,  механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири,  яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі,  які  призначені  для  забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Згідно  до  рішення  Конституційного суду України № 4-рп/2004 від 2 березня 2004 року  у справі № 1-2/2004 1  допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.

Під час розгляду справи позивач зобов’язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, вимогу про витребування у відповідача  копії рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №  925 від 23 червня 2008 року, яке позивачі просять  визнати незаконним та скасувати.

Як встановлено в судовому засіданні і даний факт не оспорювався  учасниками процесу то на підставі рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №  925 від 23 червня 2008 року  видано Свідоцтво  про право власності нерухомого майна, тип об’єкта нежитлове приміщення за адресою Кіровоградська область, м. Кіровоград, АДРЕСА_1, від 01 грудня 2008 року.

В судовому засіданні позивачами та представником позивача не  наведено підстави для визнання  незаконним та скасування оспорюванного рішення, яке є основою для прийняття решти правовстановлюючих документів на нерухоме майно - нежитлового приміщення м. Кіровоград, АДРЕСА_1, такі як Свідоцтво  про право власності територіальної громади, в особі Кіровоградської міської ради, від 01.12.2008р., нежитлового приміщення під'їзду №3, будинку АДРЕСА_1, загальною площею 8,0кв.м. (коридор 2,6кв.м., підсобне приміщення 5,4кв.м.),  договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення під'їзду №3, будинку АДРЕСА_1, загальною площею 8,0кв.м. (коридор 2,6кв.м., підсобне приміщення 5,4кв.м.), який укладений 09.02.2009р. Кіровоградською міською радою, в особі міського голови Пузакова В.Т. та ОСОБА_16, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_19 та зареєстрований у реєстрі за №153; договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення під'їзду №3, будинку АДРЕСА_1, загальною площею 8,0кв.м. (коридор 2,6кв.м., підсобне приміщення 5,4кв.м.), який укладений 09.11.2010р. між ОСОБА_16 та ОСОБА_17, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського нотаріального округу ОСОБА_20 та зареєстрований у реєстрі за №1189; В послідуючому проведено Державну реєстрацію права власності територіальної громади, в особі Кіровоградської міської ради, на спірне нежитлове приміщення під'їзду №3, будинку АДРЕСА_1, загальною площею 8,0кв.м. (коридор 2,6кв.м., підсобне приміщення 5,4кв.м.).

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України  судові витрати віднести на рахунок ОСОБА_1  по фактично понесеним.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 10,11, 60,  81, 88, 209, 212, 214-215, 218  ЦПК  України, ст..ст. 228,382 ЦК України,  Постановою  Пленуму  Верховного  Суду  України  від  6  листопада  2009  року  № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 суд, -   

В И Р І Ш И В:

          В задоволенні позовних вимог позовом ОСОБА_1 та інших мешканців будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, в інтересах яких діє ОГО «Солідарність» до ОСОБА_16, ОСОБА_17, Кіровоградської міської ради, Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, визнання незаконним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного нежилого приміщення під’їзду №3 по АДРЕСА_1, скасування державної реєстрації права власності територіальної громади на вказане спірне нежитлове приміщення, зобов’язання усунути перешкоди звільнення та відновлення за власний рахунок попереднього стану – відмовити.

          Судові витрати віднести на рахунок ОСОБА_1  по фактично понесеним.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

          Повне рішення суду виготовлене  25 березня 2012 р.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Р. В. Бурко