Справа: № 2-133/08

РІШЕННЯ

Іменем України

11 лютого 2008 року

            Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді                                 Борисюка Р.М.

при секретарі                                                       Захарчук І.В.

з участю позивача                                                       ОСОБА_1

представника позивача                                              ОСОБА_2                 

 представника  відповідача                                        Суходольського В.І.                                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Новограда-Волинського справу за  позовом  ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.. Богдана Хмельницького с. Повчино Новоград-Волинського району про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок скоєння злочину, -

встановив:

            Позивач звернулася до суду із позовом про стягнення із відповідача - СТОВ імені Богдана Хмельницького с. Повчино Новоград-Волинського району Житомирської області на її користь майнової шкоди в сумі 6 389, 87 грн. та 50 000 грн. моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог вона зазначає, що 19.09.2005 року біля 21 години водій СТОВ  ім.. Богдана Хмельницького ОСОБА_3 який є третьою особою по справі, під час виконання своїх трудових обов'язків, керуючи автомобілем  марки «МАЗ- 53371» державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить відповідачу, по вулиці Корецьке шосе в м. Новограді-Волинському,  порушуючи вимоги Правил дорожнього руху України,  передньою частиною вказаного транспортного засобу здійснив наїзд на її чоловіка - ОСОБА_4, який рухався у попутному напрямку на велосипеді, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження і помер в лікарні. Майнова шкода полягає у її витратах на  лікування, поховання чоловіка, проведення поминального обіду. Глибокі душевні та фізичні страждання, біль, які виникли внаслідок смерті чоловіка, спричинили їй моральну шкоду.

            В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять їх задовольнити. Представник відповідача та третя особа позов не визнали, вважають його не обґрунтованим, просять відмовити в його задоволенні.

            Заслухавши пояснення позивача, представників, третьої особи, дослідивши матеріали цивільної та кримінальної справи та давши їм належну оцінку суд приходить до такого висновку. Встановлено, що 19.09.2005 року біля 21 години, водій СТОВ ім. Богдана Хмельницького - ОСОБА_3 під час виконання своїх трудових обов'язків, керуючи автомобілем МАЗ-53371 державний номерний знак НОМЕР_1, який належить відповідачу, по вул.. Корецьке шосе в м. Новограді-Волинському, передньою частиною вказаного автомобіля, здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4., який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, від яких помер в лікарні. 16.12.2005 року проти водія ОСОБА_3 органами досудового слідства було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Потерпілою ОСОБА_1. було заявлено цивільний позов по вказаній справі.    

            13 вересня 2007 року обвинувачений ОСОБА_3. слідчому  ВР ДТП УМВС України в Житомирській області ОСОБА_5 подав письмову заяву про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» ( кримінальна справа № 1-П-88/07 а.с. 221).  10 жовтня 2007 року під час судового засідання ОСОБА_3. також заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності із вище вказаних підстав, хоча заявив, що винним себе не вважає( кримінальна справа № 1-П-88/07, протокол судового засідання  а.с. 240).

            10.10.2007 року відповідно до постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду ОСОБА_3. було звільнено від кримінальної відповідальності за ст.. 286 ч.2 КК України на підставі Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року, а цивільний позов ОСОБА_1залишено без розгляду( цивільна справа а.с. 10-11).

            Судом встановлено, що ОСОБА_3. свою вину у виникненні дорожньо-транспортної пригоди та настанні вказаних наслідків не визнає. Однак згідно висновку експерта № 58 від 12.12.2005 року невідповідність дій водія автомобіля МАЗ ОСОБА_3. вимогам  п.п. 2,3; 12,3 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з створенням аварійної обстановки й виникненням дорожньо-транспортної пригоди в наведених дорожніх умовах руху( кримінальна справа № 1-П-88 /07 а.с. 51-53). Згідно висновку експерта № 2188-06 від 19.01.2007 року, після проведення додаткової судово-автотехнічної експертизи на підставі матеріалів кримінальної справи, з моменту виникнення небезпеки для руху водій автомобіля МАЗ-53371 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3. не мав технічної можливості попередити наїзд на велосипедиста  шляхом термінового гальмування( кримінальна справа № 1-П-88/07 а.с. 201-202).

            Свідок -  старший слідчий ВР ДТП УМВС України в Житомирській області ОСОБА_5в судовому засіданні при розгляді цивільної справи, пояснив, що вказану кримінальну справу він розслідував з самого початку. Переконаний, що причиною виникнення цієї дорожньо-транспортної пригоди є порушення водієм ОСОБА_3Правил дорожнього руху. Проведення додаткової експертизи було викликано надходженням письмового доручення суду із вказівкою зміни настання небезпечного моменту  для водія ОСОБА_3. у даних дорожніх умовах. Наполягає на тому, що роз'яснював обвинуваченому ОСОБА_3 наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності, в тому числі і в частині заявленого цивільного позову по справі.

            Представником відповідача, в ході судового засідання не надано достатніх доказів відсутності вини водія ОСОБА_3. у виникненні дорожньо-транспортної пригоди та настанні таких наслідків. Аналізуючи встановлені обставини справи, пояснення сторін, свідка, досліджені матеріали цивільної та кримінальної справи, суд приходить до переконання, що саме дії  третя особи  - ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки і виникненням дорожньо-транспортної пригоди в наведених дорожніх умовах руху, що останній і сам  фактично визнав, заявляючи як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію», що є нереабілітуючою обставиною для особи. 

            Судом встановлено, що автомобіль марки «МАЗ-53371» державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував під час дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_3 перебуває у власності відповідача - СТОВ ім.. Богдана Хмельницького, а водій - ОСОБА_3. перебував у офіційних трудових відносинах з відповідачем.  У відповідності до вимог ст. 1187 ч.2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

            Суд вважає, що позивачем належним чином обґрунтовані вимоги щодо стягнення з відповідача майнової шкоди у розмірі 6389,87 грн.. Так, встановлено, що вартість придбаних медикаментів, які використовувались для лікування ОСОБА_4. становить 677, 37 грн. (копія довідки № 1399 від 07.12.2005 року); вартість ритуальних речей, необхідних для поховання складає 712, 50 грн. ( копії товарних чеків від 26.09.2005 р. та від 27.09.2005 р.); вартість поминального обіду, який відбувся 29.09.2005 року становить 3000 грн.( копія рахунку № 20 від 29.09.2005 року); вартість замовленого пам'ятника складає 2000 грн.( копія довідки № 15 від 18.11.2005 р. та копія квитанції до прибуткового касового ордеру № 409 від 18.11.2005 р.). Оригінали вказаних документів знаходяться у матеріалах кримінальної справи № 1-П-88/07, які були оглянуті судом. Тому, суд  в цій частині позов задовольняє повністю.

            Крім відшкодування майнової шкоди, позивач просить стягнути з відповідача 50 000 грн. моральної шкоди. Визначаючи розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди, суд враховує характер та обсяг фізичних, душевних, психологічних страждань, яких зазнала позивач, її нервове потрясіння, внаслідок смерті чоловіка, характер немайнових втрат, їх тривалість, виниклі внаслідок цього зміни у життєвих стосунках, зусилля, які необхідні для відновлення попереднього стану, а також виходить із засад розумності, виваженості та справедливості і тому ввважає за необхідне в цій частині позов задовольнити частково і стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 40 000 грн.  

            Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 3, 57, 61, 208, 209 , 212-215 ЦПК України, ст.  1166, 1167, 1172, 1187, 1201 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України  від 27.03.1992 року № 6 із останніми змінами і доповненнями від 24.10.2003 року « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди,  Постановою  Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 із змінами і доповненнями від 25.05.2001 року № 5 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд, -

вирішив:

            Позов  задовольнити частково.

            Стягнути на користь ОСОБА_1 з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Богдана Хмельницького с. Повчино Новоград-Волинського району Житомирської області у відшкодування матеріальної шкоди 6 389грн. 87 коп. ( шість тисяч триста вісімдесят дев'ять грн.. 87 коп.) та у відшкодування заподіяної моральної шкоди 40 000 грн. ( сорок тисяч грн.). В частині позову про відшкодування 10 000 грн заподіяної моральної шкоди - відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.

            Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд, заяву про що може бути подано протягом десяти днів після його оголошення, апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляцію.

Головучий: