Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-149/12 Головуючий у першій інстанції:
Категорія: ст. 352 МК України Нікітенко Н.П.
Доповідач: Кузьмичов В.Ю.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2012 року суддя Апеляційного суду Запорізької області Кузьмичов В.Ю., за участю правопорушника ОСОБА_2, його представника, адвоката ОСОБА_3, прокурора Пільщика В.М., представника Запорізької митниці Ткача В.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2012 року,
встановив:
цією постановою 23 лютого 2012 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, керівник ТОВ «Транс-Сервіс», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 352 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації у нього товару - зерносушарки моделі М 300, заводський номер 52206 вартістю 79 109,52 грн., який переданий йому на відповідальне зберігання та знаходиться за адресою: Запорізька область, с. Веселе, агрофірма «Зелений Гай».
Як зазначено в постанові, 25.06.2001 року на адресу ТОВ «Транс - Сервіс»(Україна, м. Запоріжжя. вул. Леніна, 137) з Фінляндії надійшов вантаж - зерносушарка моделі М 300 № 52206. Вказаний вантаж було ввезено на митну територію України через Сумську митницю.
В якості підстави для переміщення вказаної зерносушарки через митну територію України був пред'явлений інвойс № 30068 від 15.06.01 року, наданий продавцем товару - фінською фірмою «МЕPU ОY».
Згідно з наданим інвойсом продавцем товару є фінська фірма «МЕPU ОY», покупцем являється канадська фірма «ZЕNЕХ»Ltd, одержувачем вантажу - ТОВ «Транс-Сервіс», вартість зерносушарки становить 45 000 DЕМ (105 691, 5 грн. по курсу НБУ на день переміщення зерносушарки через митний кордон України).
05.10.2004 року Запорізькою митницею було отримано повідомлення від митних органів Фінляндії (вх. 426/12-01-42) з копією інвойсу № 30068 від 15.06.01 року, згідно з яким продавцем товару є фірма «МЕPU ОY», покупцем - фірма ЕNЕХ»Ltd, одержувач - ТОВ «Транс-Сервіс», вартість вказаної зерносушарки становить 91 000 DЕМ (213 731, 7 грн. по курсу НБУ на день переміщення зерносушарки через митний кордон України).
27.06.2001 року Запорізькою митницею зазначена зерносушарка була оформлена у митному відношенні за ВМД № 11200/1/105358.
При митному оформленні зерносушарки, в Запорізьку митницю в тому числі серед інших документів були надані: контракт № 036 від 21.05.01 року, укладений між канадською фірмою ЕNЕХ»Ltd та Запорізькою фірмою ТОВ «Транс-Сервіс», на придбання останньою зерносушарки моделі М 300, а також інвойс Z-06190601/UА від 19.06.01 року, які були оформлені фірмою ЕNЕХ»Ltd для ТОВ «Транс-Сервіс». Згідно з вказаним інвойсом вартість зерносушарки складала 14 700 доларів США (79 109, 52 грн. на день митного оформлення вантажу).
29.10.2004 року Запорізькою митницею порушена кримінальна справа № 04/11200/04 за фактом контрабанди, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України.
01.11.2004 року прокуратурою Ленінського району м. Запоріжжя, постанову про порушення кримінальної справи № 04/11200/04 за фактом контрабанди, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, скасовано та направлено для проведення додаткової перевірки.
10.01.2005 року Запорізькою митницею порушена кримінальна справа № 01/11200/05 за фактом контрабанди, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України.
Незаконне переміщення через митний кордон України зерносушарки мало місце 25.06.2001 року, на час коли відповідальність за скоєння контрабанди була передбачена за ст. 70 УК України в редакції від 28.12.1960 року, в разі коли вартість контрабанди складала 500 та більш офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати, а саме 59 000 грн. (Закон України «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України про боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил»№ 2415-III від 17.05.2001 року, який набув чинності 12.06.2001 року).
Таким чином, товар - зерносушарку моделі М 300, вартістю 79 109, 52 грн., що являється великим розміром, було переміщено через митний кордон України - через Сумську митницю - з приховуванням від митного контролю, шляхом надання митному органу України в якості переміщення для вказаного товару через митний кордон України документів, що містять неправдиві відомості в частині вартості товару (інвойс № 30068).
26.01.2005 року матеріали кримінальної справи 01/11200/05 направлені до слідчого відділу УСБУ України в Запорізькій області для провадження досудового слідства.
У зв'язку з набранням чинності Закону України від 15.12.2011 року № 4025-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за порушення в сфері господарської діяльності», провадження по кримінальній справі 01/11200/05 закрито, а матеріали адміністративної справи про ПМП № 0558/11200/04 направлені до Запорізької митниці для прийняття рішення згідно з установленим законом порядку.
24.01.2012 року матеріали адміністративної справи про ПМП № 0558/11200М надійшли до Запорізької митниці.
При провадженні кримінальної справи 23.05.2005 року зерносушарка моделі М 300 заводський номер 52206 була признана речовим доказом та передана на відповідальне зберігання директору ТОВ «Транс-Сервіс»ОСОБА_2 за адресою: Запорізька область, с. Веселе, агрофірма «Зелений Гай».
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, зробив висновок про те, що саме з вини ОСОБА_2 митному органу були надані документи, які не відповідали дійсній вартості одержуваного ним у якості вантажоперевізника товару. Тому він підлягає відповідальності за ст. 352 Митного кодексу України за дії, спрямовані на переміщення товару через митний контроль України з приховуванням від митного контролю шляхом надання документів з неправдивими відомостями про його дійсну вартість.
Прийняте рішення про конфіскацію товару суд мотивував тим, що справа неодноразово призначалась до розгляду, а саме: 15.02.2012 року, 16.02.2012 року і була відкладена за клопотанням ОСОБА_2 у зв'язку з наданням ним додаткових доказів по справі, таким чином, своїми діями ОСОБА_2 позбавив суд можливості застосувати альтернативне стягнення, оскільки строк накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу пройшов.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити йому строк на оскарження постанови судді, посилаючись на те, що копію постанови отримав 01.03.2012 року, строк на оскарження спливав 04.03.2012 року. Оскільки останній день строку оскарження припадав на вихідний день, то апеляційна скарга була подана в перший робочий день –05.03.2012 року.
Після поновлення строку на оскарження просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 352 МК України, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає обставинам справи, є незаконним і необґрунтованим, правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності, він не вчиняв.
В обґрунтування апеляції вказує, що протягом 7 років слідчим органом не доведена його вина у порушенні митних правил. По викладеним судом обставинам переміщення через митний кордон двох зерносушарок постановою слідчого від 17 січня 2012 року закрито провадження у справі, порушеній за ознаками ч. 1 ст. 201 КК України, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю, у тому числі, у діях ОСОБА_2, складу злочину. Всупереч висновкам слідчого органу, суд зробив висновок про доведеність його провини у контрабанді цих зерносушарок.
У постанові суддя посилається на єдиний доказ, який начебто підтверджує вчинення ним адміністративного правопорушення щодо надання ним митному органу документів, які містять неправдиві відомості в частині вартості товару, а саме інвойс №30068 від 15.06.2001 р. на суму 45 000 DЕМ, виданий відправником - фірмою «МЕРU ОY», Фінляндія.
Однак, ці висновки є неправильними, оскільки суддя вважає інвойс №30068 від 15.06.2001 р. на суму 45 000 DЕМ таким, що містить неправдиві відомості в частині вартості товару, посилаючись на лист митних органів Фінляндії вих. №426/12-01-42 від 05.10.04 р., яким, начебто, надана копія інвойсу №30068 від 15.06.2001 р. на суму 91 000 DЕМ.
Між тим, саме інвойс №30068 від 15.06.2001 р. на суму 45 000 DЕМ містить печатку фірми-відправника «МЕРU ОY», Фінляндія, містить штампи Російської митниці, штамп Сумської митниці, що підтверджує, що саме цей інвойс №30068 від 15.06.2001 р. на суму 45 000 DЕМ прямував з товаром та перетинав митницю України.
Посилаючись на лист митних органів Фінляндії вих. №426/12-01-42 від 05.10.04 р., суддя навмисно замовчує інформацію, викладену в пункті З листа-відповіді, в якому митні органи Фінляндії вказують, що «при проходженні експортних процедур фінською фірмою відправником «МЕРU ОY»було надано інвойс з вартістю однієї сушарки 45 000 DЕМ»і саме цей інвойс й було надано до Запорізької митниці.
На думку апелянта, це підтверджує відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України, та свідчить про те, що суддя дала неправильні оцінки одним існуючим доказам, та неправильно, поверхнево та необ’єктивно дослідила інші докази, що призвело до неправильного з'ясування нею обставин справи та призвело до винесення незаконної та необґрунтованої постанови.
Крім того, докази, викладені у постанові суду, були предметом дослідження слідчого органу, який не відніс їх у докази, достатні для підтвердження його провини у вчиненні контрабанди.
Апелянт вказує на те, що з дати митного оформлення товару (з 27.06.2001 року) минуло понад 10 років, оскільки 21.10.2004 року було складено протокол про порушення митних правил №558/11200/04, 29.10.2004 року було порушено кримінальну справу №04/11200/04, а 01.11.2004 року було винесено постанову про скасування постанови про порушення цієї кримінальної справи, з 01.11.2004 року не було вчинено дій, передбачених ст. 328 МК України, що призвело до спливу строків накладання адміністративного стягнення, тому вважає, що при відкритті провадження у справі про порушення ним митних правил було порушено вимоги ст. 38 КУпАП та ст. 328 МК України, оскільки на час притягнення його до адміністративної відповідальності, строк, передбачений вказаними нормами закону, сплинув.
Крім цього, вважає, що при розгляді справи мали місце численні процесуальні порушення, так як у порушення вимог ст. 389 МК України, 24.01.2012 року СБУ направила матеріали кримінальної справи №01/11200/05 до Запорізької митниці тільки 13.02.2012 року.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_2 та його представника, які просили скасувати постанову суду та закрити провадження у справи на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, представника митниці та прокурора, які вважають постанову суду законною та обгрунтованою, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Клопотання апелянта про поновлення строку на подачу апеляції заслуговує уваги. Постанова суду оголошена 23 лютого 2012 р. за участю заявника апеляції і його представника. Апеляція подана на 11 день після оголошення постанови суду й вихідних днів. У цьому зв'язку немає підстав вважати, що пропущено 10-ти денний строк, установлений ст. 294 КУпАП на подачу апеляції.
Доводи апеляції про незаконність постанови суду, неправильну оцінку зібраних доказів, не суперечать фактичним обставинам справи.
З матеріалів закритої провадженням кримінальної справи вбачається, що продавцем зерносушарки є фінська фірма «МЕPU ОY», а покупцем продукції - канадська фірма ЕNЕХ»Ltd, вантажоодержувачем зерносушарки виступало Запорізьке підприємство ТОВ «Транс-Сервіс».
При перетинанні митного кордону представником одержувача (перевізника) зерносушарки - підприємством ТОВ «Транс-Сервіс» м. Запоріжжя, були надані документи, отримані від канадської фірми ЕNЕХ»Ltd, які свідчать про те, що вартість зерносушарки становить 45 000 DЕМ (105 691, 5 грн. за курсом НБУ на день переміщення зерносушарки через митний кордон України).
Вважаючи, що вартість зерносушарки істотно занижена при переміщенні вантажу через митний кордон України, митним органом України зроблений запит у митний орган Фінляндії з метою з'ясування дійсної вартості зерносушарки, зазначеної в документах при переміщенні фінського митного кордону. Відповідно до отриманих відомостей при переміщенні через митний кордон Фінляндії дійсна вартість двох зерносушарок була заявлена 182 000 DЕМ або 90 000 DЕМ за одну зерносушарку.
У цьому зв'язку щодо вантажоодержувача зерносушарки, керівника ТОВ «Транс-Сервіс» ОСОБА_2, 21 жовтня 2004 року інспектором відділу митного органу був складений протокол про вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 352 Митного кодексу України, що передбачає адміністративну відповідальність за приховування від митного контролю одержуваного вантажу шляхом надання митному органу неправдивих відомостей про його вартість.
Враховуючи, що діями по приховуванню від митного контролю двох зерносушарок, неодержані митні платежі становлять суму 61 000 грн., що було на момент приховування від митного контролю великим збитком, 29 жовтня 2004 року порушена кримінальна справа за ознаками ст. 201 ч. 1 КК України за фактом скоєння контрабанди.
Зазначена постанова була скасована у встановленому порядку, а потім за матеріалами справи знову порушено кримінальну справу за ознаками ч. 1 ст. 201 України за фактом.
Зі змісту постанови слідчого від 17 січня 2012 року про закриття кримінальної справи, порушеної 10.01.2005 року за ознаками ст. 201 ч.1 КК України за фактом контрабанди двох зерносушарок моделі М 300, слідує, що вона закрита на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, тобто за відсутністю в діях осіб, у тому числі керівника ТОВ «Транс-Сервіс»ОСОБА_2, складу злочину. У його ж діях не встановлено складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 352 Митного кодексу України.
Із цієї ж постанови вбачається, що за час, який минув від дня порушення кримінальної справи, слідчим органом вжиті всі можливі слідчі й оперативно-розшукові дії для встановлення осіб, причетних до контрабанди двох зерносушарок. Однак установити осіб, які скоїли контрабанду, не представилося можливим.
Викладене свідчить, що при розслідуванні кримінальної справи не доведена винність керівника ТОВ «Транс-Сервіс» ОСОБА_2 в умисному приховуванні від митного контролю зерносушарки М 300, заводський номер 52206, отриманої від канадської фірми ЕNЕХ»Ltd» для перевезення, та не зроблений висновок про те, що в його діях вбачаються ознаки складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 352 Митного кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 6 КПК України, якщо при закритті кримінальної справи в діях осіб (особи) встановлені ознаки адміністративного правопорушення, орган, у провадженні якого перебуває кримінальна справа, зобов'язаний направити відповідні матеріали органу, уповноваженому розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 364 Митного кодексу України, у випадку закриття кримінальної справи про контрабанду щодо конкретної особи при наявності в її діях складу порушення митних правил, матеріали про таке порушення передаються митному органу для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Всупереч чинному законодавству, яке передбачає наслідки закриття кримінальної справи у разі невиявлення осіб, які скоїли контрабанду, та невстановленні осіб, у діях яких містяться ознаки адміністративного правопорушення, матеріали справи були направлені до суду для притягнення ОСОБА_2 за ст. 352 Митного кодексу України.
У порушення вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді зазначеного протоколу та матеріалів до нього не дав належну оцінку постанові слідчого про підстави закриття кримінальної справи, безпідставно залишив без уваги ту обставину, що слідчим органом не встановлено в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення.
Сукупність викладеного дає підстави для висновків про те, що постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 352 Митного кодексу України підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
п о с т а н о в и в:
Поновити ОСОБА_2 строк на подачу апеляції на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2012 р.
Задовольнити апеляцію. Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2012 року, якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 352 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації у нього товару - зерносушарки моделі М 300, заводський номер 52206 вартістю 79 109,52 грн., скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 352 Митного кодексу України.
Постанова апеляційного суду є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з 30 березня 2012 року.
Суддя Апеляційного суду
Запорізької області В.Ю. Кузьмичов.